Постанова № 42591459, 27.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. Справа№ 910/12044/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Корсакової Г.В.

Федорчука Р.В.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від прокуратури: не зявився;

від позивача: Лисенко Л.В.;

від відповідача: Дмуховський І.В.;

розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2014р. у справі № 910/12044/14 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІНВЕСТ»

про розірвання договору та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Позивача з позовом до Відповідача, в якому просить: розірвати договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:90:009:0019) площею 2,24 га на просп. Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі міста Києва між Позивачем та Відповідачем від 02.08.2004р., зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів реєстрації договорів за №63-6-00174 від 27.10.2004р.; зобов'язати Відповідача повернути Позивачу земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:90:009:0019) площею 2,24 га на просп. Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі міста Києва вартістю 50095048,58 грн. та судові витрати.

Підставою позовних вимог Прокурор вказав невиконання Відповідачем п.8.4 договору в частині зобов'язання завершити забудову земельної ділянки не пізніше 5 років з моменту реєстрації договору оренди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2014р. у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивоване тим, що з боку Відповідача немає порушень п.8.4. договору, отже і відсутні підстави для задоволення позовних вимог з цих підстав.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2014р., прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Прокурора.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом не враховано норми п.4 ст.416 Цивільного кодексу України згідно з якими право користування земельною ділянкою припиняється у випадку невикористання земельної ділянки для забудови протягом 3 років.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.01.2015р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015р. справу №910/12044/14 за апеляційною скаргою Київської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі Власова Ю.Л. (головуючий), Корсакової Г.В., Федорчука Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015р. відкладено розгляд справи на 27.01.2015р.

23.01.2015р. Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення господарського суду м. Києва у даній справі без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

25.09.2003р. рішенням Київської міської ради №31-12/905 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" Відповідачу затверджено проект відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу на просп. Миколи Бажана, 151-б у Дарницькому районі м. Києва. Передано Відповідачу, за умови виконання п.1.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 2,24 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу на просп. Миколи Бажана, 151-б у Дарницькому районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

02.08.2004р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Позивач за актом приймання-передачі передав, а Відповідач прийняв в оренду земельну ділянку, визначену цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору об'єктом оренди відповідно до договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - просп. Миколи Бажана, 151-б у Дарницькому районі; розмір - 2,2447 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу; кадастровий номер 8000000000:90:009:0019. Згідно з п.3.1. договору договір укладено на 25 років.

Відповідно до абз.2 п.8.4 договору сторонами визначено, що Відповідач зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через п'ять років з моменту державної реєстрації договору.

Згідно з абз.3 п.11.4 договору Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою Позивача, із звільненням Позивача від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі коли Відповідач використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом двох місяців поспіль), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п.8.4 договору, здійснення без згоди Позивача передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів, виконавчим органом Київської міської ради 27.10.2004р. за №63-6-00174 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2009р. по справі №50/553 за позовом Відповідача до Позивача про визнання частково недійсним договору позов задоволено повністю, визнано недійсним абзац 2 п.8.4. договору оренди земельної ділянки від 02.08.2004р., яким передбачено наступне: "Орендар зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через п'ять років з моменту державної реєстрації договору", а також визнано недійсним в частині абзац 3 п.11.4., а саме: "Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4".

Рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2009р. по справі №50/553 не оскаржувалось та набрало законної сили.

27.05.2014р. Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проведено обстеження земельної ділянки, яка перебуває в оренді Відповідача та знаходиться за адресою м. Київ, просп. Миколи Бажана, 151-б, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №706/02.

Відповідно до акта обстеження земельної ділянки №706/02 під час обстеження встановлено, що ділянка огороджена залізним парканом, на ділянці ростуть зелені насадження, за цільовим призначенням, визначеним договором оренди, не використовується.

Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління міндоходів у м. Києві від 17.06.2014р. №3445/9/26-51-25-34 Відповідач станом на поточну дату не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів, соціальних внесків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3, 4 ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ст.217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно із ч.1, 2 ст.236 Цивільного кодексу України спірні положення договору є недійсними з моменту його вчинення, а можливість настання передбачених ними прав та обов'язків на майбутнє припиняється.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом підставами позову Прокурора було невиконання Відповідачем п.8.4 договору в частині зобов'язання завершити забудову земельної ділянки не пізніше 5 років з моменту реєстрації договору оренди.

Разом із тим, як встановлено судом рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2009р. по справі №50/553, яке набрало законної сили, визнано недійсним абзац 2 п.8.4. договору оренди земельної ділянки від 02.08.2004р., яким передбачено наступне: "Орендар зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через п'ять років з моменту державної реєстрації договору".

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що місцевим судом правильно відмовлено Прокурору у позові через відсутність підстав невиконання Відповідачем абзац 2 п.8.4. договору оренди земельної ділянки від 02.08.2004р., оскільки даний пункт визнаний судом недійсним.

Апеляційним судом не приймаються до уваги доводи Позивача, що місцевим судом не враховано норми п.4 ст.416 Цивільного кодексу України згідно з якими право користування земельною ділянкою припиняється у випадку невикористання земельної ділянки для забудови протягом 3 років.

Відповідно до ст.416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі, в тому числі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Вказана норма регулює відносини припинення права користування земельною ділянкою через її невикористання для забудови протягом 3 років. Дана норма встановлює санкцію за невикористання земельної ділянки для забудови протягом 3 років у вигляді припинення права користування земельною ділянкою.

Разом із тим, Прокурором заявлений позов про розірвання договору оренди в зв'язку з невиконанням Відповідачем його умов. В даному випадку обраний Прокурором спосіб захисту права, предмет позову та його підстави не відповідають відносинам, врегульованим ст.416 Цивільного кодексу України, тому дана норма не підлягає застосуванню до спірних відносин сторін.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2014р. у справі № 910/12044/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2014р. у справі №910/12044/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 04.02.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Г.В. Корсакова

Р.В. Федорчук