Постанова № 42592816, 02.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2014 рокусправа № 811/3926/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року по справі № 811/3926/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року позивач звернулась з позовом до суду, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.11.2013 р. № 103/3082/2013ю-Дол, якою накладено штраф у сумі 11470,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову № 103/3082/2013ю-Дол від 26.11.2013 р., винесену інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області, якою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф в сумі 11470,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2013 р. головним державним інспектором центрального інспекційного відділу №2 Ананьєвським І.В., з метою проведення планової перевірки було здійснено виїзд на об'єкт «Будівництво двоповерхового житлового будинку з вбудованим магазином промтовари по АДРЕСА_1 в м. Долинська Кіровоградської області».

По прибутті за місцем розташування об'єкта будівництва було складено акт про недопущення посадових осіб інспекції на об'єкт будівництва за № 1601/2013ю-Дол. Разом з актом складено протокол № 108/2013ю-Дол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Також, у акті та протоколі від 13.11.2013 р. вказано, що їх надіслано поштою, оскільки позивач в підписанні та отриманні на місті вказаних вище документів відмовилась.

На підставі вищевказаних акта та протоколу від 13.11.2013 р. заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області була винесена постанова № 103/3082/2013ю-Дол від 26.11.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 11470,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови № 103/3082/2013ю-Дол від 26.11.2013 р. не враховано необізнаності позивача про здійснення працівниками інспекції планової перевірки об'єкта будівництва, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості реалізації свого права присутності під час її проведення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р., інспекція є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень, а за змістом п. 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 6 Порядку визначено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції.

При цьому, положеннями законодавства, яким врегульовано питання проведення відповідних перевірок не встановлено обов'язку органу Держархбудконтролю повідомляти суб'єкта містобудівної діяльності щодо якого проводиться перевірка про дату та час проведення планової перевірки.

Згідно з п. 11 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають, зокрема, право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Відповідно до 14 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не було допущено посадових осіб Інспекції на об'єкт «Будівництво двоповерхового житлового будинку з вбудованим магазином промтовари по АДРЕСА_1 в м. Долинська Кіровоградської області», стосовно якого проводилась позапланова перевірка, доступу до об'єкту будівництва не забезпечено. Докази протилежного, як і своєї відсутності, при намаганні посадових осіб потрапити на об'єкт контролю позивачем не надано.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області під час винесення постанови діяла на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України у сфері містобудівної діяльності.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсною та скасування постанови №103/3082/2013ю-Дол від 26.11.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: О.О. Круговий