Постанова № 426072, 15.01.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.07

Справа №АС17/672-06.

За позовом Дочірнього підприємства «Глухівторф» Державного підприємства

«Сумиторф»

до відповідача Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкового рішення-повідомлення.

Суддя Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача Турченко С.П.,

Від відповідача Підгорна О.П.

У засіданні брали участь секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області №0001181501/0 від 20.03.2006р.

Відповідач у письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує та вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001181501/0 від 20.03.2006р, прийняте на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки з питання дотримання податкового законодавства ДП «Глухівторф» є законними та обґрунтованими.

В судовому засіданні суд встановив, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи, ідентичні їх оригіналам.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідачем за результатами невиїзної документальної перевірки з питання дотримання податкового законодавства ДП «Глухівторф» за 2006 рік складено акт від 13.03.2006 р. №59/15-017, яким встановлено порушення позивачем ст. 8 Закону України «Про плату за землю» та підпункту «В» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

20.03.2006 р. відповідач виніс повідомлення-рішення №0001181501/0 на суму податкового зобов‘язання 21479 грн. 09 коп. (основний платіж (донараховано земельного податку)– 20456 грн. 28 коп., штрафні санкції – 1022 грн. 81 коп.).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Зі змісту ст. 13 Закону України "Про плату за землю" вбачається, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який згідно з п. 2 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.93 р. N 15 (із змінами та доповненнями), включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування фунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Згідно ст. 14 Закону України "Про плату за землю" юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Статтею 15 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Положеннями ст. 12 Земельного кодексу України, встановлено: до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу.

З довідок, виданих Шалигинською селищною радою Глухівського району Сумської області 21.09.2006 р. №386 та виконавчим комітетом Соснівської сільської ради Глухівського району Сумської області, земельні ділянки, за використання яких відповідачем було донараховано податок на землю і штрафні санкції, відповідно загальною площею 51,7 га та 18,8 га для виробітку торфу з 1999 р. позивачу не виділялись.

Таким чином, оскільки при визначенні суми земельного податку позивач використовував відомості Глухівського районного відділу земельних ресурсів, як уповноваженого органу на ведення державного земельного кадастру, зокрема щодо грошової оцінки земельної ділянки та коефіцієнта її функціонального використання зазначені у довідці про грошову оцінку земельної ділянки данні є помилковими.

Крім того, позивач звертався до районного відділу земельних ресурсів з повідомленням про необхідність внесення змін в дані земельного кадастру, але в порушення ст. 194 Земельного кодексу України, де зазначено, що призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою, зокрема, регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель», відділ земельних ресурсів не вніс зміни, що потягло за собою невірне визначення відповідачем податкового зобов’язання.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що відсутність державного акта у підприємства, який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, не може бути підставою для несплати земельного податку, оскільки відповідно до ч.3 ст. 125 Земельного кодексу України приступити до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Доказами відсутності у позивача державного акту на право користування земельною ділянкою є лист №01-48/845 від 07.07.2005 р. голови Глухівської районної державної адміністрації до позивача з проханням оформити у встановленому порядку право користування земельною ділянкою та розпорядження №474 від 09.09.2005 р. Глухівської районної державної адміністрації про надання дозволу ДП «Глухівторф» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на території Соснівської сільської ради та Шалигинської селищної ради.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2006р. №0001181501/0 не були з’ясовані всі обставини, які мали суттєво вплинути на рішення відповідача як контролюючого органу, а тому податок донараховано безпідставно.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, але відповідач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду належних доказів, які б об’єктивно, і у визначеному законом порядку, підтвердили його позицію.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.ст. 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті державного мита в розмірі 3 грн. 40 коп. підлягають стягненню з бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області №0001181501/0 від 20.03.2006р.

3. Стягнути з державного бюджету України (р/р 31115095600002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23636315, код 22090200, символ 095) на користь Дочірнього підприємства «Глухівторф» Державного підприємства «Сумиторф» (41400, Сумська область, Глухівський район, с. Соснівка, код 24003612) 3 грн. 40 коп. держмита.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. КОВАЛЕНКО