ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
23 січня 2015 року м. Київ В/800/332/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Веденяпіна О.А. (судді-доповідача),
Зайцева М.П., Костенка М.І., Лосєва А.М., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2014 року у справі № 816/935/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське зерно»
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2014 року, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2012 у справі № 816/935/14 - без змін.
У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2010 року № К/800/33963/13.
Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне застосування одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, що відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).
Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.
Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Відмовити Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2014 року у справі № 816/935/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське зерно» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.
Судді О.А. Веденяпін
М.П. Зайцев
М.І. Костенко
А.М. Лосєв
Ю.І. Цвіркун
Судове рішення № 42591322, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.01.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/935/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: