Ухвала суду № 42590786, 04.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року м. Київ К/800/29062/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Донця О.Є., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту містобудування Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду міста Львова від 10 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У травні 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з адміністративним позовом до Департаменту містобудування Львівської міської ради, в якому із врахуванням уточнених позовних вимог, просили визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати Департамент містобудування Львівської міської ради розглянути звернення позивачів про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 під забудову багатоквартирного житлового будинку із вбудованими автостоянками.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають, що 16 жовтня 2009 року суб'єктом владних повноважень надано дозвіл на розроблення містобудівної документації для відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 зі знесенням існуючої незавершеної будівлі, погодивши розроблене містобудівне обґрунтування з міською санітарно-епідеміологічною станцією, головним управлінням МНС України у Львівській області, профільними депутатськими комісіями з питань землекористування, архітектури, містобудування та охорони історичного середовища, екології та природокористування.

Отримавши вищезазначені погодження, позивачами було сформовано звернення до Департаменту містобудування Львівської міської ради із проханням розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки під забудову багатоквартирного житлового будинку з вбудованими автостоянками по АДРЕСА_1

Враховуючи відсутність відповіді з боку суб'єкта владних повноважень, позивачі звернулися повторно, однак на порушені питання у зверненнях жодної відповіді відповідачем не було надано.

Позивачі вважають бездіяльність Департаменту містобудування Львівської міської ради неправомірною, у зв'язку з чим, звернулися в суд із вимогою про зобов'язання Департаменту містобудування Львівської міської ради розглянути звернення позивачів про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під забудову багатоквартирного житлового будинку з вбудованими автостоянками по АДРЕСА_1

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 10 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 року, адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо розгляду звернення позивачів про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки під забудову багатоквартирного будинку з вбудованими автостоянками по АДРЕСА_1

Зобов'язано Департамент містобудування Львівської міської ради внести на розгляд чергової сесії Львівської міської ради питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під забудову багатоквартирного житлового будинку з вбудованими автостоянками на вулиці Ярославенка, 1-А у місті Львові, за зверненням позивачів.

У своїй касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В свою чергу, позивачі у своєму запереченні вказують на необґрунтованість касаційної скарги і просять залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до рішення Сихівського районного суду міста Львова від 30 травня 2007 року Львівське обласне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" зареєстрував за ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 в рівних частинах право власності на нежитлові приміщення незакінчені будівництвом по АДРЕСА_1 придбані на підставі договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 02 березня 2004 року.

Згідно із договорами купівлі-продажу від 14 липня 2007 року № 4249 та № 4255 відповідно, співвласники ОСОБА_8 і ОСОБА_7 продали свої частки ОСОБА_4 та ОСОБА_9, які зареєстрували своє право власності на придбане нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Розглянувши звернення позивачів, 16 жовтня 2009 року Департаментом містобудування Львівської міської ради надано дозвіл на розроблення містобудівної документації для відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 зі знесенням існуючої незавершеної будівлі та зобов'язано погодити розроблене містобудівне обґрунтування з міською санітарно-епідеміологічною станцією, головним управлінням МНС України у Львівській області, профільними депутатськими комісіями з питань землекористування, архітектури, містобудування та охорони історичного середовища, екології та природокористування.

З метою затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки та, отримавши потрібні погодження зі службами, позивачами було сформовано відповідне звернення до Департаменту містобудування Львівської міської ради із проханням розглянути порушене питання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність відповіді на звернення є бездіяльністю Департаменту містобудування Львівської міської ради, яка в свою чергу є неправомірною та такою, що порушує права та інтереси позивачів.

Зазначена позиція була підтримана і Львівським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статей 11, 12 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно із статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частинами першою та другою статті 120 Земельного Кодексу України встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно із вимогами частини 4 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є законними власниками службових приміщень для обслуговування стоянки, незавершених будівництвом, що розташовані по АДРЕСА_1

Положеннями статті 186 Земельного кодексу України визначений порядок розгляду і затвердження землевпорядної документації, який насамперед передбачає:

а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

в) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення;

г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами;

ґ) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

Статтею 13 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що діловодство щодо звернень громадян ведеться в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 14 квітня 1997 року встановлено, що усі пропозиції, заяви і скарги, які надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп'ютерами, або в журналах. Конверти (вирізки з них) зберігаються разом з пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах або за допомогою електронно-обчислювальної техніки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі неодноразово, зокрема 03 березня 2010 року, 22 липня 2011 року та 14 листопада 2011 року, зверталися до Департаменту містобудування Львівської міської ради з проханням розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки під забудову багатоквартирного житлового будинку з вбудованими автостоянками по АДРЕСА_1

Однак, відповідачем були надані проміжкові відповіді щодо майбутнього вирішення порушеного питання.

Пунктом 5.67 Положення про Департамент містобудування Львівської міської ради визначено повноваження, яке полягає у підготовці проектів рішень ради щодо передачі у приватну власність земельних ділянок, надання у користування земельних ділянок, погодження місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельних ділянок, затвердження проекту відведення земельних ділянок, надання дозволу на зміну цільового призначення земельних ділянок.

Доводи відповідача щодо підготовленого проекту рішення з приводу звернення, який був долучений та міститься в матеріалах справи спростовується відсутністю реєстрації даного проекту рішення на засіданні міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про бездіяльність Департаменту містобудування Львівської міської ради, яка призвела до порушення законних прав та інтересів позивачів.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Департаменту містобудування Львівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Галицького районного суду міста Львова від 10 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.Є. Донець

Т.А. Чумаченко