Постанова № 42606180, 05.02.2015, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд

Справа № 511/3697/14-а

Номер провадження: 2-а/511/6/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Панчук А . І .

при секретарі Міщенко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Роздільнянського районного суду Одеської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі одеської області про визнання протиправним рішення та спонукання до вчинення дій.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача мотивуючи свої вимоги тим, що він є громадянином України і він в силу життєвих обставин виїхав на постійне місце проживання до держави Ізраїль. До червня 1999 року ОСОБА_1 проживав в АДРЕСА_1 та отримував пенсію за віком. В зв.язку з від.їздом на постійне місце проживання виплату пенсії було припинено.

22.11.2014 року ОСОБА_1 написав та подав заяву до Управління Пенсій1ного фонду України в Роздільнянськомук районі Одеської області про поновлення виплати пенсії за віком , мотивуючи своє рішення тим , що відповідно до рішення Конституційного суду України № 25 -рп /2009 року від 07.10.2009 року було визнано неконституційними положення п.2 частини 1 ст. 49 , другого речення ст..51 Закону України « Про загальнообов.язкове державне пенсійне страхування « та втратили силу з моменту прийняття Конституційним судом України рішення.

ОСОБА_1 просить поновити виплату йому пенсії призначеної за віком. Відповідно до рішення № 67 від 01.12.2014 року йому було відмовлено у поновленні виплати пенсії.

В своїй позовній заяві просить суд визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про поновлення виплати йому пенсії

Просить зобов.язати Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 22 листопада 2011 року в розмірі відповідно до діючого законодавства.. При виїзді за кордон позивачу виплачена пенсія за шість місяців наперед , виплату пенсії припинено, а пенсійна справа закрита.

Позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в Роздільнянському районі з заявами про виплату йому пенсії , але Пенсійний Фонд відмовляв у цьому, посилаючись на ст..51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мотивуючи відмову тим, що позивач виїхав на постійне проживання за кордон і права на пенсійне забезпечення не має. Позивач вважає, що відповідач порушує його конституційні права , як громадянина України, а саме ст..24 і ст..46 Конституції України. Відмова відповідача про виплату позивачу пенсії датована 01 грудня 2014 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позов у повному обсязі та просила його задовольнити , наголосила на те, що ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є неконституційною , а тому посилання на вказану статтю некоректне і необґрунтоване. Просила вимоги задовольнити .

Представник відповідача Мельник А.М., та Удов В.М. позов не визнали у повному обсязі, надала суду заперечення на позовну заяву, пояснили, що відповідач діяв на підставі закону та у межах своїх повноважень, виплата пенсії ОСОБА_1 припинена у зв'язку з тим, що між Україною та державою Ізраїль , де мешкає позивач, не укладено договір з питань пенсійного забезпечення. Просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши всі докази по справі у їх сукупності, оглянувши матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено наступне. Позивач ОСОБА_1 є громадянином України , що підтверджується закордонним паспортом НОМЕР_1, виданим 06 травня 1999 року та є дійсним ., він проживає у державі Ізраіль м .Бат Ям з червня 1999 року по теперішній час та прийнятий на облік у відділенні Посольства України у державі Ізраіль з 2006 року. До виїзду у Ізраіль мешкав в АДРЕСА_1

Згідно ст..92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і його заяви виплачено пенсію за шість місяців наперед перед виїздом, починаючи з місяця зняття з обліку за місцем постійного проживання у межах України. Вказані обставини підтверджуються оригіналом пенсійної справи позивача , яка оглянута судом у судовому засіданні. 01.12.2014 Управління Пенсійного Фонду України в Роздільнянському районі Одеської області, розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії в Україні відмовило в задоволенні заяви , мотивуючи відмову тим. , що не має договору між Україною та державою Ізраїль та посиланням на норми Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» - пенсійне забезпечення громадян України, що живуть за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами . На день розгляду справи у суді з'ясовано, що угоди між Україною та державою Ізраіль про пенсійне забезпечення громадян України, які проживають на території держави Ізраіль не існує.

Конституційний Суд України, до компетенції якого належить визначення та визнання норм законів України такими, що не відповідають Конституції України, визнав не конституційною ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтю 49 п.2 вказаного Закону , що передбачала, що виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

На підставі ч.3 ст..2 КАС України у справах щодо оскарження рішень,дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом встановлено, що суб'єкт владних повноважень не допустив порушень діючого Закону при прийнятті рішення про припинення виплати пенсії позивачу.

Позовні вимоги не основані на законі, не доведені матеріалами справи та іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні, тому не підлягають задоволенню у повному обсязі. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст..71 КАС України). Відповідач надав суду докази, які підтверджують заперечення на позов. Судом встановлено . що не дивлячись на те , що Конституційний Суд України, до компетенції якого належить визначення та визнання норм законів України такими, що не відповідають Конституції України, визнав не конституційною ст..1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтю 49 п.2 вказаного Закону , що передбачала, що виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. На сьогодні діє ст.92 Закону «Про пенсійне забезпечення « , яка передбачає :

Виплата пенсій громадянам, які виїхали за кордон

Громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон,

пенсії не призначаються.

Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання

за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за

кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються

тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або

професійного захворювання.

Порядок переведення пенсій, призначених внаслідок трудового

каліцтва або професійного захворювання, в інші країни визначається

Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма не визнана неконституційною,вона чинна , а тому суд першої інстанції керується саме цією нормою Закону при вирішенні спору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 86,94,99, 158-163,167 254, КАС України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання протиправним рішення та спонукання до вчинення дій відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту проголошення постанови. , або в такий же термін з дня отримання , або в разі проголошення вступної та резолютивної частини.

Суддя А. І. Панчук