Вирок № 42597327, 05.02.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11148/14-к

провадження № 1-кп/753/71/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого-судді Сизової Л.А., за участю секретаря Мельничук Т.І., прокурора Чемериса П.С., потерпілої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київської обл., Ставищенського району, с. Антоновки, громадянина України, українця, освіта повна середня, неодруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 21.05.2014 року Ставищенським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, 23.04.2014 року приблизно в 00 год. 45 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 18 , маючи умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, помітив гр.ОСОБА_2 та обравши останню в якості об'єкта пограбування, підійшов ззаду до неї та застосував фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а саме повалив останню на землю та тримаючи обома руками голову потерпілої, декілька разів вдарив її об землю, завдавши сильного фізичного болю, після чого, відкрито викрав майно, що належить ОСОБА_2, а саме: жіночу сумочку синього кольору вартістю 400 грн., в якій знаходились: мобільний телефон марки «Нокіа 6500» ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 1400 грн. з сім карткою мобільного оператора «Київстар» на рахунку якої кошти були відсутні, мобільний телефон марки «Нокіа 1280» ІМЕІ НОМЕР_2 вартістю 400 грн. з сім карткою мобільного оператора «МТС» на рахунку якої кошти були відсутні, парасольку червоного кольору вартістю 350 грн., шкіряний гаманець коричневого кольору вартістю 500 грн., в якому знаходились проїздний на метро вартістю 95 грн., кредитна картка банку «Приватбанк» № НОМЕР_3, кредитна картка банку Приватбанк» № НОМЕР_4, кредитна картка банку «Приватбанк» № НОМЕР_5, банківська картка банку «Альфабанк» № НОМЕР_6, а також блокнот, ключі від квартири, дзеркало, гребінець, внаслідок чого, спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3645 грн. та з викраденим майном з місця скоєння злочину зник.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, він вирішив відкрито викрасти чуже майно і вночі з 22 на 23 квітня 2014 року, знаходячись біля «Євробазару», побачивши ОСОБА_2, пішов слідом за нею. Підійшовши до неї ззаду, він схопив за сумку, яка висіла у неї на плечі, став тягнути, від чого, потерпіла впала. Потім він вдарив її тричі головою об землю та вихопивши сумку, утік. По дорозі він роздивився що знаходиться в сумці, забрав звідти цінні речі, а сумку викинув. Через деякий час, коли він проходив поруч з супермаркетом «Новус», його затримали співробітники міліції. На питання, чи скоїв він грабіж, він одразу признався, що дійсно він накинувся на потерпілу та викрав у неї майно. При цьому, він добровільно видав майно потерпілої, яке знаходилося при ньому, а саме: гаманець, два мобільних телефони.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4, його вина повністю доведена в судовому засіданні та підтверджується наступними доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні показала, що вона 23.04.2014 року пізно увечері, поверталася додому. Проходячи по вул. Іжевській, вона оглянулася і побачила, що за нею, на відстані приблизно 10 метрів, йде чоловік. Вона почалася рухатися бистріше, а коли повернулася, то побачила ОСОБА_4 вже поруч з собою. Він накинувся на неї, тому вона стала кричати «що ти робиш». ОСОБА_4 однією рукою затулив їй рота, а другою рукою крутнув її, від чого вона впала на праву сторону і сумка опинилася під нею. ОСОБА_4 насів на неї, вона кричала, він схопив її за голову та став бити головою об асфальт. Їй здавалося, що вона втратить свідомість, тому почала вириватися. В цей час, ОСОБА_4 схопив сумку і побіг. Піднявшись, вона пішла в напрямку «Євробазару», викликала міліцію. По приїзду міліцейського патруля, вони поїхали по прилеглій території і вона побачила ОСОБА_4 на пр. Бажана. ОСОБА_4 був затриманий. Після того вона знаходилася у лікарні зі струсом головного мозку.

Свої покази потерпіла ОСОБА_2 підтвердила і в ході слідчого експерименту з використанням відеокамери від 10.06.2014 року, в результаті проведення якого, був складений протокол ( том 1, а.с. 54-55).

Показами свідка ОСОБА_5-інспектора роти патрульної служби Дарницького РУ ГУ, який в судовому засіданні показав , що 22.04.2014 року він разом з інспекторами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заступили на службу по охороні порядку. Приблизно о 1год. вони від чергового отримали виклик про те, що по Дніпровській набережній чекає заявник. Приїхавши на місце, до них звернулася ОСОБА_2, яка пояснила, що на неї напав чоловік, який викрав її майно і втік. Сівши в службовий автомобіль, вони стали оглядати територію. Коли вони проїжджали по пр.Бажана, то потерпіла впізнала хлопця, що напав на неї, який йшов по іншій стороні пр.Бажана. З автомобіля вийшов інспектор ОСОБА_6 та , перейшовши через перехід, пішов за тим хлопцем, а вони поїхали, щоб розвернутися у зворотньому напрямку. Коли всі під»їхали, то ОСОБА_6 затримав хлопця. Ним виявився ОСОБА_4. Потерпіла підтвердила, що це саме він викрав її майно. ОСОБА_4 одразу признався , що дійсно він викрав майно потерпілої та показав місце де він викинув сумку і видав телефон, який викрав у потерпілої.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в судовому засіданні дали покази аналогічні показам свідка ОСОБА_5

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні злочину підтведжується також:

Даними протоколів огляду місця події від 23.04.2014 року та фототаблицями до них ( том 1, а.с. 9-14,15-17), відповіднно до яких , в ході огляду було виявлено та вилучено майно, що належить потерпілій ОСОБА_2, яке було у неї викрадене, а саме: сумка, гребінець, парасолька, косметика, книжки, мобільні телефони, банківські картки.

Постановою слідчого від 23.04.2014 року вилучені речі визнані речовими доказами та передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2 ( том 1, а.с. 18-19).

Даними протоколу пред»явлення особи для впізнання від 23.04.2014 року ( том 1, а.с. 27-36), згідно з яким, потерпіла ОСОБА_2 упізнала гр. ОСОБА_4, як особу, що відкрито викрала у неї майно.

Даними протоколів пред»явлення речей для впізнання від 23.04.2014 року ( том 1, а.с. 41-43, 44-46, 47-49), згідно з якими, потерпіла ОСОБА_2 упізнала належне їй майно, а саме: банківські кредитні картки та мобільний телефон.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вчинений повторно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами , що пом»якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судоми не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину , який відноситься до тяжких злочинів, його особу, що вину визнав повністю, щиро розкаявся, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий за умисний корисливий злочин, з урахуванням стану його здоров»я ( том 2, а.с. 66,68), вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, з дотриманням вимог ч.4 ст. 70 КК України, оскільки ОСОБА_4 був засуджений 21.05.2014 року Ставищенським районним судом Київської області за скоєння злочину, передбачного ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Суд вважає, що саме таке покарання необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати та цивільні позови у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Ставищенського районного суду Київської області у виді трьох років позбавлення волі, більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначити чотири роки шість місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання відраховувати з 23 квітня 2014 року, зарахувавши в цей строк частково відбуте покарання за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 21.05.2014 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 - тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби у м. Києві та Київській області до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази залишити у потерпілої ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

СУДДЯ: