Рішення № 42610192, 29.01.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2015 р.Справа № 922/4755/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Хотенець П.В.

судді: Макаренко О.В. , Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ про стягнення 16450,00 за участю представників сторін:

позивача - Алєксєєв С.С., дов. № 27 від 01.01.2015 року

відповідача - Лисак Т.Г., дов. № ББУ/СА288/ББ/14 від 10.12.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 16450,00 грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 січня 2015 року для розгляду справи № 922/4755/14 було призначено колегію суддів.

Розпорядженням Голови господарського суду Харківської області від 05 січня 2015 року для розгляду справи № 922/4755/14 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Хотенець П.В., судді Макаренко О.В., Жигалкін І.П.

Розпорядженням Голови господарського суду Харківської області від 29 січня 2015 року для розгляду справи № 922/4755/14 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Хотенець П.В., судді Макаренко О.В., Аюпова Р.М.

В судовому засіданні 29.01.2015 року представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.01.2015 року проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, у травні 2014 року зі станції Довжанська Донецької залізниці відповідач здійснив відправлення вагону № 60624780 згідно з залізничною накладною № 53399259, на станцію призначення - Ігрень Придніпровської залізниці.

Після прибуття вагону 60624780 з вантажем на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, за заявкою вантажоотримувача та на підставі ст. 52 Статуту залізниць, було проведено зважування вагону № 60624780 і встановлено, що у перевізних документах зазначено: марка - б/м, тип упаковки - навалом антрацит АШ об., тара - 24000 кг, нетто 70000 кг. Залізницею проведено перевірку маси вантажу у вагоні № 60624780 на 150-тонних тензометричних вагах станції Ігрень (держперевірка 16.08.2013 року), під час якої виявлено, що у вагоні № 60624780 фактично брутто - 92550 кг, тара за документами - 24000 кг, маса вантажу 68550 кг, тобто є різниця ваги проти накладної в сторону зменшення на 1450 кг. Розмір навантаження рівномірний нижче бортів на 30-40 см., без явних скосів та заглиблень, промарковано, маркування не порушено. Вагон технічно справний, люка та двері закриті, кількість вантажу, що не вистачає, у вагон вміститися не могла.

Для засвідчення зазначеного факту складено комерційний акт РА № 003992/243 від 10.05.2014 року, який як зазначає суд, був складений за участю представника відповідача прийомоздавальника Жулянової О.А.

У накладній № 53399259 вказана вартість перевезення за вагон, яка складає - 3290,00 грн.

Позивач нарахував відповідачеві штраф, який складає: 3290,00 грн. х 5 = 16450,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими Законами, транспортними Кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Міністерством транспорту та зв'язку України затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, "кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів своїм підписом підтверджує представник відправника.

Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником зазначених відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, (з урахуванням змін) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснив перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці (далі - Правила № 567/6855).

Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно зі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення).

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Частиною першою ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 року.

За п. 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Таким чином, комерційний акт РА № 003992/243 від 10.05.2014 року, який не було оскаржено у відповідності із п. 16 Правил складання актів (розділ 28 Правил перевезень вантажів), є належним доказом у справі та є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.

Відповідно до п. 11 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року за № 861/5082: "У разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) - додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто відповідач має можливість запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 16450,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1; код ЄДРПОУ 37596090) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828 в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень") - суму штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 16450,00 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.02.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя П.В. Хотенець О.В. Макаренко Р.М. Аюпова

/справа № 922/4755/14/