Постанова № 42591707, 02.02.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015 року Справа № 904/986/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

При секретарі Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Тесельський П.І., довіреність №34 від 14.10.14, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року у справі № 904/986/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»,

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 22 128,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року (суддя Кеся Н.Б.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна» - задоволено.

Суд стягнув з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" 18635,96 грн. основного боргу, 415,36 грн. пені, 95,85 грн. 3% річних, 2981,75 грн. штрафу та 1827,00 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги фізична особа-підприємець ОСОБА_2 посилається на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, та визнав встановленою суму боргу, яка є спірною. Суд не врахував, що відповідач не надавав довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей за вказаними позивачем накладними, та не довів того, хто отримав товар за цими накладними.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2014 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 21 січня 2015 року.

В судовому засіданні 21 січня 2015 року було зобов'язано сторони надати необхідні документи, а розгляд справи відкладено до 02 лютого 2015 року.

В судове засідання 02 лютого 2015 року представник відповідача не з'явився, витребувані документи не надав, у зв"язку з чим судом було розглянуто справу за наявними матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2013р. між сторонами був укладений договір поставки №724-ДП/13 (далі-Договір), за умовами якого Продавець зобов'язався передавати тютюнові або інші вироби (далі-Товар) у власність Покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Строк дії Договору до 02.09.2014 року (п. 1.3 Договору).

Поставка Товару здійснюється або транспортом продавця, або транспортом Покупця (EXW- склад Продавця, або СРТ - склад Покупця). Умови поставки викладені у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів Інкотермс в редакції 2000 року (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.8 Договору максимальний строк відтермінування оплати за тютюнові вироби становить шість календарних днів і обраховується з дати виписки накладної. День, наступний за днем виписки накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку. Останнім днем розрахунку є шостий календарний день.

Звертаючись із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 22128,92 грн., з яких 18635,96 грн. - сума основного боргу, 415,36 грн. - пені, 95,85 грн. - 3% річних, 2981,75 грн. - штрафу, позивач - ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна» посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №724-ДП/13 від 03.09.2013р. в частині оплати за отриманий товар.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вимог договору Продавець здійснив поставку Товару на загальну суму 18635,96 грн. з ПДВ, з урахуванням передоплати в розмірі 0,04 грн., проте Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого Товару не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 18635,96 грн., яка підлягає стягненню з урахуванням пені, 3% річних та штрафу, передбачених умовами Договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі видаткових накладних №ДП13-000149001 від 27.11.2013р., №ДП13-000149202 від 27.11.2013р., №ДП13-000150850 від 30.11.2013р., №ДП13-000151029 від 30.11.2013р., позивач здійснив поставку Товару відповідачу на загальну суму 18635,96 грн. з ПДВ, з урахуванням передоплати в розмірі 0,04 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 16-23). Накладні мають підписи з боку Позивача та Відповідача.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Проте, у порушення умов Договору, відповідач не сплатив за поставлений товар 18635,96 грн., тому висновки суду першої інстанції про стягнення на користь позивача означеної суми основної заборгованості за Договором поставки є законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 6.2 Договору, у разі прострочення Покупцем строків оплати вартості отриманого товару він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен календарний день прострочення, яка згідно з розрахунком Позивача нарахована по кожній накладній та складає 415,36 грн.

Відповідно до п. 6.3 Договору, у випадку прострочення платежу понад 3 календарних дні Покупець сплачує на користь Продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк Товару за користування коштами.

Як встановлено судом першої інстанції, сума штрафу у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк Товару за користування коштами складає 2981,75 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки період прострочення з 04.12.13р. по 05.02.14р., то суд першої інстанції також обґрунтовано стягнув на користь позивача 95,85 грн. 3% -річних.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що товар за спірними накладними був отриманий неповноважними особами.

Як вбачається з додатків № 1 до Договору поставки, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 уповноважувала відповідальних осіб Покупця, зокрема, продавців ОСОБА_3, ОСОБА_4 отримувати від свого імені матеріальні цінності. З спірних накладних вбачається, що товар за ними був отриманий як самою ОСОБА_2, так і її представниками - продавцем ОСОБА_5, ОСОБА_3

Крім того, доводи відповідача про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи є безпідставними з огляду на те, що видаткові накладні підписані представниками сторін, безпосередньо відповідачкою підписаний акт звіряння взаємних розрахунків, з якого також підтверджується сума заборгованості за спірними накладними.

Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року у справі № 904/986/14 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст виготовлено 06.02.2015 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В.Чус