Ухвала суду № 42609293, 03.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/120/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

03.02.2015 Справа № 908/5581/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; поштова адреса: 49027, м.Дніпропетровськ, а/с 1800)

до Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості та пені

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Циганкова Т.О. дов. від 03.10.2013р. № 3999-О;

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми 90697,08грн., яка складається з: суми 55000,00грн. заборгованості за кредитом, суми 21631,09грн. заборгованості по процентах, суми 9115,99грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, суми 4950,00 грн. заборгованості по комісії.

Обґрунтовуючи позовну вимогу позивач посилався на наступні обставини. 03.03.2011р. відповідач подав заяву про відкриття банківського рахунку та приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті позивача, що разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування від 03.03.2011р. Відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта. У зв'язку з порушенням зобов'язаннь за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, відповідач станом на 12.11.2014р. має заборгованість в загальному розмірі 90697,08грн. (із урахуванням процентів, пені та комісії). Посилаючись на приписи норм ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 р. порушено провадження у справі № 908/5581/14, розгляд якої призначено на 20.01.2015 р.

Ухвалою господарського суду від 20.01.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 03.02.2015р.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 08.12.2014 р. та від 20.01.2015р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останніми вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду Запорізької області направлялись на адресу відповідача, визначену в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: АДРЕСА_2.

Крім того, у відповідності до вимог Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14 «Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО», ухвала суду від 08.12.2014р. була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб - порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет, доказом чого є Витяг з веб-сторінки офіційного сайта.

Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 03.02.2015р. прийнято ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 03.03.2011р. ФОП ОСОБА_1 подав заяву про відкриття банківського рахунку та приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті позивача, що разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування від 03.03.2011р. У вказаній Заяві зазначено, що Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клаєнта на свій розсуд в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта. У відповідності до п.3.2.1.1.1 «Умов та правил надання банківських послуг» кредитний ліміт на поточний рахунок (Кредит) надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта в межах кредитного ліміту. Згідно до п.3.2.1.1.3 зазначених Умов та правил, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Як позивач зазначив у позовній заяві, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного звязку Банку і Клієнта. У зв'язку з порушенням зобов'язаннь за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, відповідач станом на 12.11.2014р. має заборгованість в загальному розмірі 90697,08грн. (із урахуванням процентів, пені та комісії).

Суд зазначає, що ухвалою суду від 08.12.2014 р. було порушено провадження у справі № 908/5581/14, розгляд якої призначено на 20.01.2015 р.

В порядку попередньої підготовки справи до розгляду вказаною ухвалою суд зобов'язав сторони надати документи (докази у справі), необхідні для вирішення спору. Зокрема, позивача було зобов'язано надати: оригінали документів, доданих до позовної заяви; довідку про платіжні банківські реквізити; довідку за підписом керівника та головного бухгалтера про стан заборгованості відповідача станом на дату слухання справи в суді; детальний розрахунок суми позову окремо по кожному виду санкцій із зазначенням періоду нарахування санкцій та точних дат виникнення заборгованості; докази часткової оплати відповідачем заборгованості.

Однак, в судовому засіданні 20.01.2015 р. представник позивача витребуваних ухвалою господарського суду від 08.12.2014 р. документів не надав.

В судовому засіданні 20.01.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України з метою витребування доказів, судом розгляд справи було відкладено на 03.02.2015р., про що винесена відповідна ухвала від 20.01.2015р.

Ухвалою від 20.01.2015р. від позивача судом було витребувано: письмове пояснення з обгрунтуванням порядку утворення заборгованості відповідача (окремо - по основному боргу, процентам, пені, комісії) з визначенням хронологічних періодів нарахування та платежів, здійснених відповідачем та з посиланням на відповідні розділи «Умов та правил надання банківських послуг»; довідку (за підписом керівника та головного бухгалтера) про розмір основного боргу відповідача за «тілом» кредиту; довідку про платіжні банківські реквізити.

При цьому, витребувані судом документи мають істотне значення для вирішення спору по суті, оскільки лише за наявності документального підтвердження факту видачі кредитних коштів та їх розміру, а також із урахуванням факту необхідності визначення розміру сплачених відповідачем сум кредитних коштів, є можливим для господарського суду встановити факт наявності та розміру заборгованості відповідача перед позивачем за тілом кредиту і, відповідно, визначити обгрунтованість нарахування сум процентів, пені та комісії.

Крім того, відсутність письмових пояснень із детальним розрахунком заявлених до стягнення суми (окремо - по кожному виду платежів: основного боргу за кредитом, процентам, пені, комісії) в хронологічному порядку, не дозволяє перевірити правильність нарахування процентів, пені та комісії, а саме: по процентах - перевірити розмір процентної ставки та період нарахування; по пені - перевірити вид пені (нарахована за несвоєчасну сплату «тіла кредиту», процентів або комісії) та, відповідно, визначити правильність періоду їх нарахування та відповідний розмір пені; по комісії - перевірити розмір комісії та період її нарахування.

Натомість, в судовому засіданні 03.02.2015 р. від позивача надійшла письмова заява, в якій він вказує на неможливість виконати вимоги ухвали господарського суду і просить залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За змістом ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналіз загальних засад господарського судочинства і порядку оцінки доказів дає підстави дійти до висновку, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення (ухвали) навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно до п.4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи або не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Ненадання витребуваних судом документів (доказів) не надає можливості розглянути справу № 908/5581/14 по суті позовних вимог.

З огляду на викладене позов підлягає залишенню без розгляду в порядку п. 5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Суд додатково зазначає, що у відповідності з ч. 4 ст. 81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 02/163- та п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. № 01-061175/2011, сума 1827,00 грн. сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу.

Керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ, смт. Біленьке Донецької області суми 90697,08грн., яка складається з: суми 55000,00грн. заборгованості за кредитом, суми 21631,09грн. заборгованості по процентах, суми 9115,99грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, суми 4950,00 грн. заборгованості по комісії - залишити без розгляду.

Видати ухвалу Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ про повернення із Державного бюджету України суми 1827,00 грн. судового збору сплаченого платіжним дорученням № IHM94B0NLI від 14.11.2014 р.

Суддя М.В. Мірошниченко