Ухвала суду № 42608687, 03.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3720/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Пустовойтової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 26.03.2014 № 53.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на адресу Держспоживінспекції України надійшло звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 26 листопада 2013 року № 405/01-01 та від 28 листопада 2013 року № 406/01-01, в якому зазначалося про розповсюдження продукції без дотримання вимог, встановлених законодавством.

В грудні 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області на підставі наказу від 09 грудня 2013 року № 100, направлення від 09 грудня 2013 року № 360 та згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 03 грудня 2013 року № 03/7-11499-2013 було проведено позапланову виїзну перевірку магазину ТОВ «Технополіс-1», що знаходиться за адресою: вул. Сумгаїтська, 10, м. Черкаси.

За результатами проведеної перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області складено акт перевірки від 09 грудня 2013 року № 000293, яким встановлено порушення позивачем положень Закону України «Про захист прав споживачів», пункту 17 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833, пунктів 14 та 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 104, які полягали у відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що не забезпечує можливості свідомого і компетентного вибору, а саме: було встановлено відсутність інформації про дату виготовлення продукції, місцезнаходження виробника, назву виробника та його місцезнаходження на державній мові.

За результатами розгляду справи, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, керуючись статтями 23 та 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою КМУ від 17 серпня 2002 року № 1177, винесено постанову про накладення штрафних санкцій від 26 березня 2014 року № 53, якою накладено на ТОВ «Технополіс-1» штраф у розмірі 46 898,14 грн.

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови, оскільки вважає дії відповідача щодо її винесення незаконними.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність дій при проведенні перевірки та правильність рішень, прийнятих за її наслідками.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Відповідно до ч. 2 статті 7 цього Закону, на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Згідно ч. 6 статті 7 Закону, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до п. 6 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011, Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування).

Порядок проведення перевірок характеристик продукції визначений статтею 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» якою встановлено, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

З аналізу наведених норм законодавства та обставин справи вбачається, що при призначенні та проведенні відповідачем позапланової перевірки не було допущено порушень викладених вимог законодавства, у зв'язку з чим підстави для визнання дій посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області щодо проведення перевірки ТОВ «Технополіс-1» відсутні.

Як зазначалося вище, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області встановлено, що ТОВ «Технополіс-1» реалізовувало непродовольчі технічно-складні електропобутові товари без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про дату виготовлення. Дана інформація відсутня в експлуатаційних документах, а саме: інструкціях по експлуатації, технічних паспортах, інших друкованих документах, що відповідно додаються виробниками до товару.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Аналогічні вимоги щодо інформації про продукцію викладено у Правилах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 березня 2004 року № 98 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 379/8978.

Відповідно до п. 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Згідно з пунктом 21 зазначеного Порядку, суб'єкт господарювання зобов'язаний: надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари; усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів.

Згідно п. 5 ч. 1 статті 21 вищевказаного Закону, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

У взаємозв'язку з наведеним п. 7 ч. 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки у присутності директора суб'єкта господарювання ОСОБА_6 посадовими особами відповідача встановлено факти незабезпечення в магазині «Ельдорадо» ТОВ «Технополіс-1», який знаходиться за адресою: вул. Сумгаїтська, 10, м. Черкаси, надання інформації про продукцію, перелік якої наведений в додатку 7 до Акта перевірки (92 найменування), зокрема, відповідачем встановлено відсутність інформації про дату виготовлення товару та місцезнаходження виробника, відсутність інформації про виробника, відсутність назви виробника на державній мові.

На спростування факту відсутності порушень, які зазначені у Акті перевірки, позивачем надано суду фотоматеріали.

Однак, вказані фотоматеріали колегія суддів оцінює критично, оскільки з них неможливо встановити дату, час та місце такого фіксування та знімання.

У розділі ІІІ «Опис пояснень, зауважень або заперечень» Акта перевірки позивачем було вчинено напис наступного змісту «……з актом перевірки не згодна. Всі витребуванні документи були надані під час перевірки. Вся інформація та документація щодо товару в наявності. Порушень законодавства не допускалось….».

Разом з цим, самі по собі зауваження до Акта перевірки не можуть бути беззаперечним доказом відсутності порушень. Зі змісту зауважень не вбачається, на яких саме товарах була зазначена вся необхідна інформація, які саме документи були наявні і надавалися, але протиправно не прийняті до уваги перевіряючими.

Таким чином, оскільки в магазині ТОВ «Технополіс-1» реалізовувалась продукція з порушенням норм чинного законодавства, правомірним та обґрунтованим є винесення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області постанови про накладення штрафних санкцій № 53 від 26 березня 2014 року.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року в адміністративній справі № К/800/40182/13.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 06.02.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.