Рішення № 42591674, 03.02.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 р. Справа № 909/1415/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.

при секретарі судового засідання Кричовський Р. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону

вул. Чорновола , 9, м. Івано-Франківськ, 76018

в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції

у спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі:

Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району,

вул. Національної Гвардії, 14-г, м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Івано-Франківської дирекції Українського державного підприємства

поштового зв'язку "Укрпошта"

вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ, 76018

про відшкодування завданих відповідачем збитків, в сумі 22 512,56грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Шаріпова Я. С. - юрисконсульт, (довіреність №11/1545 від29.12.14 )

Від відповідача: Пинчук Н. В. - начальник юридичного відділу, (довіреність №12-243 від 25.12.14; довіреність від 29.01.15)

Від Міністерства оборони України : Боберський І.М. - представник, (довіреність №220/883/д від 17.11.14)

Від прокуратури: Саїв О. С. - військовий прокурор, (довіреність №7/40-157 від27.01.15 )

В судовому засіданні 27.01.2015 оголошена перерва у розгляді справи до 12 год 20 хв. 03.02.2015.

Встановив:

Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі уповноваженого органу, який здійснює відповідні функції у спірних відносинах, яким є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення з відповідача, Івано-Франківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" завданих збитків в сумі 22512,56грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що на балансі Івано-Франківської КЕЧ району перебуває нерухоме військове майно, а саме: нежитлове приміщення площею 28,5 кв.м., яке знаходиться в будинку №616 військового містечка №1 по вул.Авіаційній у смт. Делятин, Надвірнянського району Івано-Франківської області. Вказане нерухоме майно є державною власністю, органом уповноваженим здійснювати управління цим майном є Міністерство оборони України.

Починаючи з січня 2010 року по березень 2013 року, вказане військове майно використовувалось Івано-Франківською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" , як поштове відділення, без належного оформлення орендних правовідносин.

З врахуванням зазначеної обставини, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.09.2013, винесеним у справі №909/850/13 за позовом Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району до відповідача, Івано-Франківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", зобов"язано останнього усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом виселення із незаконно займаного нежитлового приміщення площею 28,5 кв.м., яке знаходиться в будівлі №616, військового містечка №1 по вул. Авіаційна, смт. Делятин, Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Проте, за час користування вказаними приміщеннями ,відповідач не проводив оплату за надані послуги по постачанню електроенергії та за спожите тепло, що у свою чергу призвело до спричинення позивачу збитків на суму 18916,00грн.

Вказана сума збитків підтверджується Актом від 08.05.12 ревізії фінансово-господарської діяльності Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району , проведеної державною фінансовою інспекцією Івано-Франківської області за період з 01.01.2010 по завершений звітний період 2012 року.

У зв"язку із усуненням виявлених порушень фінансового характеру, Івано-Франківська КЕЧ району надіслала відповідачу , претензію №28/614 від 15.06.2012, в якій було запропоновано останньому сплатити заборгованість в сумі 18916,00грн. за використання теплової та електричної енергії в добровільному порядку.

Однак , відповідач, своїм листом за №16/2556 від 22.06.2012 відмовився сплатити суму боргу посилаючись на відсутність між сторонами договірних правовідносин, та не визнав наявності дебіторської заборгованості між ПВЗ №16 по взаєморозрахунками із КЕЧ району.

З метою захисту державних інтересів, військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону звернувся з позовом до господарського суду Івано-Франківської області, в якому просить суд стягнути з відповідача завдану ним шкоду в сумі 22512,56грн., в порядку ст. 1166 ЦК України.

Представники позивачів позовні вимоги підтримали з підстав ,викладених в позовній заяві, та надали суду письмові пояснення.

В судовому засіданні просять суд позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав , вважає їх безпідставними та необгрунтованими, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву №13/278 від 23.01.2015.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що господарським судом Івано-Франківської області у 2014 розглядалась справа №909/307/14 за позовом Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави , уповноважений орган, якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району до Івано-Франківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про стягнення заборгованості в сумі 22512,56 грн. в оплату житлово-комунальних послуг.

Рішенням від 13.06.2014 вказані позовні вимоги були задоволені та стягнено з відповідача 22512,56 грн. заборгованості.

Однак, Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.14, винесеної у справі №909/307/14, в порядку апеляційного провадження, вказане рішення господарського суду Івано-Франківської області скасовано та винесено нове рішення, яким в позові відмовлено.

Вищий господарський суд України, своєю ухвалою від 13.11.14 повернув без розгляду касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.14 у справі №909/307/14 господарського суду Івано-Франківської області.

