Постанова № 42609359, 02.02.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р. Справа № 906/461/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 р. у справі №906/461/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

до міського комунального підприємства "Бердичівводоканал"

про стягнення 2426419,81 грн.

за участю представників:

позивача -Марущак К.І.,

відповідача - Прокопенко М.А.,

прокуратури - Марщівської О.К.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" про стягнення 2426419,81 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 року (суддя Гансецький В.П.) вказаний позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 2271029,67 грн. боргу за активну електричну енергію згідно договору №1225 від 15.11.06р., 101012,76 грн. пені, 26726,10 грн. 3 % річних, 27651,28 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції з посиланням на ст.ст. 525, 526, 655, 692, 712 ЦК України та ст.ст. 193, 275, 276 ГК України, вказав, що в порушення умов укладеного договору від 15.11.2006 року, відповідач свої зобов'язання в частині оплати вартості поставленої електричної енергії виконав неналежним чином. Встановивши обставини прострочення боржника й порушення останнім зобов'язання за договором, а також перевіривши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд задоволив позов у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, заступник прокурора Житомирської області звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою припинити провадження у справі в частині стягнення 2271029,67грн. основного боргу та відмовити в решті позову.

В обґрунтування своєї правової позиції апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 80 ГПК України, ст. 218, ст. 614 ЦК України. При цьому, апелянт зазначає, що судом не було враховано, що 28.05.2014 року МКП "Бердичівводоканал" повністю погасило перед ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" заборгованість зі сплати основного боргу. Відтак, з огляду на відсутність між сторонами предмету спору в указаній частині, вважає, що суд зобов'язаний був припинити провадження у справі. Крім того, прокурор просить відмови в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних, оскільки МКП "Бердичівводоканал" було позбавлене можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за електричну енергію, що підтверджує відсутність його вини.

Позивач своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.11.2006 року Бердичівським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та МКП "Бердичівводоканал" укладено договір №1225 про постачання електричної енергії споживачам, згідно п. 1 якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а останній оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (далі - договір, том 1 а.с.11-17).

Відповідно до п. 2.2.3 договору споживач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Розрахунковим періодом вважається період з 26 числа по 25 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця). Величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої між датами зняття показів засобів обліку на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що розрахунки за спожиту електричну енергію, реактивну енергію, лімітів споживання і потужності та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами відповідно до класів напруги, показників лічильників та тарифних груп кожної точки обліку.

За приписами п. 7.3 договору оплата електроенергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період, або плановими платежами. Остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць, з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше: 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно; 10 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, здійснивши відпуск відповідачу електричної енергії згідно обсягів та із забезпеченням договірної величини потужності. Натомість, відповідач в порушення умов договору розрахунків за спожиту електричну енергію у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем, яка на 25.03.2014 року становила 2271029,67 грн., що підтверджується рахунками за активну електроенергію, підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 28.04.2014 року, банківськими виписками по рахунках відповідача.

При прийнятті оскаржуваного рішення від 29.05.2014 року про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив із доведеності наявності у відповідача перед позивачем заборгованості зі сплати боргу за електричну енергію в сумі 2271029,67 грн.

Поряд з тим, судом першої інстанції не було враховано наступне.

Відповідно до п. 24 ст. 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" Кабінетом міністрів України була прийнята постанова від 29.01.2014 №30 "Про деякі питання надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

13.05.2014 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області (сторона перша), Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації (сторона друга), Фінансовим управлінням Бердичівської міської ради (сторона третя), Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бердичівської міської ради (сторона четверта), міським комунальним підприємством "Бердичівводоканал" (сторона п'ята), публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (сторона шоста), державним підприємством "Енергоринок" (сторона сьома), ПАТ "Укргідроенерго" (сторона остання) було укладено договір про організацію взаєморозрахунків.

Зі змісту вказаного договору від 13.05.2014 року вбачається, що предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 статті 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 договору про організацію взаєморозрахунків від 13.05.2014 року сторони погодили перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків та послідовність виконання сторонами договору.

За приписами п. 8 договору про організацію взаєморозрахунків МКП "Бердичівводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" кошти у сумі 2753903,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 458983,83 грн. для погашення заборгованості за електроенергію станом на 01.05.2014 року згідно з договором від 15.11.2006 №1225.

Апеляційним судом встановлено, що 28.05.2014 року відповідач перерахував на рахунок позивача заборгованість за електричну енергію станом на 01.05.2014 року згідно з договором №1225 від 15.11.2006 року в розмірі 2753903,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №65 (том 1 а.с. 183).

Пунктом 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмету спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що погашення заборгованості за поставлену електричну енергію здійснено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, однак до винесення 29.05.2014 року оскарженого рішення судом першої інстанції.

За приписами ч. 1 ст. 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 цього Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як слідує із змісту ст. 84 ГПК України, рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Натомість, судом першої інстанції при винесенні оскарженого рішення указаних вимог дотримано не було.

Згідно протоколу судового засідання від 29.05.2014 року під час розгляду справи в місцевому господарському суді представник відповідача проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні посилаючись саме на укладений між сторонами договір про організацію взаєморозрахунків від 13.05.2014 року.

Поряд з тим, при вирішенні спору місцевий господарський суд не з'ясував всі суттєві обставини справи, зокрема, в порушення ст. 43 ГПК України судом не надано жодної правової оцінки поданому відповідачем договору про організацію взаєморозрахунків від 13.05.2014 року, не досліджено обставини його виконання, у той час, коли суд не був позбавлений процесуальної можливості відкласти розгляд справи не порушуючи при цьому приписи ст. 69 ГПК України щодо строку вирішення спору.

Отже, враховуючи, що заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 2271029,67 грн.. відповідачем сплачена після подання позову, однак до винесення рішення, колегія суддів дійшла висновку, що предмет спору в цій частині заявлених позовних вимог між сторонами у справі відсутній, а тому рішення місцевого господарського підлягає скасуванню, а провадження в цій частині відповідно до вимог п. 1-1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.

Стосовно стягнення з МКП "Бердичівводоканал" на користь ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" пені, 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне внесення платежів за договором від 15.11.2006 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Водночас в ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Отже, окремою та обов'язковою підставою (умовою) застосування до учасника господарських відносин відповідальності за порушення зобов'язання є наявність вини, яка, у розумінні вищевказаної норми, полягає у невжитті особою всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

За змістом пункту 13 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору та перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок.

Укладенням договору про організацію взаєморозрахунків від 13.05.2014 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. №30, та, в подальшому, оплатою з боку МКП "Бердичівводоканал" на користь ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" за рахунок коштів субвенції з державного бюджету вартості електричної енергії, спожитої у січні 2013 року - лютому 2014 року за договором про постачання електричної енергії №1225 від 15.11.2006 року, сторони вказаного договору припинили зобов'язання по сплаті коштів за даним правочином.

З огляду на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що провадять господарську діяльність в енергетичній галузі, вбачається, що відповідач був позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за електричну енергію, що підтверджує відсутність вини з боку останнього, що, в свою чергу, виключає застосування до нього штрафних санкцій у вигляді стягнення пені в силу ст. 218 ГК України та ст. 614 ЦК України, так само як і нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Аналогічна правова позиція, викладена Вищим господарським судом України у справі №910/2702/13.

Більше того, колегія суддів звертає увагу на відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої п. 4.2.1 договору про постачання електричної енергії споживачам №1225 від 15.11.2006 року, та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за електричну енергію.

Тобто, для застосування санкції, передбаченої п.4.2.1 договору, та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, відповідно до п. 16 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у справі № 5011-35/1534-2012-42/553-2012

Враховуючи, що розрахунок за поставлену електричну енергію відбувся у порядку та строки, передбачені договором про організацію взаєморозрахунків, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, відсотків річних та інфляційних втрат, з огляду на що рішення у вказаній частині підлягає скасуванню з винесенням нового рішення про відмову в позові.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №1225 від 15.11.2006 року щодо своєчасної оплати отриманої електричної енергії, і це порушення ним усунуте вже після сплати ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" судового збору за подачу позову та направлення позову до суду, колегія суддів дійшла висновку про покладення згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України на МКП "Бердичівводоканал судових витрат у справі.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задоволити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 р. у справі №906/461/14 скасувати та прийняти нове рішення.

Провадження у справі №906/461/14 в частині стягнення з міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" 2271029,67 грн. боргу за активну електричну енергію згідно договору №1225 від 15.11.2006 року - припинити.

У позові публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" до міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" про стягнення 101012,76 грн. пені, 26726,10 грн. 3 % річних, 27561,28 грн. інфляційних нарахувань - відмовити.

Стягнути з міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (м. Бердичів, Житомирська область, вул. Леніна, 87, код 32569790) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир, вул. Пушкінська 32/8, код 22048622) 48528,40 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (м. Бердичів, Житомирська область, вул. Леніна, 87, код 32569790) в дохід державного бюджету (код 38012714, банк отримувача - ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, рахунок 31213206782002, код класифікації доходів бюджету (м.Рівне) - 22030001) 24264,20 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Житомирської області видачу судових наказів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Справу №906/461/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.