Постанова № 42606617, 03.02.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8268/14-а

Провадження № 2-а/591/19/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Бурда Б.В,

при секретарі - Дворядкіній М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника сектору АП ВДАІ з обслуговування м. Суми Шелест В'ячеслава Миколайовича про визнання дій з приводу притягнення до адміністративної відповідальності протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 03.09.2014 року інспектором ВДПС ВДАЇ м. Суми Понирко В.В. був складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 КпАП України за те, що він нібито порушив ПДР, а саме керував транспортним засобом без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Постановою відповідача від 16.10.2014 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 КпАП України і накладено стягнення у вигляді штрафу. Вважає постанову незаконною, оскільки він правил дорожнього руху не порушував, транспортним засобом не керував. На вимоги працівників ДАІ пред'явив документи на машину, посвідчення водія та страховий поліс. Тому просить скасувати вказану постанову як незаконну.

В судовому засіданні позивач позов підтримав. Пояснив, що в той день щодо нього було складено одночасно два протоколи про адміністративні правопорушення: за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння й відмову від проходження огляду для визначення стану сп'яніння; за керування транспортним засобом без посвідчення водія. Зазначив, що вказаних порушень не допускав, оскільки автомобілем не керував, а лише знаходився поряд з ним т чекав на таксі.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з'явився.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані суду докази та допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, , вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03 вересня 2014 року близько 03-00 години в м. Суми по вул. Реміснича, ОСОБА_1 керував автомобілем д/н НОМЕР_1 без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та з явними ознаками алкогольного сп'яніння та в присутності двох свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого поряду огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим скоїв правопорушення передбачені ч. 1 ст. 130 та ст. 126 КпАП України.

Факт порушення позивачем правил дорожнього руху був зафіксований працівником ДАІ - інспектором ДПС, якій склав протоколи про відповідні адміністративні правопорушення.

Постановою судді Апеляційного суду Сумської області від 01.12.2014 року, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу (а.с. 44-45) З вказаної постанови суд також вбачається, що позивачу було роз'яснені усі передбачені законом права, але останній відмовився підписувати протокол про адміністративне правопорушення.

Постановою відповідача від 16.10.2014 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу.

Як встановлено судом, протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 КпАП України був складений з дотриманням вимог ст. 255, 256 КпАП України.

Зазначені факти підтверджуються копіями протоколу та постанови (а.с. 7, 34,35).

Посилання позивача на те, що 03.09.2014 року близько 03-00 годині в м. Суми по вул. Реміснича він не керував автомобілем та мав при собі посвідчення водія, яке пред'явив працівнику ДАІ не заслуговує на увагу та спростовується дослідженими під час судового розгляду доказами.

Факт керування позивачем автомобілем 03.09.2014 року близько 03-00 годині в м. Суми по вул. Реміснича встановлений судовим рішенням яке набрало законної сили - Постановою апеляційного суду Сумської області від 01.12.2014 року.

З протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 КпАП України вбачається, що особа ОСОБА_1 була встановлена за паспортом, факт порушення позивачем п. 2.1.А ПДР України та відповідно вчинення правопорушення передбаченого ст. 126 КпАП України був достовірно встановлений працівником міліції - інспектором Понирко В.В. та підтверджений свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підписали вказаний протокол у якості свідків. Підстав не довіряти даному доказу у суду не має.

Свідок ОСОБА_5, будучі допитним у судовому засіданні підтвердив факт підпису цього протоколу та пояснив, що у його присутності ОСОБА_1 відмовився надати посвідчення водія та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.

Свідок ОСОБА_4, будучі допитаним у судовому засіданні пояснив, що у його присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.

Суд не може взяти до уваги пояснення свідка ОСОБА_4 про те, що він не був свідком вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ст. 126 КпАП України та у його присутності у правопорушник не просили посвідчення водія. Дані пояснення свідка спростовуються копією протоколу про адміністративне правопорушення передбачені ст. 126 КпАП України (а.с. 34), якій підписаний даним свідком. Даний свідок у судовому засіданні підтвердив, що підпис в протоколі по адміністративне правопорушення (а.с. 34) належить йому.

В ході розгляду даної справи також встановлено, що спірна постанова відповідача від 16.101.2014 року, була отримана позивачем 05.11.2014 року. У зв'язку з чим, позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду з даним позовом, а тому клопотання позивач про поновлення цього строку підлягає задоволенню.

З урахування наведеного, суд вважає що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було допущено порушень положень КпАП України, факт порушення позивачем вимог ПДР був достовірно встановленим, а тому підстав для задоволення адміністративного позову не має і у його задоволенні слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 280, 283 КпАП України, ст.ст. 10, 11, 71, 72, 94, 160-163, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову за його необґрунтованістю.

Постанова суду є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлений 06 лютого 2015 року.

Суддя