Постанова № 42608975, 29.01.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 803/17/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

за участю представника позивача Сороки Г.О.,

представника відповідача Веремчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій державного виконавця та про визнання протиправною і скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" (ТзОВ "Ковальсько-пресове підприємство") звернулося з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції (ВДВС) про визнання протиправними дій державного виконавця та про визнання протиправною і скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.

На виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі № 803/1763/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції 19 листопада 2014 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45487744 про стягнення з ТзОВ "Ковальсько-пресове підприємство" 47 118 грн. 54 коп. і надано строк для самостійного виконання боржником рішення суду до 26 листопада 2014 року.

Проте, постанову про відкриття виконавчого провадження відповідач направив позивачеві лише 22 листопада 2014 року, а позивач отримав - 24 листопада 2014 року. Отже, позивач був позбавлений можливості у такий короткий строк самостійно виконати судове рішення, а тому відповідно до статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" 27 листопада 2014 року звернувся до ВДВС з заявою про відкладення виконавчих дій на строк до семи днів. Державний виконавець в усній формі підтвердив відкладення виконавчих дій, проте постанова про відкладення виконавчих дій позивачеві не надійшла.

02 грудня 2014 року позивач самостійно повністю виконав рішення суду про стягнення 47 118 грн. 54 коп.

Однак, 12 грудня 2014 року державним виконавцем прийнято постанову ВП № 45487744 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 4 711 грн. 85 коп., оскільки боржник у встановлений повторний строк до 01 грудня 2014 року самостійно не виконав судового рішення. Супровідний лист про направлення постанови про стягнення виконавчого збору датований 15 грудня 2014 року, а відправлена постанова 20 грудня 2014 року і отримана позивачем 22 грудня 2014 року.

При провадженні виконавчих дій з виконання рішення державний виконавець не діяв відповідно до приписів статті 19 Конституції України, вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), Закону України "Про виконавче провадження", а тому позивач просив визнати дії державного виконавця ВДВС протиправними, а також визнати протиправною і скасувати постанову від 12 грудня 2014 року про стягнення виконавчого збору.

В письмових запереченнях проти адміністративного позову від 28 січня 2015 року № 1245/11 (а.с.30) відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, мотивуючи наступним.

Постановою від 19 листопада 2014 року про відкриття виконавчого провадження відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" боржнику було надано строк для самостійного виконання рішення до 26 листопада 2014 року, тобто до семи днів з моменту винесення постанови, і попереджено боржника про стягнення з нього виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, у разі невиконання рішення у наданий для самостійного виконання строк.

Постанову про відкриття виконавчого провадження відповідач направив позивачеві 20 листопада 2014 року, а позивач отримав - 24 листопада 2014 року. Отже, позивач мав до 26 листопада 2014 року три банківські дні для виконання рішення. Крім того, судове рішення від 16 вересня 2014 року набрало законної сили 30 вересня 2014 року і позивач знав про обов'язок його виконати. Також позивач не використав можливості ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (ЄДРВП), хоч таке право йому роз'яснено в постанові про відкриття виконавчого провадження.

Проте, позивач 27 листопада 2014 року звернувся до ВДВС з заявою про відкладення виконавчих дій на строк до семи днів. Державному виконавцю заяву для виконання передано 28 листопада (29 і 30 листопада - вихідні дні), а 01 грудня 2014 року ним прийнято постанову про відкладення виконавчих дій на один день - до 01 грудня 2014 року. При цьому державний виконавець виходив з тих міркувань, що позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 24 листопада і просив відкласти провадження виконавчих дій на строк до семи днів, тобто 01 грудня і є тим строком. Постанова про відкладення провадження виконавчих дій направлена позивачу 04 грудня і отримана ним 08 грудня 2014 року та не оскаржувалась.

Оскільки боржник самостійно не виконав рішення, то постановою від 12 грудня 2014 року стягнуто з нього виконавчий збір у сумі 4 711 грн. 85 коп.

В судовому засіданні представник позивача зменшила розмір позовних вимог, просить визнати протиправною і скасувати постанову від 12 грудня 2014 року про стягнення виконавчого збору з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає з підстав, наведених у письмових запереченнях проти адміністративного позову. Додатково суду пояснила, що оскільки позивач до 26 листопада 2014 року мав виконати два судові рішення на загальну суму 117 459 грн. 99 коп., то державний виконавець визнав підставною заяву позивача про відкладення провадження виконавчих дій у зв'язку з отриманням ним постанови про відкриття виконавчого провадження лише 24 листопада 2014 року.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Відповідно до частин першої і другої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що оскаржувану постанову державного виконавця від 12 грудня 2014 року про стягнення виконавчого збору позивач отримав 22 грудня 2014 року (а.с. 11-13), а позовну заяву надіслано до адміністративного суду поштою відповідно до частини першої статті 105 КАС України - 29 грудня 2014 року (а.с. 17).

Отже, адміністративний позов подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 181 КАС України.

Судом також встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі № 803/1763/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" стягнуто з ТзОВ "Ковальсько-пресове підприємство" 47 118 грн. 54 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (а.с. 41, 42). Судове рішення набрало законної сили 30 вересня 2014 року (а.с. 43).

За заявою стягувача постановою державного виконавця ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції від 19 листопада 2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 45487744 про стягнення з ТзОВ "Ковальсько-пресове підприємство" 47 118 грн. 54 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі. Вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 26 листопада 2014 року і зазначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій (а.с. 7).

