Ухвала суду № 42608962, 02.02.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

02 лютого 2015 р. Справа № 820/19683/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Лук'яненко М.О.

за участю секретаря судового засідання - Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - Карамишевої Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 61132, матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 13524,10 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири грн. 10 коп.) на користь фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в особі Харківського міського центру зайнятості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в Харківському міському центрі зайнятості з відкриттям персональної картки НОМЕР_2. Згідно наказу від 28.07.2009 року №НТ 090728 відповідачу наданий статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, Харківським міським центром зайнятості проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2, якою встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості, відповідач був зареєстрований як фізична особа - підприємець, а отже відносився до категорії зайнятого населення, в результаті чого комісією зроблено висновок про те, що кошти, виплачені службою зайнятості відповідачеві у період з 28.07.2009 року по 23.04.2010 року у сумі 13524,10 грн. підлягають поверненню.

Судом у судовому засіданні поставлено на обговорення питання щодо пропущення строків звернення до суду.

Представник позивача проти пропущення строків звернення до суду заперечував, посилаючись на ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується, а тому строк звернення до суду є не пропущеним.

Вислухавши представника позивача, дослідивши зібрані докази по справі, проаналізувавши вище наведене, суд приходить до висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом, виходячи наступного.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у редакції, що діяла на момент звернення відповідача до центру зайнятості, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 2 Порядку №60/62 розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Пунктом 3 Порядку №60/62 передбачено, що перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли, зокрема, подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг (пункт 6 Порядку №60/62).

Позивачем не надано суду будь - яких доказів в обґрунтування тривалої бездіяльності щодо перевірки достовірності даних безробітного.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до приписів частин 2, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.07.2009 року ОСОБА_2 надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю.

Відповідно до наказу від 18.06.2010 року №НТ100618 ОСОБА_2 знято з обліку із центру зайнятості, у зв'язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування відповідно до абзацу 4 пп.2 п. 20 Порядку (а.с. 5).

Поряд із тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що ОСОБА_2 отримував допомогу по безробіттю в період з 28.07.2009 року по 23.04.2010 року та перебував на обліку у Харківському міському центрі зайнятості протягом цього часу, позивач об'єктивно міг і повинен був дізнатися про належність відповідача до категорії зайнятих задовго до жовтня 2014 року.

Перебіг процесуального строку починається з наступного після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто, з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Посилання позивача на зміни від 21.04.2011 року в п. 4 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме, про не застосування строку давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед фондом, суд вважає безпідставними, оскільки на час виникнення правовідносин (липень 2009 року - квітень 2010 року) діяла інша редакція Закону, яка не передбачала таких обмежень.

Зазначена правова позиція також висловлена в судовій практиці (ухвала Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року по справі №К/800/1884/13, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.12 року по справі №2-а-2052/10/1412, ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 року по справі №2-а-9099/11/1470 та від 27.09.2013 року по справі №2а-8754/11/1470).

Згідно статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Тобто, при порушенні строку звернення до суду з адміністративним позовом, позов залишається без розгляду.

Згідно ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч.4 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості підлягає залишенню без розгляду через пропущення позивачем строків звернення до суду.

Керуючись положеннями п. 9 ч. 1 ст. 155, ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 06 лютого 2015 року.

Суддя М.О.Лук'яненко