Оскільки, господарськими судами вже був вирішений спір між цими ж сторонами з того ж предмету спору, а саме стягнення коштів в сумі 22512,56 грн., тому відповідач вважає, що провадження у справі №909/1415/14 слід припинити на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення викладені у відзиві на позов та просить провадження у справі припинити.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін і прокурора, дослідивши обставини у справі і подані докази, оцінивши їх в порядку ст. 43 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог , приймаючи до уваги наступне:

Військовим прокурором Івано-Франківського гарнізону заявлено позов до господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про відшкодування заподіяних відповідачем, Івано-Франківською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" збитків в сумі 22512,56грн., спричинених в наслідок несплати за послуги з електро та теплопостачання нежитлового приміщення площею 28,5 кв.м, яке знаходиться в будівлі №616, військового містечка №1 по вул. Авіаційна, смт. Делятин, Надвірнянського району Івано-Франківської області, за період з січня 2010 року по березень 2013 року.

У своєму відзиві на позов відповідач просить суд припинити провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки вважає, що господарським судом вже був вирішений спір у справі №909/307/14, між тими ж сторонами, з тим же предметом спору.

Однак, суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі №909/1415/14 з підстав наведених відповідачем, оскільки спір у даній справі стосується стягненню збитків в сумі 22512,56грн., а не заборгованості по оплаті комунальних послуг в сумі 22512,56грн., предмет спору який був у справі №909/307/14.

Відповідно до Рекомендації Президії Вищого господарського суду України 04-5/239 від 29.12.07 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди", вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України) (, від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду.

У своїй позовній заяві прокурор посилається на те, що використовуючи нежитлове приміщення , площею 28,5 кв.м, в будівлі №616, військового містечка №1 під відділ поштового зв"язку, відповідач споживав теплову та електричну енергію не здійснюючи при цьому оплату її вартості, а тому за період з січня 2010 року по березень 2013 року утворилась заборгованість в сумі 22512,56грн.

Прокурор і позивач вважають, що вказана сума боргу за використану відповідачем електричну та теплову енергію є фактично збитками, спричинені ним позивачу, а тому підлягають стягненню з винної сторони відповідно до ст. 1166 ЦК України, за відсутності між сторонами договірних стосунків.

Однак, статтею 1166 ЦК України урегульовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов"язань.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявністю вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинене особою правопорушення.

При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правовідношення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка , причинний зв"язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Встановлення причинного зв"язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки , які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Судом встановлено, що між сторонами у даній справі не було укладено будь-яких господарських договорів, щодо відшкодування витрат за комунальні послуги, чи щодо надання позивачем відповідачу, відповідних послуг.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Про-те, сторонами не був визначений строк виконання зобов"язання по оплаті за комунальні послуги, а отже у відповідача не виникло зобов"язань по їх оплаті.

В обгрунтування позовних вимог, позивач і прокурор посилається на Акт №08-21/10 від 08.05.12 ревізії фінансово-господарської діяльності Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району за період з 01.01.2010 по завершений звітний період 2012 року, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області .

У зазначеному акті відображено, що в наслідок відсутності договірних відносин з ІФ УДППЗ "Укрпошта", позивачем покрито видатки сторонньої юридичної особи за період з 01.01.2010 по 01.03.2012 на оплату послуг із опалення та освітлення на суму 18916,00грн.

В наслідок допущеного порушення, КЕЧ району завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 18916,00грн.

Проте, суд вважає, що посилання позивача і прокурора на вказаний акт перевірки, як на доказ вини відповідача є безпідставним, оскільки цей акт не є цивільно-правовим правочином в розумінні відповідних положень ГК України та ЦК України, а вважається актом локальної дії, які поширюються виключно на позивача при здійсненні останнім господарської діяльності.

Крім цього, у самому Акті вказано, що зазначені вище порушення були допущені з вини начальників КЕЧ району.

За приписами ст. 4-3 ГПК України , судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до положень ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України виззначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Про-те, матеріали справи не містять розрахунків, які б підтверджували факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за спожиті комунальні послуги, не надано також рахунків, які надавались відповідачу, як підстава для проведення оплати за надані комунальні послуги.

Надані позивачем докази в обгрунтування позовних вимог суд вважає неналежними та такими, що не дають суду підстав вважати доведеною вину відповідача у спричиненні позивачу збитків.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами наявність заборгованості відповідача перед ним за спожиті комунальні послуги, тоб-то не доведено обставини, на які позивач посилається в позовній заяві, як на підставу своїх вимог.

З врахуванням викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення завданих відповідачу збитків на суму 22512 ,56 грн. є необгрунтованими та не підлягають до задоволення, а отже в позові слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з позивача в дохід державного бюджету.

На підставі викладеного , відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. ст. 612, 1166 ЦК України, керуючись ст. 4-3, 33, 34 ,43 , 49, 80, ст. 82 - Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі уповноваженого органу, який здійснює відповідні функції у спірних відносинах, яким є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району до відповідача, Івано-Франківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про стягнення завданих збитків в сумі 22512,56грн.

Стягнути з позивача, Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району ( вул. Національної Гвардії, 14-г, м. Івано-Франківськ, код 08494013) в дохід державного бюджету 1827,00грн. судового збору, які слід перерахувати за наступними реквізитами (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити ДПІ в м.Івано-Франківську.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.02.15

Суддя Калашник В. О.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Попович В. В. 06.02.15