Ухвала суду № 42591666, 03.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р.Справа № 820/11337/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Октябрського відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2014р. по справі № 820/11337/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА"

до Октябрського відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тера» (далі по тексту - ТОВ «Тера») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції (далі по тексту - Октябрський ВДВС Полтавського МУЮ, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, прийнятих судом, просило суд визнати протиправною і скасувати постанову від 07.02.2014 р. про закінчення виконавчого провадження Октябрського Відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції по виконавчому провадженню 36427491.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року по справі № 820/11337/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною - задоволено частково.

Скасовано постанову Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 07.02.2014 року № ВП 36427491.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року по справі № 820/11337/14, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що державний виконавець у спірних відносинах діяв у повній відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження». Пояснив, що оскільки належне боржнику ОСОБА_1 нерухоме майно (квартира АДРЕСА_1 та 11/20 нежитлових приміщень по АДРЕСА_2) розташовані на території Київського району м. Полтави, державним виконавцем у відповідності до п.10 ст.49, ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» 07.02.2014 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка разом із виконавчим документом направлена на адресу Київського ВДВС Полтавського МУЮ.

Позивач в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.02.2013 р. позивачем передано на виконання до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції виконавчий документ - наказ Господарського суду Харківської області № 5023/537/12 від 27.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Тера" грошових коштів у розмірі 211055,01 грн. (а.с.57).

12.02.2013 року державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 36427491 (а.с.61).

Постановою державного виконавця від 20.02.2013 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, про що внесено відповідні дані в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр обтяжень рухомого майна (а.с.68-69, 100).

На підставі ухвали Господарського суду № 5023/537/12 від 30.08.2012 року про надання боржнику - ОСОБА_1 відстрочки виконання рішення до 01.09.2013 року, відповідачем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 11.06.2013 року № ВП 36427491 (а.с.107-109, 118).

Боржником ОСОБА_1 у встановлений судом строк борг не сплачено, а тому відповідачем винесено постанову від 11.09.2013 року про поновлення виконавчого провадження (а.с.121).

07.02.2014 року державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі відсутності майна та доходів належних боржнику (а.с.123).

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 07.02.2014 р. про закінчення виконавчого провадження.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 36427491, оскільки у боржника - ОСОБА_1 є належне їй нерухоме майно, яке підлягає зверненню для повернення боргу на користь ТОВ "Тера".

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як встановлено статтею 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Однак, законом встановлено порядок дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання рішення судів, винесених в порядку господарського судочинства.

Так, відповідно до ч.1 ст.116 Госпаодарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно зі ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні відносини склалися внаслідок закінчення Октябрським ВДВС Полтавського МУЮ виконавчого провадження ВП 36427491 по виконанню наказу Господарського суду Харківської області № 5023/537/12 від 27.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 211055,01 грн., у якому ТОВ "Тера" є стягувачем.

Вищезазначений наказ був виданий Господарським судом Харківської області за результатами розгляду справи № 5023/537/12.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що спір з приводу оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 36427491 про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Тера» повинен розглядатися в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. При цьому такі дії підлягають оскарженню до Господарського суду Харківської області, який видав наказ, що слугував підставою для відкриття вищевказаного виконавчого провадження.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з позицією Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладеною у п. 2 Постанови від 21.05.2012 року № 5 "Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", відповідно до якого до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, з винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників (абз.6 п.2 Постанови).

Колегія суддів відхиляє посилання позивача на приписи Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», беручи до уваги наступне.

Як зазначено у п.3 вказаної Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, приписами статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що кілька відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Судам необхідно мати на увазі, що за приписами цієї статті об'єднуються у зведене виконавче провадження кілька відкритих виконавчих проваджень тільки про стягнення коштів та лише з одного боржника.

Крім того, судам необхідно враховувати, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, необхідно визначати з урахуванням положень частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач стверджує, що відповідач здійснював зведене виконавче провадження стосовно боржниці ОСОБА_1, надавши на підтвердження таких доводів копії виконавчого листа від 02.04.2012 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 судового збору, виконавчого листа від 02.04.2012 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 суми в розмірі 55828 грн., виконавчого листа від 18.12.2012 р. про зобов'язання Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ відкрити виконавче провадження на користь стягувача ОСОБА_3, угоди про примирення в адміністративному спорі зі стягувачем ОСОБА_3, наказу про примусове виконання від 27.03.2012 р. про стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 211055,01 грн. на користь ТОВ «Тера», рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18.09.2013 р. про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ПАТ «Дельта-Банк» (а.с.211-220, 232).

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що вищевказані документи не є свідченням наявності на виконанні у Октябрському ВДВС Полтавського МУЮ зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з ОСОБА_1

У розумінні статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" таким доказом є лише постанова державного виконавця про об'єднаних декількох відкритих виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Однак, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 року відповідача - Октябрський ВДВС Полтавського МУЮ зобов'язано надати до Харківського апеляційного адміністративного суду пояснення з наданням відповідних доказів щодо підстави відкриття виконавчого провадження ВП 36427491 про стягнення коштів на користь ТОВ "Тера" (виконавчого напису нотаріуса тощо) та чи перебуває воно у зведеному виконавчому провадженні.

На виконанні ухвали суду відповідачем надано письмові пояснення, в яких зазначено, що відкритих виконавчих проваджень, в яких боржником є ОСОБА_1, на виконанні у Октябрському ВДВС Полтавського МУЮ не перебуває. Наказ Господарського суду Харківської області по справі № 5023/537/12 від 27.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Тера» заборгованості в сумі 211055,01 станом на 30.01.2015 року перебуває на примусовому виконанні у Київському ВДВС Полтавського МУЮ та не входить до складу зведеного виконавчого провадження.

Надана позивачем до матеріалів справи копія приєднання виконавчого провадження ВП № 39561221 до зведеного виконавчого провадження не є доказом того, що виконавче провадження № 36427491, в рамках якого винесена оскаржувана постанова, також входить до складу зведеного виконавчого провадження.

У відповідності до ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року по справі № 820/11337/14 в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Тера» про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.4 ч.1 ст. 198, ст.203, п.4 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Октябрського відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2014р. по справі № 820/11337/14 скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Провадження у справі № 820/11337/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" до Октябрського відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови закрити.

Роз'яснити позивачеві право на звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.