Рішення № 42599500, 04.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/2662/14-ц 22-ц/774/335/К/15

Справа №215/2662/14-ц Головуючий в 1 інстанції

Провадження №22ц/774/335/К/15 Демиденко Ю.Ю.

Категорія 24 (3) Доповідач - Михайлів Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого- судді: Михайлів Л.В.,

суддів: Барильської А.П., Ляховської

при секретарі: Булах К.А.,

за участю: представника позивача - Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз"- Котенко Валентини Андріївни,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тернівськогого районного суду м.Кривого Рогу від 24 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використаний природний газ, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" (надалі - ПАТ "Криворіжгаз") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за використаний природний газ, посилаючись на те, що відповідачеві, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 позивачем щомісячно надавалися послуги з газопостачання, відповідач, порушуючи норми діючого законодавства та договору укладеного з ПАТ "Криворіжгаз" не здійснює належним чином оплату за надані послуги, внаслідок чого станом на 01.03.2014р. утворилася заборгованість на суму 4 021,12 грн., яку і просили суд стягнути на свою користь та 113,15 грн.- інфляційних витрат, 220,43 грн. - 3% річних. Вирішити питання щодо судових витрат по справі.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 грудня 2014 року позовні вимоги ПАТ "Криворіжгаз" задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за спожитий природний газ у сумі 4021,12 грн., а також судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В частині позову ПАТ "Криворіжгаз" про стягнення неустойки та суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду в частині задоволення позову ПАТ "Криворіжгаз" з ухваленням в цій частині нового рішення, про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема наголошує на тому, що договір № 5042494 від 17.07.2012 року, на який посилається позивач в позові, про надання населенню послуг з газопостачання з ПАТ "Криворіжгаз" ОСОБА_3 не укладав та не підписував, підпис споживача в зазначеному договорі виконано іншою особою оскільки на день укладання договору відповідач АДРЕСА_1 не мешкав та не був зареєстрований.

Крім того позивач звернувся до суду 16.04.2014 року з вимогами про стягнення заборгованості за період з серпня 2011р. по лютий 2014р. тобто з пропуском строку позовної давності звернення до суду з позовними вимогами про стягнення суми боргу за період з серпня 2011р в сумі 1109,79 грн.

Суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги пояснення ПАТ "Криворіжгаз" про те що відповідачем була визнана зазначена сума боргу, оскільки останній підписав договір НОМЕР_1 від 17.07.2012р. в п.25 якого зазначено заборгованість у сумі 2531,82 грн. станом на 01.07.2012р., при цьому не прийнявши до уваги що в оригіналі вказаного договору, а саме у п.25 встановлено наявність виправлення суми боргу з "о" до " 2531,82грн.", що в свою чергу свідчить про відсутність боргу на час підписання договору.

Крім того, з 18.07.2012 року по 05.11.2013 року газовий лічильник був відсутній у помешканні відповідача саме з вини позивача, який був знятий представниками ПАТ "Криворіжгаз" для проведення експертизи, нового лічильника на час проведення експертизи попереднього представниками ПАТ "Криворіжгаз" в порушення п.16 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.1999р. №2246 встановлено не було, у зв'язку із чим наданий позивачем суду розрахунок заборгованості не відповідає дійсності.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1

Його домоволодіння обладнано приладом обліку спожитого природного газу ( газовий лічильник).

17.07.2012 року між ПАТ "Криворіжгаз" та ОСОБА_3 укладений договір про надання населенню послуг з газопостачання НОМЕР_1, і за вказаною адресою ПАТ "Криворіжгаз" надає відповідачу послуги з газопостачання.

За період з 01.08.2011 року до 01.03.2014 року позивачем поставлено відповідачу природного газу на загальну суму 8671,12 грн., однак добровільно відповідачем було оплачено лише 4650,00 грн. Суд першої інстанції зазначив, що заборгованість по сплаті за споживання газу за вказаний період становить 4 021,12 грн.

Між сторонами виник спір щодо вірного обрахування позивачем у справі обсягів спожитого природного газу за період з 01.08.2011 року по 01.03.2014 року. Відповідач оспорює проведене позивачем нарахування заборгованості та наявність заборгованості у сумі 1109,79 грн. станом на 01.07.2012р.

Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Криворіжгаз" про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися договірні правовідносини з приводу надання послуг з газопостачання, відповідно до яких сторони взяли на себе певні зобов'язання, але відповідач ОСОБА_3 неналежно виконував своїх зобов'язань щодо повної сплати за надані ПАТ "Криворіжгаз" послуги та виходив із того що позов заявлений в межах строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по оплаті позивачу за надані послуги.

Так, відповідно до ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) сплачується, окрім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифам.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" (далі - Закону) передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 24 Договору про надання послуг з газопостачання № 5042494 від 17.07.2012 року, укладеного між сторонами (а.с. 8-11), у разі отримання споживачем субсидії та/або пільг з оплати природного газу споживач вносить плату за наданні послуги з газопостачання у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до п.10 затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 Правил надання населенню послуг з газопостачання розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.

