Рішення № 42603454, 03.02.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/443/15 Головуючий у 1-й інстанції Токарєв А.Г.

Суддя-доповідач Воробйова І.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Кочеткової І.В.

суддів Воробйової І.А.,

Маловічко С.В.

при секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про передачу предмета застави в заклад, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про передачу предмета застави в заклад .

В обґрунтування позову, позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору № DO1FAK01770083 ВІД 22 ЧЕРВНЯ 2007 РОКУ ОСОБА_3 22 червня 2007 року отримала кредит в розмірі 32820 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом 14, 04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 21 червня 2012 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ "Приватбанк" і ОСОБА_3 22 червня 2007 року уклали договір застави рухомого майна. Предметом договору застави є автомобіль ВАЗ, модель: 11183-110-20, 2007 року випуску.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 січня 2012 року звернуто стягнення на предмет застави , а саме автомобіль ВАЗ, модель: 11183-110-20, 2007 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "Приватбанк".

В порушення вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за договором застави не виконує, предмет застави в заклад банку не передає.

На підставі викладеного, позивач просив суд, вилучити у відповідача та передати в заклад ПАТ КБ "Приватбанк" предмет застави автомобіль ВАЗ, модель: 11183-110-20, 2007 року випуску та комплект ключів із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіля, а також стягнути судові витрати.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2014 року в задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ "Приватбанк" подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Відповідно до розпорядження ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року про зміну територіальної підсудності судових справ, підсудність даної справи визначено апеляційному суду Запорізької області.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право його скасувати і ухвалити нове рішення по суті.

Відповідно до ст. 309 ч. 1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецбкої області від 13.01.2012 року за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави повністю захищені права банка щодо відшкодування заборгованості за кредитним договором.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Установлено, що 22 червня 2007 року між сторонами укладено кредитно-заставний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 32820,00 грн. на купівлю автомобіля та оплату разових страхових платежів строком до 21 червня 2012 року.

В порушення умов кредитно-заставного договору ОСОБА_3 свої зобов'язання не виконала, допустила прострочення повернення кредиту і сплати відсотків за його користування, у зв"язку із чим банк звернувся з позовом до суду про звернення стягнення на предмет застави. Рішенням апеляційного суду Донецької області від 02.04.2012 року позов банку задоволено частково - в рахунок погашення заборгованості за кредитом звернено стягнення на предмет застави - а саме автомобіль ВАЗ, модель: 11183-110-20, 2007 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "Приватбанк".

Відповідач зобов"язання за кредитним договором не виконала, предмет застави в заклад банку не передала.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 9 Закону України "Про заставу" законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

Згідно з вимогами ст. 17.10 кредитно-заставного договору позичальник зобов'язаний за вимогою банку негайно доставити предмет застави за адресою, вказаною у п.34.8 цього договору і передати предмет застави в заклад по акту прийому-передачі, який підписується сторонами.

За змістом ст. 17.10 кредитно-заставного договору, якщо предмет застави не був переданий у заклад або володіння, позичальник надає банку право здійснити доставку предмета застави за адресою, вказаною у п.34.8 цього договору, в заклад або у володіння банку для забезпечення його схоронності, як власними силами, так і на договірних засадах з третіми особами. Витрати, пов'язані з доставкою предмета застави покладаються на позичальника. Позичальник зобов'язується не чинити у такому випадку жодних перешкод у заволодінні банком предметом застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 575 ЦК України, закладом є застава рухомого майна, що дається у володіння заставодержателя або за його наказом у володіння третій особі. Зазначена норма кореспондує із ст. 44 Закону України "Про заставу", відповідно до якої заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави дається заставодавцем у володіння заставодержателя.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, у порушення зазначених норм закону не звернув уваги на те, що передача предмета застави у заклад в разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов'язань відповідає умовам кредитно-заставного договору та вимогам закону, а відтак вимога банку про передачу в заклад автомобіля разом з комплектом ключів та свідоцтвом про його реєстрацію відповідає визначеним законодавством України способам захисту цивільних прав.

При вищевикладених обставинах, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст. 213-214 ЦПК України.

Суд першої інстанції неправильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами по справі, не дав їм належну правову оцінку, не дослідив надані сторонами докази і відповідно їх не оцінив. А тому, рішення першої інстанції в цій справі слід скасувати та ухвалити нове, яким позов Банку задовольнити.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь Банку підлягають понесені останнім документально підтверджені судові витрати при зверненні до суду першої (243,6 грн. а.с. 15) і апеляційної інстанцій (121,80 грн. а.с.47) на загальну суму 365,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.

Рішення Красноармійського міськрайолнного суду Донецької області від 21 липня 2014 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.

Вилучити у ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 та передати в заклад Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) предмет застави :

- автомобіль ВАЗ, модель: 11183-110-20, рік випуску 2007, тип ТЗ: Легковий Сєдан, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер:НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3(АДРЕСА_1);

- комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобілю ВАЗ, модель:1183-110-20, рік випуску 2007, тип ТЗ: Легковий Сєдан, №кузова/шасі :НОМЕР_3, реєстраційний номер :НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судовий збір у розмірі 365,40 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: