Ухвала суду № 42607404, 06.02.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/2493/13-ц Провадження № 22-ц/795/253/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Рябота В. І. Доповідач - Онищенко О. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,суддів:Скрипки А.А., Шевченка В.М.,при секретарі:Сахаровій К.О.,за участю:позивача ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 листопада 2014 року у справі за заявою ОСОБА_5 про перегляд рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2014 року по справі ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя за нововиявленими обставинами, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 листопада 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні заяви про перегляд рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2014 року за нововиявленими обставинами.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 листопада 2014 року скасовано рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2014 року в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину магазину продовольчих товарів, який розташовано в АДРЕСА_1.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції в порушення п.п.1 п. 1 ст. 169 ЦПК України розпочав розгляд справи зробивши помилковий висновок про те, що ОСОБА_7 на підтвердження клопотання про перенесення розгляду справи, в зв'язку з хворобою свого представника ОСОБА_8 та неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 21 листопада 2014 року не надав підтверджуючих документів.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що магазин продовольчих товарів, розташований по АДРЕСА_1 є його особистим майном, яке набуте ним після розірвання шлюбу, а тому заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами мала бути відхилена.

ОСОБА_7 та його представник до суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час, місце та дату розгляду справи. Від ОСОБА_7 надійшло клопотання про перенесення слухання справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням на лікуванні. В порядку ст. 169, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі ОСОБА_7 та його представника, оскільки поважність причини неявки в судове засідання останнім не підтверджена доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам відповідає рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2014 року позови ОСОБА_5 та ОСОБА_7 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме на: 1/2 частину нежитлової будівлі, магазину, що знаходиться по АДРЕСА_2; 1/2 частину нежитлового приміщення в житловому будинку з підвалом, що знаходиться по АДРЕСА_3; 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1; 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_4; 1/2 частину земельної ділянки, площею 512 кв.м., кадастровий номер 74241816:01:001:0088, що по АДРЕСА_2; 1/2 частину автомобіля марки RENAULT DASTER, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частину майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме на: 1/4 частину житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, що по АДРЕСА_5; 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_6: 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0565 га, кадастровий номер 7410700000:02:007:0172, розташованої за адресою: АДРЕСА_5; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0646 га, кадастровий номер 74107:00000:02:006:0126, що розташована за адресою: АДРЕСА_5.

20 червня 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами, мотивуючи свою заяву тим, що після розгляду справи їй стало відомо, що під час розгляду справи відповідач ОСОБА_7 переобладнав зазначену будівлю з житлового будинку в нежитлове приміщення, а саме магазин продовольчих товарів. При цьому заявниця зазначає, що вона вже зверталась до суду з позовом про визнання за нею права власності на 1/2 частину магазину продовольчих товарів, який розташований в АДРЕСА_1, але ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 27 травня 2014 року їй було відмовлено з тих мотивів, що за нею вже визнано право власності на зазначений об'єкт нерухомості, але як на житловий будинок, і було рекомендовано звернутися до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Задовольняючи заяву ОСОБА_5 про перегляд рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2014 року за нововиявленими обставинами та скасовуючи рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2014 року в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, в тому числі на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 і визнаючи за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину магазину продовольчих товарів, який розташовано в АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 січня 2014 року за ОСОБА_5 вже було визнано право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, в тому числі на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, і зміна статусу даного майна з житлового приміщення на нежитлове, продовольчий магазин, не позбавляє власницю права власності на це майно, а тому в рішення суду мають бути внесені зміни про визнання права власності на об'єкт нерухомості, тобто вираз «житловий будинок» змінено на «магазин продовольчих товарів».

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства, який регулює спірні правовідносини.

Доводи апелянта про те, що він звертався до суду із клопотанням про перенесення слухання справи на іншу дату в зв'язку з хворобою свого представника ОСОБА_8 та неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 21 листопада 2014 року, а суд розглянув справу без його участі, виходячи з положень ст. 309 ЦПК України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції , апеляційним судом.

Інші доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: