Рішення № 42591925, 03.02.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року Справа № 925/2384/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинг», м. Київ, вул. Предславинська, 13, оф. 211

до товариства з обмеженою відповідальністю «М+М», Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, буд. 188/2

про стягнення 1 482 244,86 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Антощук Е.І. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український лізинг» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «М+М» про стягнення 1 482 244,86 грн. зі сплати лізингових платежів згідно генерального договору фінансового лізингу від 16.12.2013р. №192 та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання від відповідача до суду надійшло заперечення на позовну заяву від 30.01.2015р., в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки акту приймання-передачі майна в лізинг сторонами не підписано, що суперечить умовам договору фінансового лізингу.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, представника у судове засідання вдруге не направив. Ухвалу суду від 25.12.2014р. про порушення провадження у справі вручено уповноваженому представнику відповідача 27.12.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

До початку судового засідання від відповідача до суду надійшла заява від 02.02.2015р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника товариства на лікарняному.

Суд відхилив вказане клопотання, оскільки розгляд справи 22.01.2015р. вже відкладався, відповідач мав достатньо часу для забезпечення явки повноваженого представника в дане судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача відповідає адресі, вказаній в його реєстраційних документах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

16.12.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинг» (Лізингодавцем - Позивач по справі), в особі директора Самченка Андрія Анатолійовича, що діє на підставі Статуту, та товариством з обмеженою відповідальністю «М+М» (Лізингоодержувачем), в особі директора Сухобрус Олега Володимировича, що діє на підставі Статуту, було укладено генеральний договір фінансового лізингу №192 (Далі - Договір), за умовами якого Лізингодавець зобов'язується відповідно до заявки Лізингоодержувача придбати у Постачальника у власність предмет лізингу та передати його за плату Лізингоодержувачу в тимчасове володіння та користування в якості предмету лізингу на строк та на умовах, визначених цим Генеральним договором та відповідним Договором лізингу.

Відповідно до Договору та на підставі заявки Лізингоодержувача про надання майна в лізинг від 16.12.2013р. між Лізингоодержувачем та Лізингодавцем укладений договір фінансового лізингу від 16.12.2013р. №ФЛ-192-1 (надалі - Договір І) та Договір фінансового лізингу від 16.12.2013р. №ФЛ-192-2 (надалі - Договір ІІ).

Відповідно до вищезазначених Договорів лізингу Лізингодавець надав у тимчасове володіння та користування Лізингоодержувачу автобуси БАЗ А081.10, 2013 року у кількості 20 (двадцяти) одиниць загальною вартістю 6 935 200,00 грн., (надалі - предмет лізингу) 28.03.2014р., що підтверджується актами приймання-передачі від 28.03.2014р. та видатковими накладними від 28.03.2014 року №9 та від 28.03.2014р. №10.

Відповідно до п. 2.1 Договору Лізингоодержувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов'язується сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі.

Відповідно до п. 2.3 Договору Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцеві лізингові платежі в наступному порядку:

а) авансовий лізинговий платіж сплачується не пізніше дати, визначеної у Додатку №2 до Договору лізингу (Графік лізингових платежів). Лізингодавець може виставити рахунок-фактуру для сплати авансу;

б) поточні лізингові платежі сплачуються згідно з Графіком лізингових платежів.

Відповідно до п. 2.7 Договору Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі в повному обсязі та в строк до граничної сплати, встановленої для відповідного лізингового періоду, які визначено в Графіку лізингових платежів, незалежно від отриманих рахунків-фактур від Лізингодавця, а також незалежно від фактичного використання предмета лізингу чи перерв в використанні, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, модифікації, втрати предмета лізингу або інших перепон в користуванні предметом лізингу не з вини Лізингодавця.

Згідно Графіку лізингових платежів до Договору І Лізингоодержувач мав сплатити Лізингодавцю:

02.05.2014р. - 1-й лізинговий платіж в розмірі 124 107,04 грн., 02.06.2014р. - 2-й лізинговий платіж в розмірі 123 841,02 грн., 02.07.2014р. - 3-й лізинговий платіж в розмірі 124 218,78 грн.,

02.08.2014р. - 4-й лізинговий платіж в розмірі 123 952,97 грн., 02.09.2014р. - 5-й лізинговий платіж в розмірі 123 687,27 грн., 02.10.2014р. - 6-й лізинговий платіж в розмірі 124 065,35 грн. Загальна

сума належних до сплати лізингових платежів за вказаний період становить 743 872,43 грн.

Лізингоодержувач в порушення своїх зобов'язань лізингові платежі за Договором І сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, перерахувавши 500,00 грн. - 27.06.2014p., 500,00 грн. - 01.07.2014p., 500,00 грн. - 02.07.2014p., 500,00 грн. - 09.07.2014p., 1 500,00 грн. - 15.09.2014p., 500,00 грн. - 16.09.2014p., 500,00 грн. - 17.09.2014p., 500,00 грн. - 18.09.2014p., 500,00 грн. - 19.09.2014р. Загальна сума проведених оплат за вказаними лізинговими платежами становить 5 500,00грн. Заборгованість зі сплати лізингових платежів за Договором І становить суму 738 372,43 грн.

Згідно Графіку лізингових платежів до Договору ІІ Лізингоодержувач мав сплатити Лізингодавцю:

02.05.2014р. - 1-й лізинговий платіж в розмірі 124 107,04 грн., 02.06.2014р. - 2-й лізинговий платіж в розмірі 123 841,02 грн., 02.07.2014р. - 3-й лізинговий платіж в розмірі 124 218,78 грн.,

02.08.2014р. - 4-й лізинговий платіж в розмірі 123 952,97 грн., 02.09.2014р. - 5-й лізинговий платіж в розмірі 123 687,27 грн., 02.10.2014р. - 6-й лізинговий платіж в розмірі 124 065,35 грн. Загальна

сума належних до сплати лізингових платежів за вказаний період становить 743 872,43 грн. Протягом дії Договору ІІ жодного лізингового платежу Лізингоодержувачем сплачено не було.

Загальна заборгованість зі сплати лізингових платежів за Договором І та Договором ІІ становить 1 482 244,86 грн.

Невиконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Лізингодавця до суду для захисту порушеного права та примусового виконання зобов'язання.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання з присвоєнням ідентифікаційного коду та з внесенням відповідних даних до ЄДРПОУ.

Згідно Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В частині 1 статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

В ст. 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

В ст. 292 Господарського кодексу України зазначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Генеральний договір фінансового лізингу від 16.12.2013р. №192, договір фінансового лізингу від 16.12.2013р. №ФЛ-192-1 та договір фінансового лізингу від 16.12.2013р. №ФЛ-192-2 не заперечені сторонами, не визнані судом недійсними та не розірвані в установленому порядку.

Проте, порушуючи умови Договору фінансового лізингу, Відповідач не провів повного та належного розрахунку в установлений та погоджений сторонами строк, в зв'язку з чим на 23.12.2014р. утворилась заборгованість по лізингових платежах перед позивачем в сумі 1 482 244,86 грн.

Частиною 2 та частиною 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію від 17.07.2014р. №1097/1 з вимогою сплатити заборгованість та повернути предмет лізингу (а.с. 49-50).

Претензія залишилась без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим та керуючись ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п. 11.1.6. та п. 11.6.8. Генерального договору Позивачем подано заяву від 11.09.2014р. №1150 про вчинення виконавчого напису за не сплачені лізингові платежі за період з 02.05.2014р. по 02.09.2014р. за користування предметом лізингу на загальну суму 1 504 371,22 грн. (а.с. 57-59).

Виконавчі написи про повернення Відповідачем на користь Позивача предмету лізингу вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. 12.09.2014р., зареєстрованих в реєстрі за №6874 та за №6875 (далі - виконавчий напис).

На підставі виконавчих написів Позивачем подано заяви про відкриття виконавчих проваджень від 26.09.2014р. до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області відкрито виконавче провадження від 26.09.2014р. №44883991 (а.с. 67) та від 26.09.2014р. №44884351 (а.с. 68).

Позивачем направлено на адресу Відповідача лист від 30.09.2014р. №1163 із повідомленням про одностороннє розірвання Договору лізингу згідно з ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» (а.с. 64).

Вказаний лист Відповідач отримав 16.10.2014р. у зв'язку з чим подальші лізингові платежі Відповідачу Позивачем не нараховувались.

22.10.2014р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області передано Позивачу 19 з 20 предметів лізингу, що підтверджується Актом державного виконавця від 22.10.2014р. (а.с. 69).

Постановою про розшук майна боржника від 23.10.2014р. (а.с. 70) оголошено розшук автобуса БАЗ 081.10, шасі №Y7FA08110D0000074, державний номерний знак АА2127АА,

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Вимоги та доводи позивача не спростовані відповідачем в належний спосіб. Спір між сторонами в позасудовому порядку не врегульовано.

Суд враховує, що відповідач мав достатньо часу для проведення розрахунку з позивачем чи для врегулювання спору в позасудовому порядку. Доказів об'єктивної неможливості проведення розрахунку з кредитором боржник не надав суду.

Отже, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1 482 244,86 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором лізингу підлягає до задоволення.

Заперечення відповідача на позов та твердження його про те, що між сторонами укладався договір схову (зберігання) лізингового майна суд не бере до уваги при прийнятті рішення, оскільки позивач заперечив відносини схову, а відповідач не надав доказів, актів передачі майна на схов чи відповідальне зберігання предмету лізингу.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Проведення оплати відповідачем по лізингових платежах має враховуватись виконавчою службою при проведенні виконавчих дій як погашення боргу, оскільки відповідачем в судове засідання цих доказів не подано і перешкод у наданні цих доказів останнім не наведено.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 29 644,90 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «М+М», Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, буд. 188/2, код ЄДРПОУ 24357511, номер рахунку в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинг», м. Київ, вул. Предславинська, 13, оф. 211, код ЄДРПОУ 38291386, номер рахунку в банку невідомий

1 482 244,86 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів та 29 644,90 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 06.02.2015р.

Суддя Г.М. Скиба