Зняття показань лічильників газу проводиться споживачем щомісяця. Газопостачальне підприємство має право контролювати правильність зняття показань та оформлення споживачем платіжних документів (п.17 Правил).

Заперечуючи проти розрахунку заборгованості ОСОБА_3 посилається на відсутність в його оселі газового лічильника понад 15,5 місяців після його зняття представниками позивача для проведення експертизи, у зв'язку із чим розрахунок позивача щодо існуючої експертизи є таким що не відповідає дійсності.

Крім того зазначає, ним договір НОМЕР_1 від 17.07.2012 року про надання населенню послуг з газопостачання не підписувався.

Як вбачається з матеріалів справи 18.07.2012 року, згідно акту про демонтаж лічильника №815 лічильник який використовував відповідач, був знятий, оскільки мав значну похибку та був непридатним для обліку споживання газу.

ОСОБА_3 був згоден з обсягом спожитого газу, та розписався в акті з показами лічильника 25811,251 куб.м. станом на 18.07.2012 р., такі ж покази лічильника зазначені в акті експертизи.(а.с.56-57)

З розрахунку заборгованості відповідача за спожитий природний газ вбачається, що саме такий обсяг споживання був закладений в розрахунок розміру заборгованості а.с.36, та вказано що лічильник знятий на держ.повірку. Відповідно з серпня 2012 р. по жовтень 2013 р. нарахування проводилося за відсутності лічильника по середнім нормам споживання за сезон відповідно, що в свою чергу не суперечить Правилам надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №2246 від 09 грудня 1999 року ( п.16 Правил) (а.с. 36)

Тобто відповідач взявши не себе обов'язок по оплаті, погашення заборгованості, здійснював по 200.00 грн. щомісячно а.с.36, тоді як з жовтня 2012 р. по квітень 2013 р. нараховувалося по 633,17 грн., з червня по жовтень 2013 р. в між опалювальний сезон нараховувалося по 29,31 грн. Відповідач не цікавився станом заборгованості, продовжував сплачувати по 200 грн., накопичуючи борг, та не належно виконував зобов'язання, у зв'язку із чим доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що відповідач не підписував договір НОМЕР_1 від 17.07.2012 року про надання населенню послуг з газопостачання, у зв'язку із чим відсутні підстави для стягнення з нього заборгованості за спожитий природний газ, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки вони спростовуються випискою з особового рахунку НОМЕР_1 та поясненнями самого ОСОБА_3, викладених в апеляційній скарзі, відповідно до яких позивач дійсно надавав йому послуги з постачання природного газу до оселі відповідача.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, з приводу того, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин строк позовної давності, колегія суддів приходить із наступного.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

А стаття 257 ЦК України зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу і позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. ( ч.ч. 1, 2 ст.264 ЦК).

З матеріалів справи убачається, що позивач у 2013 році звертався до Тернівського районного суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із боржника ОСОБА_3 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 5263,48 грн., судовий збір в сумі 114,70грн., а всього 5 378,18 грн. 06.12.2013 року було видано судовий наказ, який ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від було скасовано.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. №14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Отже, строк позовної давності за позовом про стягнення заборгованості за період з 01.08.2011р. переривався подією - зверненням ПАТ "Криворіжгаз" із заявою про видачу судового наказу та видачею судового наказу від 06.12.2013 року, крім того відповідач виконував зобов'язання та проводив часткові виплати заборгованості починаючи з серпня 2011 р. як видно зі стану розрахунків, перерв в платежах не мав, зазначене свідчить про визнання свого обов'язку по оплаті, переривання перебігу строку, який після кожної сплати починав свій перебіг спочатку, тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Проте перевіряючи розрахунок сум заборгованості ОСОБА_5 за спожитий природний газ, колегія суддів зважує на доводи апеляційної скарги в частині необґрунтованого нарахування суми боргу за серпень 2011року у розмірі 1109,79 грн.

При цьому колегія суддів враховує межі заявлених ПАТ "Криворіжгаз" позовних вимог, а саме період стягнення, який згідно позовної заяви становить з 01.08.2011 по грудень 2013 року включно.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, у серпні 2011 року позивач зазначив суму боргу по оплаті за спожитий природний газ у розмірі 1 109,79 грн.

Однак зазначена сума боргу включає 1090,34 грн. - боргу, який було нараховано до 01.08.2011 року (1109,79 грн.-19,45 грн.).

Як пояснив в суді апеляційної інстанції представник позивача, за серпень 2011 року відповідачем спожито 26,82 м3 природного газу і до оплати підлягає -19,45 грн.

Таким чином сума заборгованості за спожитий природний газ, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 становить 2930,78 грн. (4021,12грн.-1090,34грн.)

Доводи апеляційної скарги про відсутність боргу по оплаті за спожитий природний газ, в суді апеляційної інстанції не спростовано.

Рішення суду в частині відмови у задоволені позову ПАТ "Криворіжгаз", щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат та 3% річних сторонами не оскаржується тому колегією суддів відповідно до ст..303 ЦПК України не переглядається.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -зміні, відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 24 грудня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" заборгованості за спожитий природний газ- змінити.

Зменшити суму стягнутої заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" з 4 021,12 грн. до 2 930,78 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: