Рішення № 42602654, 04.02.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.02.2015 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої : Готри Т.Ю.,

суддів : Боднар О.В., Кеміня М.П.,

при секретарі : Чейпеш С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного нотаріуса Міжгірського районного нотаріального округу ОСОБА_1 і апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» на рішення Міжгірського районного суду від 14 листопада 2014 року в справі за позовом приватного підприємства «Карпати» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», 3-ї особи приватного нотаріуса Міжгірського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов'язання приватного нотаріуса вчинити певні дії -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року приватне підприємство «Карпати» в особі директора ОСОБА_2 та фізична особа ОСОБА_3 звернулися до суду з даним позовом, в якому вказували на те, що 19 жовтня 2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Комінвестбанк» та приватним підприємством «Карпати» в особі директора ОСОБА_2 був укладений договір кредиту №04-4/3к-510-10, згідно якого банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 560 000,00 гривень зі сплатою 22% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 19 жовтня 2011 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, 25 жовтня 2010 року між ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» та ПП «Карпати» в особі директора ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки №04-4/43-514-10, згідно якого іпотекодавець ОСОБА_3 надала в іпотеку майно, а саме - об'єкт незавершеного будівництва житловий будинок з мансардою, надвірною спорудою та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1, загальною площею жилого будинку 215,42 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м., розмір земельної ділянки 0,0600 га. Вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за №1925.

ПП «Карпати» в особі директора ОСОБА_4 посилаючись на те, що кредитний договір укладено з порушенням вимог закону, а позивачка ОСОБА_3 на те, що її чоловіком ОСОБА_2 згода на укладення договору іпотеки надана не була, а договір іпотеки укладено з порушенням вимог Закону України «Про охорону дитинства», ст.177 СК України та п.3 ч.1 ст.71 ЦК України, так як не було встановлено факт користування предметом іпотеки малолітньою дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, не було отримано відповідний дозвіл органів опіки та піклування на укладення договору іпотеки, внаслідок чого були порушені права малолітньої дитини, а тому позивачі ПП «Карпати» та ОСОБА_3 просили :

- визнати кредитний договір №04-4/3к-510-10 від 19 жовтня 2010 року, укладений між ПАТ КБ «Комінвестбанк» та приватним підприємством «Карпати», недійсним з моменту його укладення;

- визнати договір іпотеки №04-4/43-514-10 від 25 жовтня 2010 року, укладений між ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» та ПП «Карпати» і ОСОБА_3, недійсним з моменту його укладення;

- зобов'язати приватного нотаріуса Міжгірського районного нотаріального округу ОСОБА_1 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис, внесений в реєстр заборон і відчужень за №1926 про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, а саме недобудований житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку площею 0,06 га., що розташована за тією ж адресою;

- стягнути з відповідача судовий збір;

- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та застосувати односторонню реституцію, а саме зобов'язати ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» повернути приватному підприємству «Карпати» сплачені по кредитному договору від 19 жовтня 2010 року відсотки, пеню, штрафні санкції, комісійні тощо.

Рішенням Міжгірського районного суду від 14 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Договір іпотеки №04-4/43-514-10 від 25 жовтня 2010 року, укладений між ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» та ПП «Карпати» в особі ОСОБА_2 та іпотекодавцем ОСОБА_3 про передачу в іпотеку на забезпечення виконання умов договору позики від 19.10.2010 року між ПАТ «Комінвестбанк» та ПП «Карпати» в особі директора ОСОБА_2 об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку з надвірними спорудами та земельною ділянкою в 0,06 га по АДРЕСА_1 - визнано недійсним.

Після набрання рішення суду законної сили приватному нотаріусу ОСОБА_1 зняти обтяження, накладене на це нерухоме майно.

Стягнуто з ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» в користь ОСОБА_3 1361 грн. судових витрат.

У решті вимог відмовлено.

