Рішення № 42609385, 05.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015Справа №910/26069/14Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомДочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М»доФізичної особи-підприємця Шереметьєва Олексія Євгеновича простягнення 18 581 грн 08 коп.Представники сторін:від позивача:Терещенко О.А., довіреність від 01.09.2014від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.11.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М» з вимогами про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шереметьєва Олексія Євгеновича заборгованості за договором поставки товару № 584 від 01.04.2011 у розмірі 21044 грн 47 коп., в тому числі: 18581 грн 08 коп. основного боргу, 2131 грн 99 коп. пені та 331 грн 40 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Фізична особа-підприємець Шереметьєв Олексій Євгенович в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки товару № 584 від 01.04.2011 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 18 581 грн 08 коп., крім того у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позивачем нараховано пеню у розмірі 2131 грн 99 коп. та 3 % річних у розмірі 331 грн 40 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 порушено провадження у справі № 910/26069/14, розгляд справи призначений на 11.12.2014.

У судове засідання 11.12.2014 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог суду та заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 18581 грн 08 коп. заборгованості, 2537 грн 44 коп. пені та 796 грн 06 коп. 3% річних. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 розгляд справи відкладено на 13.01.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та неподанням сторонами витребуваних доказів.

12.01.2015 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 13.01.2015 не з'явився, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання 13.01.2015 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог суду та клопотання про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 05.02.2015 у зв'язку із задоволенням клопотання представників сторін.

Представник відповідача у судове засідання 05.02.2015 не з'явився, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання 05.02.2015 з'явився представник позивача, подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 18 581 грн 08 коп. заборгованості за договором поставки товару № 584 від 01.04.2011. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 05.02.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 між Фізичною особою-підприємцем Шереметьєвим Олексієм Євгеновичем (покупець за договором) та Дочірнім підприємством фірмою «Екотехніка-М» (постачальник за договором) укладено договір поставки товару № 584, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар у відповідності з поданими покупцем замовленнями, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплачувати його вартість на умовах даного договору.

В подальшому між сторонами підписано додаткову угоду від 01.01.2013 до договору поставки товару № 584 від 01.04.2011.

Відповідно до пункту 7.1. договору, з урахуванням положень додаткову угоду від 01.01.2013 до договору, даний договір діє з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2014.

Згідно з пунктом 1.3. договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

У відповідності до пункту 2.5. договору постачальник зобов'язується надати разом з кожним видом товару наступні документи: накладну (в накладній повинна бути зазначена інформація про номери сертифікатів відповідності та декларацій про відповідність товару); податкову накладну; в разі повернення товару - коригувальну накладну; сертифікат відповідності та/або інший документ, що підтверджує якість товару.

Вартість партії товару визначається в накладних виписаних на підставі замовлення згідно з цінами затвердженими сторонами в специфікації (пункту 4.1. договору).

Відповідно до пункту 4.2. договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до договору, покупець перераховує кошти за поставлену партію товару після спливу 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки товару № 584 від 01.04.2011 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 21914 грн 12 коп., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними:

№ ЭК00006578 від 05.04.2013 на суму 4471 грн 29 коп.,

№ ЭК00006579 від 05.04.2013 на суму 499 грн 80 коп.,

№ ЭК00006580 від 05.04.2013 на суму 1024 грн 17 коп.,

№ ЭК00006581 від 05.04.2013 на суму 137 грн 45 коп.,

№ ЭК00006582 від 05.04.2013 на суму 1025 грн 59 коп.,

№ ЭК00006585 від 05.04.2013 на суму 135 грн 24 коп.,

№ ЭК00006583 від 05.04.2013 на суму 584 грн 85 коп.,

№ ЭК00006584 від 05.04.2013 на суму 592 грн 10 коп.,

№ ЭК00006586 від 05.04.2013 на суму 642 грн 76 коп.,

№ ЭК00006587 від 05.04.2013 на суму 135 грн 24 коп.,

№ ЭК00006589 від 05.04.2013 на суму 289 грн 07 коп.,

№ ЭК00006591 від 05.04.2013 на суму 101 грн 43 коп.,

№ ЭК00006590 від 05.04.2013 на суму 150 грн 89 коп.,

№ ЭК00006593 від 05.04.2013 на суму 101 грн 43 коп.,

№ ЭК00006592 від 05.04.2013 на суму 361 грн 15 коп.,

№ ЭК00006595 від 05.04.2013 на суму 236 грн 67 коп.,

№ ЭК00018171 від 02.10.2013 на суму 966 грн 05 коп.,

№ ЭК00018174 від 02.10.2013 на суму 721 грн 04 коп.,

№ ЭК00018172 від 02.10.2013 на суму 767 грн 97 коп.,

№ ЭК00018240 від 07.10.2013 на суму 488 грн 32 коп.,

№ ЭК00018768 від 09.10.2013 на суму 1096 грн 52 коп.,

№ ЭК00018771 від 09.10.2013 на суму 314 грн 79 коп.,

№ ЭК00018769 від 09.10.2013 на суму 169 грн 05 коп.,

№ ЭК00018770 від 09.10.2013 на суму 1868 грн 11 коп.,

№ ЭК00019075 від 14.10.2013 на суму 87 грн 68 коп.,

№ ЭК00019073 від 14.10.2013 на суму 300 грн 56 коп.,

№ ЭК00019080 від 14.10.2013 на суму 101 грн 43 коп.,

№ ЭК00019076 від 14.10.2012 на суму 643 грн 18 коп.,

№ ЭК00019079 від 14.10.2013 на суму 824 грн 78 коп.,

№ ЭК00019081 від 15.10.2013 на суму 242 грн 39 коп.,

№ ЭК00002234 від 05.02.2014 на суму 36 грн 28 коп.,

№ ЭК00002235 від 05.02.2014 на суму 563 грн 79 коп.,

№ ЭК00002301 від 05.02.2014 на суму 734 грн 22 коп.,

№ ЭК00002305 від 05.02.2014 на суму 182 грн 70 коп.,

№ ЭК00002437 від 05.02.2014 на суму 682 грн 87 коп.,

належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 18581 грн 08 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 18581 грн 08 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

22.10.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією № 07/05 щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 584 від 01.04.2011, проте, зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за договором поставки товару № 584 від 01.04.2011 та факту наявності заборгованості у розмірі 18581 грн 08 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 18581 грн 08 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шереметьєва Олексія Євгеновича (03186, м. Київ, Чоколівський бульвар, буд. 19, кв. 36, ідентифікаційний код 2625110834) на користь на користь Дочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М» (03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 94-А, ідентифікаційний код 24363204) заборгованість у розмірі 18 581 (вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят одну) грн 08 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 09.02.2015

Суддя Н.Б. Плотницька