Ухвала суду № 42590872, 21.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року м. Київ К/9991/24904/12

№ К/9991/24094/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцев М.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012

у справі № 2а-7942/10/1070 Київського окружного адміністративного суду

за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (ОДПІ)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фірма «Корунд»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «СМУ-17»

про стягнення коштів в сумі 2492867,00 грн. в доход держави, як отриманих за нікчемними угодами,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012, у задоволенні позову Білоцерківської ОДПІ про стягнення з ТОВ «Фірма «Корунд» в доход державного бюджету України 2492867,00 грн., перерахованих ТОВ «СМУ-17» за договорами, укладеними з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, та з ТОВ «СМУ-17» на користь ТОВ «Фірма «Корунд» 2492867,00 грн. відмовлено.

У касаційній скарзі Білоцерківська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Відповідачі не реалізували своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України (ГК) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини 1 ст. 208 цього Кодексу у разі якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведені законодавчо встановлені положення до 1 січня 2011 року слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 ст. 203 та з частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, у зв'язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У судовому процесі встановлено, що у процесі проведеної Білоцерківської ОДПІ перевірки ТОВ «Фірма «Корунд», висновки якої викладені в акті перевірки від 23.12.2009 р. №4264/23-2/19412461/258, ОДПІ, поряд із іншим, встановила факт укладання цим товариством з TOB «СМУ-17» ряду договорів про надання послуг, які не мали реального характеру, а саме: від 05.03.2008 № 05/03-03, від 12.03.2008 № 12/03-4, від 29.04.2008 № 29/04-1, від 22.04.2008 № 22/04-1, від 24.04.2008 № 24/04-2, від 16.06.2008 № 16/06-1, від 04.07.2008 № 1/0407-1, від 08.08.2008 № 8/0808-1, № 02/0908-2, від 06.10.2008 № 10/04-2, від 20.10.2008 № 20/10-2, від 10.11.2008 № 10/11-2, від 10.11.2008 № 07/11-2, від 24.11.2008 № 24/11-2, від 02.12.2008 № 0112-2, від 02.12.2008 № 12/11-2, від 08.12.2008 № 8/12-2 та від 08.12.2010 № 8/12-3, з посиланням на виконання яких були оформлені документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких в податковому обліку ТОВ «Фірма «Корунд» незаконно збільшені суми валових витрат та податкового кредиту за податкові періоди впродовж 2008 року, та перераховані ТОВ «Фірма «Корунд» на розрахунковий рахунок ТОВ «СМУ-17» грошові кошти в загальній сумі 2492867,00 грн. Такий висновок зроблений із врахуванням обставин, встановлених у межах кримінальної справи, порушеної відносно громадянина ОСОБА_4 (керівник TOB «СМУ-17») за ознаками злочинів, передбачених частиною 5 ст. 27, частиною 3 ст. 212, частиною 2ст. 205, частиною 1 ст. 209 Кримінального кодексу України, щодо створення фіктивних фірм, зокрема TOB «СМУ-17», для надання послуг реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності по виведенню податку на додану вартість із законного обігу в тіньовий, шляхом перерахування грошових коштів по безтоварним операціям з одною підприємства на інше з подальшим незаконним отриманням грошових коштів готівкою.

На підставі протоколу допиту обвинуваченого від 04.08.2009 громадянина ОСОБА_4, в яких останній вказав про відсутність будь-якого відношення до господарської діяльності TOB «СМУ-17» та реєстрацію цього товариства на прохання громадянина ОСОБА_5 для здійснення незаконної діяльності, зокрема щодо штучного формування податкового кредиту та конвертації безготівкових коштів у готівку, із врахуванням встановлених у межах кримінальної справи обставин фіктивної діяльності цього товариства, створеного з вказаною вище метою, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що правочини ТОВ «Фірма «Корунд» з TOB «СМУ-17» укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, з порушенням встановленого порядку правового регулювання у сфері оподаткування. (а.с. 21-24, т.2)

Згідно зі ст. 250 ГК України в редакції, чинній до 1 січня 2011 року, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Встановлена частиною 1 ст. 208 ГК України відповідальність сторони у господарському зобов'язанні, яка діяла з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, у вигляді стягнення в доход держави всього належного з неї по зобов'язанню в доход держави, є адміністративно-господарською санкцією, оскільки має всі визначені статтею 238 цього Кодексу ознаки такої санкції.

Враховуючи те, що з часу здійснення господарських операцій з перерахування ТОВ «Фірма «Корунд» та розрахунковий рахунок TOB «СМУ-17» грошових коштів в зазначеній вище сумі (платіжні доручення виписані в проміжок часу з 18.04.2008 по 03.02.2009) (а.с.10-11) до дати звернення податкового органу до суду (05.10.2010) минув строк більше одного року, суди правомірно застосували норму ст. 250 ГК і зробили правильний висновок, що відповідачі не можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої частиною 1 ст. 208 цього Кодексу, через збіг строку, встановленого цією статтею, який є присічним.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев