Ухвала суду № 42607699, 04.02.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 лютого 2015 року Справа № 5013/426/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коробенка Г.П.

суддів Прокопанич Г.К.

Шаргала В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Головного управління юстиції у Кіровоградській області на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року

у справі № 5013/426/12 господарського суду Кіровоградської області

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кіровоградської обласної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до дочірнього підприємства "Шпагатно-вірьовочні вироби товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Мік"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного підприємства "Агроплодінвест"

про стягнення 1 310 958,56 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління юстиції у Кіровоградській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року у справі № 5013/426/12.

Також Головне управління юстиції у Кіровоградській області просило звільнити його від сплати судового збору за подачу касаційної скарги, враховуючи майновий стан скаржника.

Скаржник наполягає на застосуванні статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

Зокрема, приписами підпункту "8" пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що із касаційних скарг на ухвалу суду, що подаються до Вищого господарського суду України, розмір ставки судового збору складає 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі та на 01.01.2014 року становить 1 218,00 грн.

Таким чином за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року заявник повинен був сплатити 609,00 грн. судового збору.

Проте, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз зазначеної норм свідчить про те, що надання скаржнику відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а тим більше звільнення від його сплати, може мати місце за наявності виключних обставин.

Скаржник, який порушив питання щодо застосування ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не навів обставин, які б могли свідчити про наявність виключних підстав для звільнення його від сплати судового збору. Таким чином, згадане клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Судова колегія не вбачає підстав звільнення Головного управління юстиції у Кіровоградській області від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 5013/426/12.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4, п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Повернути касаційну скаргу Головного управління юстиції у Кіровоградській області на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року у справі № 5013/426/12 (з доданими до неї документами).

2. Справу № 5013/426/12 повернути до господарського суду Кіровоградської області.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало