Рішення № 42609723, 29.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/127/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2015 Справа № 908/5005/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Київське агентство повітряних сполучень "КИЙ АВІА" (01054 м. Київ, вул. Дмитрівська, 1)

до Публічного акціонерного товариства "Азовмаш" (87535 Донецька область, м. Маріуполь, пр. Машинобудівельників, 1)

про стягнення 171 449 грн. 24 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Гордієнко А.О., дов. № 2-1-1651А від 28.11.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Публічного акціонерного товариства "Київське агентство повітряних сполучень "КИЙ АВІА", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Азовмаш", Донецька область, м. Маріуполь про стягнення 95 896 грн. 36 коп. основного боргу, 70 709 грн. 74 коп. штрафу, 4 843 грн. 14 коп. пені.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., автоматичним розподілом справ між суддями від 18.11.2014р., справу № 908/5005/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерорестичної операції", якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ

Відповідно до розпорядження голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р розгляд господарських справ Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

Ухвалою суду від 19.11.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5005/14, присвоєно справі номер провадження 27/127/14 та призначено судове засідання на 10.12.2014р.

Ухвалою суду від 10.12.2014р. розгляд справи відкладався на 13.01.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Ухвалою суду від 13.01.2015р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України. Розгляд справи відкладено на 29.01.2015р.

29.01.2015р. продовжено судовий розгляд справи № 908/5005/14.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 29.01.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 95 896 грн. 36 коп. основного боргу, 4 843 грн. 14 коп. пені, 70 709 грн. 74 коп. штрафу.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 10.12.2014р., 13.01.2015р. та 29.01.2015р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

08.12.2015р. відповідач надав до канцелярії суду письмовий відзив, в якому вимоги позивача вважає необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, юридичною адресою відповідача є: 87535 Донецька область, м. Маріуполь, пр. Машинобудівельників, 1

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 10.12.2014р. та ухвали суду 10.12.2014р. та 13.01.2015р. надіслано на адресу відповідача: 87535 Донецька область, м. Маріуполь, пр. Машинобудівельників, 1, зазначену у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Публічного акціонерного товариства "Азовмаш", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 01.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством «АЗОВМАШ» (клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Київське агентство повітряних сполучень «КИЙ АВІА» (агентство) укладено договір про надання послуг № 10/ПР-09008.

Відповідно до п. 1.1 договору агентство зобов'язалось на замовлення клієнта бронювати та оформлювати авіаквитки, оформлювати квитки на залізничний транспорт по Європі, бронювати прокат автомобілів, бронювати та продавати готельні номери за кордоном для осіб, вказаних клієнтом, оформлювати поліси медичного страхування тощо.

Відповідно до п.п. 2.2, 3.3 договору клієнт зобов'язується забезпечувати оплату послуг, заброньованих агентством по замовленню клієнта готівковими або безготівковими платежами , а також с використанням кредитних карток.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01.12.2014р.

Згідно п. 3.9 договору при безготівковій оплаті, клієнт здійснює оплату оформлених агентством для клієнта послуг шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок агентства в уповноваженій банківській установі. Клієнт здійснює безготівкову оплату наданих послуг агентства, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку.

ПАТ «КИЙ АВІА» було виставлено та надіслано ПАТ «АЗОВМАШ» рахунки-фактури, на підставі яких необхідно було здійснити оплату за замовлені та отримані послуги в обумовлений договором строк, а саме: № 2381 від 10.07.2014р. на суму 8 634 грн. 00 коп., № 2367 від 19.07.2014р. на суму 9 141 грн. 00 коп., № 2388 від 22.07.2014р. на суму 7 694 грн. 00 коп., № 2400 від 02.07.2014р. на суму 8006 грн. 00 коп., № 2411 від 14.07.2014р. на суму 5 915 грн. 00 коп., № 2414 від 14.07.2014р. на суму 1 904 грн. 40 коп., № 2418 від 16.07.2014р. на суму 4 481 грн. 00 коп., № 2422 від 21.07.2014р. на суму 4 613 грн. 00 коп., № 2433 від 29.07.2014р. на суму 4 231 грн. 00 коп., № 2434 від 29.07.2014р. на суму 2 533 грн. 00 коп., № 2431 від 29.07.2014р. на суму 6 370 грн. 00 коп., № 2430 від 29.07.2014р. на суму 2 569 грн. 00 коп., № 2445 від 30.07.2014р. на суму 2 942 грн. 96 коп., № 2440 від 04.08.2014р. на суму 3 215 грн. 00 коп., № 2456 від 06.08.2014р. на суму 9 169 грн.00 коп., № 2471 від 11.08.2014р. на суму 14 478 грн. 00 коп.

В порушення умов договору відповідачем не виконані зобов'язання в частині оплати за отримані в травні 2014р. - серпні 2014р. послуги, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 95 896 грн. 36 коп.

Крім того, Публічне акціонерне товариство «Київське агентство повітряних сполучень «КИЙ АВІА» на виконання умов договору № 10/ПР-09008 про надання послуг від 01.12.2013р. у системі Амадеус забронював та випустив відповідачеві відповідно до замовлення зробленого по телефону послуги для працівників ПАТ «Азовмаш»: генерального директора гр. Карапейчика Ігор Миколайовича; фінансового директора гр. Малюги Андрія; заступника Генерального директора гр. Сороки Віталія.

Належним доказом надання відповідачу замовлених послуг є виписані проїзні документи для працівників відповідача для службових відряджень, а саме:

17.05.2014р. авіаквиток № PS/ETKT566-4832987733, сполученням Київ -Дніпропетровськ на дату 18.05.2014р., також замовлене VIP обслуговування у VIP залі аеропортах Києва (Бориспіль) та Дніпропетровська для гр..Карапейчик Ігоря, загальною вартістю 9 141 грн. 00 коп.;

- 02.06.2014р., авіаквиток № PS/ETKT566-4833051770 сполученням Дніпропетровськ-Київ на дату 03.06.2014р., також замовлене VIP обслуговування у VIP залі аеропорту Київ (Бориспіль), та Дніпропетровськ, для гр. Карапейчик Ігоря, загальною вартістю 8 634 грн. 00 коп.;

- 04.06.2014р., авіаквиток № PS/ETKT566-4833107317 сполученням Дніпропетровськ - Київ на дату 15.06.2014р., авіаквиток № PS/ETKT566-4833107317 сполученням Київ - Дніпропетровськ на дату 20.06.2014р. для гр. Сороки Віталія, загальною вартістю 7 694 грн. 00 коп.;

- 27.06.2014р., авіаквиток № PS/ETKT566-4833150497 сполученням Київ - Дніпропетровськ на дату 28.06.2014р.,також замовлене VIP обслуговування у VIP залі аеропортах Києва (Бориспіль) та Дніпропетровська для Карапейчик Ігоря, загальною вартістю 8 006 грн.00 коп.;

- 05.07.2014р., авіаквиток № J2/ETKT771-4833188868 сполученням Ростов-Баку на дату 08.07.2014р. та авіаквиток № J2/ETKT771 - 4833205571 на дату 11.07.2014р. сполученням Баку-Ростов для Думбадзе Ємзара, загальною вартістю 5 915 грн. 00 коп.;

- 14.07.2014р. авіаквиток № ІП7ЕТКТ298 5421042221 сполученням Ростов-Москва на дату 15.07.2014р. для гр. Сороки Віталія, загальною вартістю 1 904 грн.00 коп.;

- 15.07.2014р., авіаквиток № Z6/ЕТКТ181-4833221409 сполученням Дніпропетровськ - Київ на дату 16.07.2014р. авіаквиток № Z6/ЕТКТ181-181- 4833221410 на дату 18.07.2014р. сполученням Київ-Дніпропетровськ для гр. Малюги Андрія, загальною вартістю 4 481 грн. 00 коп.;

- 18.07.2014р., авіаквиток № SU/ЕТКТ555 - 4833230830 сполученням Москва-Ростов на дату 19.07.2014р. гр. Сороки Віталія, загальною вартістю 4 613 грн. 00 коп.;

- 29.07.2014р. авіаквиток № АВ/ЕТКТ745- 4833270452 сполученням Москва - Мюнхенна дату 31.07.2014р. для гр. Малюги Андрія, загальною вартістю 2 569 грн. 00 коп.;

- 29.07.2014р., авіаквиток № LT/ЕТКТ169-4833270474 сполученням Мюнхен-Вільнюс на дату 03.08.2014р. гр. Малюги Андрія, загальною вартістю 6 370 грн. 00 коп.;

- 25.07.2014р., авіаквиток № SU /ЕТКТ555- 483326379 сполученням Ростов - Москва - Ростов на дату 28.07.2014р. для гр. Сороки Віталія, загальною вартістю 4 231 грн. 00 коп.;

- 27.07.2014р., авіаквиток № QU/ЕТКТ761-4833257170 сполученням Київ-Москва на дату 28.07.2014р. гр. Малюги Андрія, загальною вартістю 2 533 грн. 00 коп.;

- 30.07.2014р. проживання в готелі VilniusRadissonBlu м. Вільнюс з 03.08.2014р.-05.08.2014р. для гр. Малюги Андрія, загальною вартістю 2 942 грн. 97 коп.;

- 04.08.2014р., авіаквиток № ВТ/ЕТКТ657 - 4833285600 сполученням Вільнюс-Рига на дату 05.08.2014р. для гр. Малюги Андрія, загальною вартістю 3 215 грн. 00 коп.;

- 04.08.2014р. авіаквиток № ВТ/ЕТКТ657 - 4833295102 сполученням Рига - Київ на дату 06.08.2014р. авіаквиток № Z6/ЕТКТ181 - 4833301768 на дату 06.08.2014р. сполученням Київ-Дніпропетровськ для гр. Малюги Андрія, загальною вартістю 9 169 грн. 00 коп.;

- 10.08.2014р., авіаквиток № РS/ЕТКТ566-4833301921 сполученням Дніпропетровськ-Київ-Львов, квиток був повернутий, сума штрафу за повернення квитка склала 1 071 грн. 00., авіаквиток № 566-4833301922 сполученням Львів-Київ на 13.08.2014р. авіаквиток № 566-4833310375 сполученням Дніпропетровськ-Київ-Львів на дати 11.08.14/12.08.2014р. для гр. Малюги Андрія, загальною вартістю 14 478 грн. 00 коп.

02.09.2014р. позивачем відповідачу було пред'явлено претензію від № 2-1-1349 з вимогою у семиденний строк з моменту її отримання перерахувати суму заборгованості по сплаті отриманих в травні 2014р. - серпні 2014р. послуг.

Претензію від 02.09.2014 року № 2-1-1349 залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 95 896 грн. 36 коп. основного боргу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 70 709 грн. 74 коп. за період з 02.08.2014р. по 05.11.2014р.

Пунктом 3.9 договору встановлено, що клієнт додатково виплачує агентству штраф у розмірі 1% (один відсоток) від не перерахованої вчасно суми за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 4 843 грн. 14 коп. пені за період з 02.08.2014р. по 05.11.2014р., але умовами договору сторони не передбачили відповідальність сторін, як стягнення пені.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розглянувши розрахунок суми пені, господарський суд дійшов висновку, що він складений необґрунтовано та суперечить вимогам діючого законодавства України, оскільки відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеню потрібно розраховувати, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Сторонами при укладені договору № 10/ПР-09008 від 01.12.13р. не було передбачено стягнення пені з винної сторони за неналежне виконання умов договору.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 4843 грн. 14 коп. не підлягають задоволенню.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково про стягнення з відповідача 95 896 грн. 36 коп. основного боргу 70 709 грн. 74 коп. штрафу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 29.01.2015 року прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір при частковому задоволені позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київське агентство повітряних сполучень "КИЙ АВІА", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Азовмаш", Донецька область, м. Маріуполь задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Азовмаш" (87535 Донецька область, м. Маріуполь, пр. Машинобудівельників, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 30832888) на користь Публічного акціонерного товариства "Київське агентство повітряних сполучень "КИЙ АВІА" (01054 м. Київ, вул. Дмитрівська, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 01130578) 95 896 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 36 коп. основного боргу, 70 709 (сімдесят тисяч сімсот дев'ять) грн. 74 коп. штрафу, 3 332 (три тисячі триста тридцять дві) грн. 12 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 03.02.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.