Рішення № 42604815, 06.02.2015, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/65/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2015 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Тучинської Н.В.

секретаря Хонькович Л.І.

з участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору № б/н від 02 лютого 2013 року. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 6700 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач своє зобов'язання по щомісячному платежу для погашення заборгованості по кредиту, процентів та інших витрат належним чином не виконав. Станом на 31 жовтня 2014 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед Банком за кредитом на загальну суму 12643 гривні 43 копійки, в тому числі: 6625 гривень 66 копійок - заборгованість за кредитом, 3989 гривень 51 копійка - заборгованість по процентах за користування кредитом, 950 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 578 гривень 26 копійок - штраф (процентна складова).

Представник позивача (а.с. 44) у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив провести розгляд справи у його відсутності (а.с. 43).

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, ствердив, що дійсно 02 лютого 2013 року отримав у ПАТ КБ «Приват Банк» кредит у сумі 6700 гривень, які зобов'язувався погашати. Проте, через важке матеріальне становище, не зміг вчасно вносити кошти для погашення кредиту, у результаті чого утворилась заборгованість у сумі 12643 гривні 43 копійки.

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено право кожної особи у порядку, встановленому цивільно-процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору № б/н від 02 лютого 2013 року (а.с. 5). Предметом договору є кредит в сумі 6700 гривень, які відповідач отримав шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Невід'ємною частиною Договору є Умови і правила надання банківських послуг (зворот а.с. 5).

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 8-31), ОСОБА_1 надав свою згоду Банку за власною ініціативою установлювати та змінювати кредитний ліміт.

Позичальник зобов'язувався погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п. 2.1.1.5.5 Умов та провил надання банківських послуг (зворот а.с. 26).

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Пунктом 2.1.1.5.6 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу Банку, позичальник зобов'язаний повернути кредит (у тому числі прострочений кредит та Овердрафт) та оплатити винагороди Банку (зворот а.с. 76).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. З наданими Банком умовами кредитування відповідач погодився про що ствердив своїм підписом у заяві ( зворот а.с. 5).

Розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 4) доведено, що відповідач - позичальник ОСОБА_1, своєчасно не надавав Банку грошові кошти для погашення заборгованості та тривалий час не виконував свої зобов'язання по кредитному договору. Зокрема, із розрахунку заборгованості вбачається, що останнє погашення кредиту позичальник здійснював 31 грудня 2013 року (зворот а.с. 6).

Отже, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в сумі 6625 гривень 66 копійок підлягає до повного задоволення.

Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки.

За користування кредитом Банк нараховує позичальнику відсотки у розмірах передбачених «Тарифами Банку» із розрахунку 360 календарних днів у році, що передбачено п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою ( зворот а.с.29).

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за його порушення.

Пунктом 1.1.3.2.3. Умов і правил надання банківських послуг, передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору.

Таким чином, банк може самостійно змінювати розмір відсоткової ставки за кредитом за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку.

Розрахунком заборгованості (а.с. 64) доведено, що ОСОБА_1 з моменту отримання кредиту і до моменту звернення Банку в суд із цим позовом допустив заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 3989 гривень 51 копійка.

У п. 2.1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг передбачено зобов'язання Позичальника погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Станом на 31 жовтня 2014 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 950 гривень (а.с. 4).

Пунктом 2.1.1.7.6 умов і правил надання банківських послуг, передбачено, що при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором більше, ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.

Отже, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу Банку позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди банку, а тому грошова вимога позивача до ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою що відповідає вимогам закону.

Такі умови договору відповідач і позивач визначили добровільно, про що свідчить підписання відповідачем Заяви (а.с. 5) (ст. 627 ЦК України).

Як слідує із розрахунку заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором, не погашає заборгованість, яка виникла, чим порушує зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 та ч. 1 ст. 1050, ст. 1052 ЦК України та п. 2.1.1.12.11 Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 30), Банк - позивач у справі має право в разі порушення позичальником умов Кредитного договору, зокрема, створенні простроченої заборгованості, чи створенні реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або у визначеній банком частині.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 19), які є невід'ємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Пунктом 1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг (зворот а.с. 11) передбачено, що у випадку незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів банку, позичальник зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком (у випадку, якщо вона є), в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Таке свідчить про те, що сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору, тобто, момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії карти.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору, 02 лютого 2013 року, ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. Відповідач, у свою чергу, не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії кредитного договору, пролонгувався з кожним роком і діє до 02 лютого 2016 року.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 242 гривні 60 копійок судового збору (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись кредитним договором б/н від 02 лютого 2013 року, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549-552, 611, 612, 615, 626, 628, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Мурованокуриловецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 19 травня 2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. (для погашення заборгованості) № 29092829003111) заборгованість по кредиту в розмірі 12643 (дванадцять тисяч шістсот сорок три) гривні 43 копійки, а також судові витрати в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: ______