Постанова № 42591573, 22.12.2014, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2014 р. Справа №818/2987/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який підтримав в судовому засіданні та мотивує тим, що 28.10.2014 року подав відповідачу для митного оформлення партії коріння солодки необхідні документи. Було оформлено та подано митну декларацію. Із визначеної позивачем митної вартості сплаті до бюджету підлягав податок на додану вартість в сумі 96870 грн. 35 коп. Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю та 29.10.2014 року виніс рішення про коригування митної вартості, збільшивши її до 2,2 дол. США за кілограм. З такої митної вартості позивач сплатив 193769 грн. 13 коп. ПДВ, що на 96898 грн. 78 коп. більше від визначеної позивачем. Вважає, що рішення про коригування митної вартості винесено відповідачем безпідставно та протиправно.

Відповідачем безпідставно зроблено висновок про наявність розбіжностей при зазначенні номеру контракту в поданих документах. В експортній декларації та у сертифікаті про походження товарів вантажовідправником вказано номер контракту між ним та ТОВ “Хіматек”. Суперечності з відомостями, вказаними позивачем, відсутні. Невідповідність суми передплати кількості товару, отриманого позивачем, не є підставою для зміни митної вартості. Товар було отримано двома партіями різної ваги. Фінансові відносини з контрагентом будуть врегульовані позивачем у відповідності до вимог нормативних актів та контракту. Вимога про надання контракту між третіми особами, прайс- листа виробника товару, висновків про якісні та кількісні характеристики товарів суперечать вимогам міжнародним нормативним актам. Відповідно до вимог Генеральної угоди з тарифів та торгівлі для отримання інформації від нерезидента саме відповідач мав здійснити відповідні заходи, а не покладати цей обов'язок на позивача.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно застосовано при визначенні митної вартості товару резервний метод. Вартість була визначена митним органом за інформацією з іншої митної декларації. Позивач вважає, що такі дії є фактичним застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Перед застосуванням другорядних методів митний орган зобов'язаний провести консультацію. В ході її проведення відповідач відмовився надати для ознайомлення та ідентифікації товару, його кількісних, якісних та вартісних показників, умов постачання, митну декларацію, на яку посилається. Також безпідставно не була використана декларація про постачання на адресу позивача тим же контрагентом попередньої партії того ж самого товару. Просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості від 29 жовтня 2014 року.

Представники відповідача позов не визнали, пояснили, що відповідачем на виконання покладених обов'язків проведено дослідження поданих позивачем для проведення митного оформлення експортованих товарів документів. В ході такої перевірки встановлено обставин, які перешкоджали визначенню митної вартості за контрактною ціною, яку вказано в декларації позивачем. Відповідно до поданих документів, позивачем заявлено митну вартість в 1,1 дол. США за кілограм коріння солодки. Загальна вартість партії товару становила 37400 дол. США за 33800 кг. Відповідно ж до наданого платіжного доручення позивачем сплачено 79200 дол. США за партію товару вагою 67800 кг, що становить 1,1681 дол. США за 1 кг. Встановлено також відмінність номеру контракту, вказаного в вантажній митній декларації позивачем та в сертифікаті походження товару. На вимогу про подання додаткових документів декларантом надано лише контракт та інвойс. Після консультації митного органу з декларантом відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом до 2,2 дол. США за кг. Застосування попередніх методів не було можливим через відсутність необхідної інформації в ЄAІС. Просять в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що ТОВ “Сумифітофармація” 26 травня 2014 року укладено з “Greenworld Business LLP” зовнішньоекономічний контракт № UK -260514, відповідно до якого позивач зобов'язався прийняти та оплатити, а контрагент продати корінь солодки сухий пресований походженням з Узбекистану в кількості 100000 кг за ціною 1,1 дол. США за кілограм ( а.с.13-17).

Для здійснення митного оформлення товару, позивачем було подано вантажну митну декларацію (далі - ВМД) від 28.10.2014 р. № 805130000/2014/013353, до якої було додано копію контракту, рахунок-фактуру, залізничну накладну, пакувальний лист, сертифікат якості від виробника, сертифікат походження, прайс-лист від продавця, калькуляцію ціни товару, платіжне доручення в іноземній валюті про попередню оплату товару, вантажну митну декларацію відправника. В поданій ВМД позивачем заявлено митну вартість товару в 1,1 дол. США за кілограм, тобто за ціною, встановленою контрактом. Після розгляду наданих для митного оформлення товару документів відповідачем запропоновано декларанту подати документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: договір з третіми особами, пов'язаними з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, рахунки про здійснення оплати третім особам на користь продавця, рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору, виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою їх продажу, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та /або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Ці обставини сторонами не оспорюються.

На виконання вимоги щодо надання додаткових документів декларантом позивача додатково надано інвойс третіх осіб, пов'язаних з контрактом на поставку. Повідомлено про відсутність можливості надання бухгалтерської документації виробника товару, висновку експертної установи про якісні та вартісні характеристики товару, договору з третіми особами, пов'язаними з договором про поставку, договору про транспортування товару від Відправника до Покупця та прайс-листа Виробника (а.с. 34-35).

Відповідачем у зв’язку з ненаданням декларантом документів, що витребовувались, 29.10.2014 року прийнято рішення № 805130000/2014/000042/1 про коригування митної вартості товарів за резервним методом та видано картку відмови в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України ( а.с.32-33).

Із копії рішення про коригування митної вартості вбачається, що основний метод не застосовувався відповідачем у зв’язку з використанням декларантом необ'єктивних відомостей не достатньо підтверджених документально, наявність розбіжностей між номерами контракту поданого декларантом та зазначеного в декларації країни відправлення та сертифікаті походження товару, невідповідності вартості сплачених коштів заявленій митній вартості товарів, а також в зв'язку з ненаданням документів, подання яких додатково вимагалось. Другорядні методи не застосовувались через відсутність необхідної інформації. Митна вартість визначена на з використанням цінової інформації щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України: МД № 101060000/2014/15596 від 13.10.2014 р.

Суд вважає, що таке рішення митного органу не відповідає вимогам митного законодавства та підлягає скасуванню.

Порядок митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування. Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. За приписами ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення. Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Згідно зі ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. З ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, які подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі наявності в поданих документах розбіжностей, наявності ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч. 4 та 5 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень ч.3 ст. 53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України. Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Згідно з ч.3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Зовнішньоекономічний контракт № UK -260514 укладено позивачем з “Greenworld Business LLP”. Цей суб'єкт не є виробником коріння солодки, постачання якої передбачається. Загальна вартість товару за контрактом 110000 дол. США, вартість 1 кг коріння солодки 1,1 дол. США. Фактичне відвантаження здійснювалось відправником ППКФ “Baxodir va Q”, що вбачається з пакувального листа, фітосанітарного сертифікату, комерційного інвойсу (а.с. 22-23, 25-26). В цих документах вартість кілограму товару також зазначена на рівні 1,1 дол США. Вантажною митною декларацією від 28.10.2014 р. № 805130000/2014/013353 заявлено для митного оформлення 34000 кг коріння солодки на загальну суму 37400 дол. США, тобто за ціною 1,1 дол. США за кілограм товару (а.с. 66-67). Пунктом 4.1 Контракту № UK -260514, з урахуванням додаткових угод до нього, встановлено, що оплата суми рахунку на кожну поставку також може бути здійснена як 100% попередня оплата (а.с. 16). На момент подання позивачем ВМД від 28 жовтня 2014 року контрактом не передбачалось обов'язкової попередньої оплати кожної окремої поставки товару, як стверджує відповідач. В своїх запереченнях відповідачем зазначається, що факту окремої оплати позивачем кожної партії товару не встановлено. Незважаючи на це, шляхом самостійного арифметичного розрахунку за платіжним дорученням від 10 жовтня 2014 року Сумської митницею Міндоходів зроблено висновок про сплату позивачем коштів в більшому, ніж встановлено контрактом розмірі. Такі висновки суд вважає безпідставними. Як зазначено вище, додатковою угодою до контракту змінено умови оплати. З платіжного доручення в іноземній валюті № 63 від 10 жовтня 2014 року вбачається, що за контрактом № UK -260514 позивачем сплачено “Greenworld Business LLP” 79200 доларів США (а.с. 27). Сума платежу не збігається ні з загальною вартістю укладеного позивачем контракту ні з вартістю партії товару, пред'явленого позивачем до митного оформлення за ВМД від 28 жовтня 2014 року. За таких обставин висновки про невідповідність заявленої вартості фактично сплаченій є безпідставною. Також безпідставним суд вважає твердження відповідача про наявність розбіжностей при зазначенні номеру контракту в сертифікаті про проходження товару. В сертифікаті відправником ППКФ “Baxodir va Q” зазначено контракт № 00092 від 18 березня 2014 року. При цьому найменування, кількість товару відповідає партії, що заявлена позивачем до митного оформлення. Зазначено також номер комерційного інвойсу 10/1 ех від 10 жовтня 2014 року (а.с. 28). На переконання суду, такий зміст сертифікату не свідчить про наявність розбіжностей з відомостями позивача, оскільки відправник товару не перебував з позивачем у договірних відносинах, та не є учасником контракту UK -260514 з “Greenworld Business LLP”, а тому цей номер не міг бути ним вказаний у сертифікаті. Відповідачем не подано доказів того, що документи, надані позивачем митному органу для визначення митної вартості імпортованого товару, містили розбіжності, ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни.

Укладеним позивачем контрактом UK -260514 з “Greenworld Business LLP” не передбачено укладання договорів із третіми особами, відповідно, не передбачено здійснення платежів третім особам на користь продавця. Також Контрактом не передбачено комісійних та посередницьких послуг, а тому вимога відповідача про надання таких документів є безпідставною. Враховуючи вимоги п.п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур та принцип, закріплений частиною 3 статті 318 МК України, згідно з яким митний контроль передбачає виконання митним органом мінімуму формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, представником відповідача у судовому засіданні не доведено необхідності витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів та об’єктивну можливість позивача ці документи надати, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом та визначення її за резервним методом з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару. Рішення про коригування митної вартості товарів від 29.10.2014 року № 805130000/2014/000042/1 суд вважає необхідним скасувати.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 193 грн. 80 коп. судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення – задовольнити

Скасувати рішення від 29.10.2014 № 805130000/2014/000042/1 про коригування митної вартості товарів, заявленої в митній декларації № 805130000/2014/013353 від 29.10.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (ідентифікаційний код 31397624) судовий збір в розмірі 193 грн. 80 коп., сплачений при зверненні до суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Соп'яненко