У апеляційних скаргах приватний нотаріус ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» просять скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, і постановити нове рішення, яким у позові ПП «Карпати» та ОСОБА_3 відмовити повністю.

Представник ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав.

Позивачі ПП «Карпати» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також їх представник ОСОБА_7 апеляційні скарги не визнали, просили такі відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Так, ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 04 лютого 2015 року рішення Міжгірського районного суду від 14 листопада 2014 року в частині відмови приватному підприємству «Карпати» до ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» про визнання кредитного договору №04-4/3к-510-10 від 19 жовтня 2010 року, укладеного між ПАТ КБ «Комінвестбанк» та приватним підприємством «Карпати», недійсним з моменту його укладення; та про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та застосування односторонньої реституції, а саме зобов'язати ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» повернути приватному підприємству «Карпати» сплачені по кредитному договору від 19 жовтня 2010 року відсотки, пеню, штрафні санкції, комісійні тощо - скасовано, а провадження в справі в цій частині закрито, оскільки вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, перегляду в апеляційному порядку підлягає рішення суду першої інстанції в частині, яким визнано недійсним договір іпотеки №04-4/43-514-10 від 25 жовтня 2010 року, укладений між ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» та ПП «Карпати» в особі ОСОБА_2 та іпотекодавцем ОСОБА_3; про зобов'язання приватного нотаріуса ОСОБА_1 зняти обтяження, накладене на нерухоме майно і про стягнення з ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» в користь ОСОБА_3 1361 грн. судових витрат.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що спірний договір іпотеки був укладений з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого були порушені права малолітньої дитини.

Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може за таких обставин.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Комінвестбанк» та приватним підприємством «Карпати» в особі директора ОСОБА_2 був укладений договір кредиту №04-4/3к-510-10, згідно якого банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 560 000,00 гривень зі сплатою 22% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 19 жовтня 2011 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 25 жовтня 2010 року між ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» та ПП «Карпати» в особі директора ОСОБА_2 і іпотекодавцем ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки №04-4/43-514-10, згідно якого іпотекодавець ОСОБА_3 надала банку в іпотеку майно, а саме - об'єкт незавершеного будівництва житловий будинок з мансардою, надвірною спорудою та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1, загальною площею жилого будинку 215,42 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м., розмір земельної ділянки 0,0600 га. Вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 і зареєстрований в реєстрі за №1925.

Зазначений договір іпотеки укладений з додержанням вимог чинного законодавства з огляду на наступне.

Так, згідно з п.1 ч.2 ст.177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки і піклування поміж іншого вчиняти такі правочини щодо її майнових прав, як укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.

Аналогічне, але дещо розширене положення міститься в ч.3 ст.17 Закону України "Про охорону дитинства " №2402-111, згідно якої батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Частина четверта статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей " №2623-1У передбачає, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону (Закон діє з 01.01.2006 року).

Роз'яснюючи питання, чи має право користування певним житлом дитина і як саме має бути підтверджене це право, Верховний Суд України ще у своїй ухвалі від 23 липня 2008 року зазначив, що право користування майном члена сім"ї власника житла пов"язано з моментом здійснення реєстрації за місцем проживання особи (Єдиний державний реєстр судових рішень - рішення №2270896).

З 2012 року зазначене було закріплене на нормативному рівні. Так, пунктами 1.9, 1.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 передбачено, що з метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною нотаріус вимагає подання йому довідки про склад сім"ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання. У разі виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності чи право користування відчужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідного виконавчого органу міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

При укладенні спірного договору іпотеки іпотекодавцем ОСОБА_3 нотаріусу ОСОБА_1 були надані довідки №738 від 13.10.2010 року та №769 від 21.10.2010 року, видані їй виконкомом В.Бистрянської сільської ради про те, що на земельній ділянці в АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 згідно державного акта на право приватної власності на землю від 23.09.2010 р. загальною площею 0,06 га., розташований житловий будинок №80 будівництво якого не завершено, - в якому малолітні, неповнолітні діти не проживають (а.с.159-160).

Згідно відмітки у паспорті іпотекодавця ОСОБА_3 щодо місця її проживання, то вона значиться зареєстрованою за адресою АДРЕСА_2 з 22.07.1993 року по теперішній час (а.с.161).

Згідно відмітки у паспорті ОСОБА_2, то він значиться зареєстрованим за адресою АДРЕСА_3 з 29.01.2004 року по теперішній час (а.с.162).

Відповідно до положень ч.ч.1,4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років - є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного із них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Отже з наведеного слідує, що на момент укладення спірного договору іпотеки від 25.10.2010 року переданий в іпотеку будинок був незавершений будівництвом; - такий не був придатний для проживання, так як в матеріалах справи про це відсутні належні та допустимі докази, що виключає твердження позивачів про їх проживання у цьому будинку, а також, що на момент укладення вказаного договору іпотеки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 мала 7 років, а тому відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України її місцем проживання було місце проживання її батьків або одного із них, з ким вона проживала, що вказує на відсутність прав неповнолітньої на користування вказаним будинком.

Оскільки нотаріусом при укладенні договору іпотеки було встановлено відсутність прав малолітньої доньки позивачів на користування наданим ОСОБА_3 в іпотеку майном - об'єктом незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1, тому нотаріусом згода органів опіки та піклування правомірно не вимагалася, так як така потрібна не була.

Також матеріалами справи встановлено надання ОСОБА_2. нотаріусу заяви - згоди від 25 жовтня 2010 року на укладення його дружиною ОСОБА_3 договору про передачу в іпотеку незавершеного будівництвом житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с.69), яка зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції приватного нотаріуса ОСОБА_1 за №85 від 25.101.2010 р., що виключає порушення прав ОСОБА_2 при укладенні спірного договору іпотеки від 25.10.2010 року та вимог ч.3 ст.65 СК України, на підставі якої оспорюється зазначений договір.

Крім цього, договір іпотеки оспорюється не ОСОБА_2, як фізичною особою, а ПП «Карпати», як юридичною особою, права якої спірним договором порушені не були, як і не були порушені права позивачки ОСОБА_3, яка, як іпотекодавець, передала банку в іпотеку майно, право користування яким, на момент укладення спірного договору іпотеки, її неповнолітня донька ОСОБА_5, 11 червня 2003 року - не мала, про що іпотекодавцем було заявлено нотаріусу та надано на підтвердження цього відповідні довідки виконкому В.Бистрянської сільської ради, а також її та її чоловіка паспорт, згідно яких вони значаться зареєстрованими за іншими адресами, ніж було передано іпотечне майно.

Також слід відмітити, що позивачкою ОСОБА_3 позов в інтересах її неповнолітньої доньки ОСОБА_5 до суду пред'явлено не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про визнання недійсним договору іпотеки, оскільки такий було укладено з додержанням вимог чинного законодавства.

Також суд першої інстанції помилково зобов'язав приватного нотаріуса ОСОБА_1 зняти обтяження, накладене на вище вказане нерухоме майно, оскільки приватний нотаріус ОСОБА_1 не є відповідачем у справі, тобто не є стороною в розумінні вимог ч.1 ст.30 ЦПК України, згідно якої сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, так як є третьою особою, а тому не має відповідати за позовом.

Оскільки відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_3, тому відсутні передбачені сті.88 ЦПК України підстави для стягнення з відповідача ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» на її користь судові витрати.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням по справі нового рішення, яким у позові ОСОБА_3 слід відмовити, а апеляційні скарги приватного нотаріуса ОСОБА_1 та банку задовольнити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги приватного нотаріуса Міжгірського районного нотаріального округу ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» - задовольнити.

Рішення Міжгірського районного суду від 14 листопада 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про визнання договору іпотеки недійсним, зобов'язання приватного нотаріуса вчинити певні дії та про стягнення судового збору - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :