Рішення № 42591753, 04.02.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 лютого 2015 р. Справа № 903/1327/14Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: Юшко О.В. (представник за дов. №04/11 від 04.11.2014 р.)

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія» до приватного сільськогосподарського підприємства «Стир-Агро» про стягнення 360 098,60 грн.

В судовому засіданні 04.02.2015 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія» звернулося в суд з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Стир-Агро» про стягнення 379 369,69 грн.

Позов мотивувало тим, що 31.03.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія» та приватним сільськогосподарським підприємством «Стир-Агро» укладено договір поставки №41/11 на поставку засобів захисту рослин. Передбачених додатками до договору №1 від 21.05.2014 р. та №1 від 27.05.2014 р.

Поставка товару здійснювалась відповідно до додатків до договору та специфікацій.

Згідно з додатком до договору №1 від 21.05.2014 р. і специфікації №1 від 21.05.2014 р. загальна вартість товару, що підлягала поставці в рамках цього додатку становила 263 679,24 грн. Відповідач зобов'язався перерахувати на користь позивача попередню оплату в наступному порядку: за майстер пауер-20% вартості товару; за аканто плюс-0% від вартості; за рекс дуо-50% від вартості, а остаточний розрахунок мав бути проведений в наступні строки: за масте пауер - до 01.1.22014 р., за аканто плюс - до 01.10.2014 р. за рекс дуо до 10.10.2014 р.

Позивач поставив відповідачу зазначений товар на загальну суму 263 67924 грн., що підтверджується накладною на отримання товару.

Відповідач перерахував на рахунок позивача передоплату в розмірі 37 587,69 грн. Позивач зазначає, що відповідач мав зробити остаточний розрахунок до 01.12.2014 р., тому в останнього виникла заборгованість по даній специфікації в сумі 310 197,60 грн.

Згідно з додатком до договору №1 від 21.05.2014 р. і специфікації №1 від 27.05.2014 р. загальна вартість товару, що підлягала поставці в рамках цього договору становила 62 102,40 грн. Відповідач зобов'язався перерахувати на користь позивача попередню оплату в сумі 12 420,40 грн., а остаточний розрахунок провести до 01.12.2014 р.

Позивач поставив відповідачу зазначений товар, а відповідач здійснив попередню оплату в розмірі 12 420,40 грн. Однак зобов'язання в сумі 49 681,92 грн. залишилось не виконане.

Беручи до уваги викладене позивач просив суд стягнути з відповідача 379 369,69 грн. із них: 379 007,05 грн. основного боргу з урахуванням стягнення курсової різниці та 362,64 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 30.12.2014 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

20.01.2015 р. в судовому засіданні представник позивача на виконання вимог ухвали суду через канцелярію суду подав документи та заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 360 098,60 грн. з них: 359 735,96 грн. основного боргу з урахуванням стягнення курсової різниці, 362,64 грн. - 3% річних.

Суд прийняв подану заяву, а тому має місце нова ціна позову, а саме: 360 098,60 грн. з них: 359 735,96 грн. основного боргу з урахуванням стягнення курсової різниці, 362,64 грн. - 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвала суду повернулась з відміткою пошти "За закінченням терміну зберігання".

20.01.2015 р. ухвалою суду було відкладено розгляд справи У зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання, з метою повного та всебічного розгляду справи суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. На виконання вимог ухвали суд подав довідку, що підтверджує суму боргу станом на день розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвала суду повернулась з відміткою пошти "За закінченням терміну зберігання".

Варто зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 р., № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Крім того, відповідно до п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 20.01.2015 р. вручена відповідачу належним чином.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю представника відповідача, за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.03.2014 р. між сторонами (товариством з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія» та приватним сільськогосподарським підприємством «Стир-Агро») укладено договір поставки № 41/11 (а.с.10-11).

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п.1.1., 1.2. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у встановлений строк товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах визначених цим договором. Предметом постачання по договору є засоби захисту рослин виробник, перелік, види вартість та кількість яких передбачається в додатках і специфікаціях до договору.

Між сторонами було підписано додаток до договору поставки № 41/11 від 31.03.2014 р. № 1 від 21.05.2014 р. (а.с.12).

Відповідно до п.п. 1, 3. додатку № 1 від 21.05.2014 р. до договору поставки № 41/11 від 31.03.2014 р. ціна товару, що підлягає постачанню за договором, вказана в специфікації до даного додатку що є його невід'ємною частиною.

Розрахунок за товар покупцем здійснюється в наступному порядку:

Попередня оплата: майстер паеу - 20%; аконто плюс - 0%; рекс дуо - 50%.

Остаточний розрахунок: майстер пауер до 01.12.2014 р, аканто плюс до 01.102014 р., рекс дуо до 10.10.2014 р.

Згідно специфікації від № 1 від 21.05.2014 р. підписаної між сторонами (а.с.12), позивачем була здійснена поставка на загальну суму 263 679,24 грн. Відповідно до п.5 додатку до договору відповідач мав здійснити попередню оплату за майстер пауер-20% вартості товару; за аканто плюс-0% від вартості; за рекс дуо-50% від вартості остаточний розрахунок мав бути проведений за масте пауер - до 01.1.22014 р., за аканто плюс - до 01.10.2014 р. за рекс дуо до 10.10.2014 р.

Відповідно до накладної від 02.06.2014 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 263 679,24, а відповідач прийняв поставлений товар, що підтверджується довіреністю на отримання товару №72 від 02.06.2014 р. (а.с.14-15).

В порушення умов договору та додатку до договору позивач лише частково розрахувався за поставлений товар на загальну сум 37 587,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням №293 від 27.05.2014 р. інша частина товару залишилась не оплачена на загальну суму 226 091,55 грн. У зв'язку із чим позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 297,32 грн.

Даний розрахунок судом перевірений підставний та підлягає до стягнення з відповідача.

Згідно п.8 додатку до договору у випадках, якщо покупець несвоєчасно або не повністю розрахувався за товар і при цьому в цей період курс долара США до гривні змінився, то покупець проводить оплату по формулі S залишкова=(А1/А0)*S1.

Відповідно до даного додатку позивач нарахував відповідачу 68 347,47 грн. курсової різниці, варто зазначити, що дана сума судом перевірена, підставна та підлягає до стягнення з відповідача.

Отже відповідно до додатку №1 від 21.05.2014 р. нарахована позивачем заборгованість в сумі 294 736,34 грн. судом перевірена підставна та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що між сторонами було підписано додаткову угоду №2 від 21.05.014 р. до договору поставки № 41/11 від 31.03.2014 р. № 1 від 21.05.2014 р. (а.с.13).

Відповідно до п.1, 3 додатку № 1 від 21.05.2014 р. до договору поставки № 41/11 від 31.03.2014 р. ціна товару, що підлягає постачанню за договором, вказана в специфікації до даного додатку, що є його невід'ємною частиною.

Розрахунок за товар покупцем здійснюється в наступному порядку:

Попередня оплата: 20% 12 420,48 грн.

Остаточний розрахунок за товар повинен бути здійснений покупцем до 01.12.2014 р.

Згідно специфікації від № 1 від 27.05.2014 р. підписаної між сторонами (а.с.13) була здійснена поставка на загальну суму 62 102,40 грн. Відповідно до п.5 додатку до договору відповідач мав здійснити попередню оплату за товар у сумі 12 420,48 грн.

Відповідно до накладної №41/13 від 02.06.2014 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 62 102,40 грн., а відповідач прийняв поставлений товар, що підтверджується довіреністю на отримання товару №72 від 02.06.2014 р. (а.с.15-16).

В порушення умов договору та додатку до договору позивач лише частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму 12 420,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням №286 від 27.05.2014 р. інша частина товару залишилась не оплачена на загальну суму 49 681,92 грн. У зв'язку із чим позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 65,32 грн. Даний розрахунок судом перевірений підставний та підлягає до стягнення з відповідача.

Згідно до п.8 додатку до договору у випадках, якщо покупець несвоєчасно або не повністю розрахувався за товар і при цьому в цей період курс долара США до гривні змінився, то покупець проводить оплату по формулі Sзалишкова=(А1/А0)*S1.

Відповідно до даного додатку позивач нарахував відповідачу 15 616,69 грн. курсової різниці, варто зазначити, що дана сума судом перевірена, підставна та підлягає до стягнення з відповідача.

Отже, згідно додатку №2 від 21.05.2014 р. нарахована позивачем заборгованість в сумі 65 362,26 грн. судом перевірена підставна та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимоги підлягають до задоволення і стягнення з відповідача 360 098,60грн. з них: 275 773,47 грн. основного боргу, 83 964,16 грн. курсової різниці та 362,64 грн. 3% річних.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у відповідності до ст. 526 ЦК України.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦУ України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦУ України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст. 625 ЦК України).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 7 201,97 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 525, 526,610, 612,599 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Стир-Агро» (м. Луцьк, вул. Лідавська, 2, код ЄДРПОУ 32644537) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія» (м. Київ, вул. Стельмаха, 6а, код ЄДРПОУ 31109157) 360 098,60 грн. (триста шістдесят тисяч дев'яносто вісім гривень шістдесят копійок) з них: (275 773,47 грн. основного боргу, 83 964,16 грн. курсової різниці, 362,64 грн. 3% річних) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 201,97 грн. (сім тисяч двісті одну гривню дев'яносто сім копійок).

Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія» (м. Київ, вул. Стельмаха, 6а, код ЄДРПОУ 31109157) судовий збір внесений в більшому розмірі в сумі 385,43 грн., який сплачений згідно платіжного доручення №4974 від 19.12.2014 р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено

та підписано 06.02.2015 р.

Суддя І. О. Гарбар