Відповідно до частин другої і п'ятої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Проте, судом встановлено, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2014 року (середа) із супровідним листом ВДВС від 20 листопада 2014 року (а.с. 6) відправлена відповідачем позивачеві лише 22 листопада 2014 року (а.с. 8) і отримана позивачем 24 листопада 2014 року (а.с. 6). Тобто, відповідачем допущене порушення вимог частини п'ятої статті 25 Закону щодо надіслання копії постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як встановлено судом з пояснень представника відповідача, з матеріалів справи, державним виконавцем 19 листопада 2014 року було відкрито ще одне виконавче провадження ВП № 45487984 про стягнення з ТзОВ "Ковальсько-пресове підприємство" на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі 70 341 грн. 45 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (а.с. 9, 10, 31, 32, 36, 40). Обидві постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2014 року про стягнення з позивача 117 459 грн. 99 коп. (70 341 грн. 45 коп. + 47 118 грн. 54 коп. = 459 грн. 99 коп.) вказували про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 26 листопада 2014 року.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Суд прийшов до висновку, що боржник несвоєчасно (24 листопада 2014 року) одержав документи виконавчого провадження, внаслідок чого він був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому цим Законом, а саме: самостійно виконати рішення до 26 листопада 2014 року. Дана обставина визнана відповідачем.

27 листопада 2014 року позивач звернувся до ВДВС з заявою про відкладення провадження виконавчих дій на строк до семи днів (а.с. 9, 32). Державний виконавець усно повідомив боржника про відкладення провадження виконавчих дій і про направлення йому копії постанови.

02 грудня 2014 року позивач самостійно повністю виконав рішення суду про стягнення з нього 47 118 грн. 54 коп., а також про стягнення 70 341 грн. 45 коп., що стверджено платіжним дорученням від 02 грудня 2014 року № 2569 про сплату 117 459 грн. 99 коп. на користь УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі (а.с. 10), повідомленням УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі від 04 грудня 2014 року № 3839/09-22 про сплату ТзОВ "Ковальсько-пресове підприємство" 117 459 грн. 99 коп. за виконавчими провадженнями ВП № 45487744 і ВП № 45487984 (а.с. 36, 40).

Проте, постановою державного виконавця від 01 грудня 2014 року у ВП № 45487744 на підставі заяви боржника від 27 листопада 2014 року відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду № 803/1763/14, виданого 06 листопада 2014 року, до 01 грудня 2014 року та продовжено строк до цієї ж дати (а.с. 39). Як стверджує представник відповідача, копію постанови позивач отримав 08 грудня 2014 року і її не оскаржував (а.с. 33, 34).

Суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення вимог частини першої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" щодо можливості відкладення провадження виконавчих дій на строк до десяти робочих днів. Визнавши, що боржник несвоєчасно (24 листопада 2014 року) одержав документи виконавчого провадження, внаслідок чого він був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому цим Законом, а саме: самостійно виконати рішення до 26 листопада 2014 року і приймаючи постанову від 01 грудня 2014 року про відкладення провадження виконавчих дій на підставі письмової заяви боржника від 27 листопада 2014 року про відкладення провадження виконавчих дій на строк до семи днів, відповідач фактично не відклав провадження виконавчих дій і не продовжив строку для самостійного виконання рішення боржником, оскільки встановив 01 грудня 2014 року датою, до якої відкладено провадження виконавчих дій і продовжено строк для самостійного виконання рішення боржником. При цьому постанову боржнику вручено 08 грудня 2014 року.

За наведених обставин суд вважає протиправною і такою, що підлягає скасуванню, постанову державного виконавця від 12 грудня 2014 року про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частин першої і сьомої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Як вбачається з оскаржуваної постанови (а.с. 12), з боржника стягнуто 4 711 грн. 85 коп. виконавчого збору, оскільки боржник у запропонований йому повторно для самостійного виконання рішення строк до 01 грудня 2014 року рішення не виконав, а виконав 02 грудня 2014 року.

Не дивлячись на те, що рішення повністю виконано боржником 02 грудня 2014 року, державним виконавцем виконавче провадження не закінчене, постанова про стягнення виконавчого збору не виділена в окреме виконавче провадження і не відкрито виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Отже, суд приходить до висновку, що приймаючи 01 грудня 2014 року постанову про відкладення провадження виконавчих дій, державний виконавець мав би відкласти провадження виконавчих дій хоча б до 02 грудня 2014 року і продовжити таким чином строк для самостійного виконання рішення боржником до 02 грудня 2014 року. Рішення боржником виконано 02 грудня 2014 року, а тому відсутні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.

З наведених підстав адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України слід присудити позивачеві, який не є суб'єктом владних повноважень, з Державного бюджету України здійснені ним документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп., сплачений 14 і 20 січня 2015 року платіжними дорученнями № 2621 і № 2628 (а.с.21, 26).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про виконавче провадження", суд

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про виконавче провадження", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції від 12 грудня 2014 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" виконавчого збору у розмірі 4 711 грн. 85 коп. (чотири тисячі сімсот одинадцять грн. вісімдесят п'ять копійок).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Варшавська, будинок № 1, ідентифікаційний номер 36523079) з Державного бюджету України 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 03 лютого 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова