Постанова № 42610271, 03.02.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р.Справа № 5017/781/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко (на підставі розпорядження в.о. голови суду від 15.01.2015р. №91),

при секретарі судового засідання - В.С. Стеблиненко,

за участю представників сторін:

від прокуратури: О.А. Лянна,

від позивача: не з'явився,

від відповідача: С.М. Фурса,

від Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.12.2014р.

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 5017/781/2012

за позовом Фонду державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "УКРФЕРРІ"

за участю:

1.Прокурора Одеської області

2.Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

про зобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди,

встановив:

У березні 2012 року Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі" про зобов'язання підписати додатковий договір до укладеного між ними договору оренди від 05.12.1997р. № Д-1905 у викладеній позивачем редакції.

Справа неодноразово розглядалась господарськими судами і постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2013р., залишеною без змін постановою Верховного Суду України від 20.08.2013р., позов задоволено та зобов'язано відповідача підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997р. № Д-1905 у редакції позивача:

"1. Пункт 3.1 розділу 3 договору оренди від 5 грудня 1997 року № Д-1905 викласти у такій редакції:

"3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної палати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами і доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2011 року) 1 041 444 грн. 87 коп. (один мільйон сорок одна тисяча чотириста сорок чотири гривні 87 копійок)".

2. Зазначений у пункті 1 додаткового договору розмір орендної плати застосовується з 20 вересня 2011 року.

Розмір орендної плати за вересень місяць 2011 року становить 579737грн. 64 коп. без ПДВ.

3. Зміни розміру орендної плати за базовий місяць відображаються в розрахунку, що є додатком до цього додаткового договору та є його невід'ємною і складовою частиною.

4. Додатковий договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору.

5. Додатковий договір укладений в 2-х примірниках, кожен із яких має однакову юридичну силу, по одному для орендодавця та орендаря".

Також стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі" на користь Фонду державного майна України 1073 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, 1073 грн. та 1554 грн. судового збору, сплачених за подання апеляційних і касаційних скарг, і доручено господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

30.05.2013р. господарським судом Одеської області видано два накази про примусове виконання постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013р., а саме: про стягнення судового збору та про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі" підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997р. №Д-1905 у редакції позивача.

25.06.2013р. постановою другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.05.2013р. №5017/781/2012 про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі" підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997р. №Д-1905 у редакції позивача та надано останньому семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що боржником змінено організаційно-правову форму підприємства шляхом його ліквідації, у зв'язку з чим державний виконавець звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2014р. змінено боржника на його правонаступника - ТОВ "Судноплавна компанія "УКРФЕРРІ".

Постанова Вищого господарського суду України від 10.04.2013р. в частині зобов'язання підписати додатковий договір відповідачем залишилася невиконаною, а 09.12.2014р. останній звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про визнання наказу господарського суду Одеської області від 30.05.2013р. №5017/781/2012 таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована статтею 117 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що укладений між сторонами договір оренди від 05.12.1997р. №Д-1905, з урахуванням додаткової угоди від 28.10.2004р. №720, припинив свою дію 05.12.2014р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а, відтак, на виконання постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013р. неможливо підписати додаткову угоду до цього договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2014р. задоволено заяву ТОВ "Судноплавна компанія "УКРФЕРРІ" та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Одеської області від 30.05.2013р. №5017/781/2012 про зобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997р. №Д-1905 у редакції позивача. Визнаючи наказ таким, що не підлягає виконанню, суд виходив із пункту 10.8. укладеного між сторонами договору оренди та положень статей 598, 635, 795, Цивільного кодексу України, частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у зв'язку з чим дійшов висновку про неможливість підписання додаткової угоди до договору, який припинився.

Не погодившись з ухвалою суду, Фонд державного майна України звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, відмовити у задоволенні заяви товариства про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті ухвали місцевим господарським судом не взято до уваги те, що оскільки у відповідності до пункту 5.4. договору від 05.12.1997р. №Д-1905, статті 795 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" акт приймання-передачі орендованого майна між сторонами не підписано, орендоване майно не повернено, а, отже, договір оренди не є припиненим. Відтак права та обов'язки, визначені договором, існують до підписання акта приймання-передачі, а тому орендар зобов'язаний здійснювати орендні платежі до моменту повернення об'єкту оренди орендодавцю за актом приймання-передачі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Судноплавна компанія "УКРФЕРРІ" просило ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на її безпідставність та при цьому зазначаючи, що договір оренди припинився, що унеможливлює внесення змін до нього. Наразі на даний час здійснюються дії з повернення орендованого майна, зокрема, на виконання наказу Фонду державного майна України від 17.10.2014р. №2447 та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 21.10.2014р. №1249 створено комісію по інвентаризації цілісного майнового комплексу СК "УКРФЕРРІ".

Скаржник про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористався своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Заслухавши представників учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Частиною 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

У відповідності до положень частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

У пункті 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що частина четверта статті 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Як свідчать матеріали справи, господарський спір виник між сторонами внаслідок недосягнення згоди щодо внесення змін до договору оренди в частині зміни розміру орендної плати.

Вищий господарський суд України, переглядаючи справу в касаційному порядку, дійшов висновку про наявність підстав для зміни розміру орендної плати та зміни умов договору оренди в цій частині, у зв'язку з чим позов задовольнив. Одночасно суд касаційної інстанції вирішив питання розподілу судового збору, поклавши його на відповідача, про що доручив господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Натомість господарським судом Одеської області видано два накази про примусове виконання постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013р., а саме: про стягнення судового збору та про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "УКРФЕРРІ" підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997р. №Д-1905 у редакції позивача.

Питання про необхідність видачі наказу господарського суду має вирішуватися виключно з огляду на наявність потреби у вжитті передбачених законом (зокрема, ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження») заходів примусового виконання певного судового акту органами ДВС. Якщо такої потреби не виникає, як в даному випадку, то наказ господарським судом не видається. Така правова позиція викладена в п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суд України від 14.07.2004р. №01-8/1270 з подальшими змінами та доповненнями.

З огляду на викладене, наказ про зобов'язання підписати додатковий договір видано місцевим господарським судом помилково, а, відтак, в силу приписів статті 117 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин оскаржувану ухвалу суду слід залишити без змін з підстав, наведених вище по тексту цієї постанови, а у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 105, 106 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 22 грудня 2014р. про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №5017/781/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 09.02.2015р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя В.Б. Туренко