Ухвала суду № 42608679, 03.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2010/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України, треті особи: публічне акціонерне товариство «Енергобанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Бетон», про визнання протиправною і скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної виконавчої служби України, треті особи: публічне акціонерне товариство «Енергобанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Бетон», про визнання протиправною і скасування постанови від 17.10.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 23526783.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДВС України подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, Акціонерним банком «ЕНЕРГОБАНК» та ТОВ «ГАРАНТ БЕТОН» було укладено договір іпотеки від 18.05.2009. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_2 є майновим поручителем ТОВ «ГАРАТ БЕТОН» та іпотекодавцем земельної ділянки, площею 3,2100 га., яка належить їй на праві власності. У свою чергу, Акціонерний банк «ЕНЕРГОБАНК» є іпотекодержатилем.

Вказаний договір був укладений з метою забезпечення вимоги іпотекодержателя, що випливає з договору про відкриття кредитної лінії від 13.08.2008 № 808-46, який укладений між Акціонерним банком «ЕНЕРГОБАНК» та ТОВ «ГАРАНТ БЕТОН».

У подальшому, 20.11.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на земельну ділянку площею 3,2100 га., що належить на праві власності ОСОБА_2 на користь ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» для погашення наявної частини кредитної заборгованості ТОВ «ГАРАНТ БЕТОН» у розмірі 10 382 400,39 грн. Крім того, у вказаному виконавчому написі нотаріус додатково пропонує стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» 5 600,00 грн. для відшкодування витрат по вчиненню виконавчого напису.

За заявою від 13.12.2010 ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» на підставі виконавчого напису нотаріуса 29.12.2010 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 23526783. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 є боржником по зверненню стягнення з земельної ділянки, площею 3,21000 га., яка належить їй на праві власності. У пункті 2 вказаної постанови зазначено боржнику добровільно виконати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу у 7-денний термін з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

У подальшому, 17.10.2013 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України приймається постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, відповідно до якої державний виконавець постановляє стягнути з боржника - ОСОБА_2 виконавчий збір у сумі 1 038 800,00 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

З наявних у справі копій матеріалів виконавчого провадження № 23526783 вбачається, що 29.12.2010 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса, в якій ОСОБА_2 була визначена боржником по зверненню стягнення з земельної ділянки, площею 3,21000 га., що належить їй на праві власності. У пункті 2 вказаної постанови зазначено боржнику добровільно виконати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу у 7-денний термін з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивач був обізнаний про прийняття даної постанови та не оскаржував її в судовому порядку.

Статтею 28 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Позивач несе відповідальність в рамках предмету іпотеки, а саме - земельної ділянки 3,21000 га., оскільки виконавчий напис нотаріуса від 20.11.2010 був прийнятий відносно звернення стягнення саме з земельної ділянки і дана обставина не заперечувалась сторонами.

При цьому, як вбачається зі змісту наявного у матеріалах справи Акта № 211/1 від 17.10.2013 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, ціна продажу земельної ділянки склала 3 104 560,00 грн.

Згідно з частиною п'ятою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.

Проте, як вбачається зі змісту постанови від 17.10.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору відповідачем було стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 1 038 800,04 грн., що складає десять відсотків від всієї суми заборгованості у розмірі 10 382 400,39 грн., яка була наявна у ТОВ «ГАРАНТ БЕТОН» перед ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», а також 5 600,00 грн. відшкодування витрат по вчиненню виконавчого напису. Проте, сума у розмірі 5 600,00 грн. взагалі не відносяться до виконавчого збору і в постанові про стягнення виконавчого збору, яка прийнята на підставі статті 28 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV не могла бути визначена, оскільки за своїм змістом дана сума не є виконавчим збором, а є витратами по вчиненню виконавчого напису, про що і зазначено у самому виконавчому написі від 20.11.2010 року.

Отже, відповідачем при прийнятті спірної постанови не були дотримані вимоги статті 28 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV відносно врахування при визначенні розміру виконавчого збору вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, а також безпідставно віднесено до виконавчого збору суму витрат по вчиненню виконавчого напису, які не є виконавчим збором.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги та представника апелянта в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційної скарги Державної виконавчої служби України - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 05.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.