Ухвала суду № 42590676, 18.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 рокусправа № 804/643/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - Лещенка В.О. (за довіреністю від 10.01.2014 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року

у справі № 804/643/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН»

до інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними наказу, направлення, акту, скасування рішень та постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправними наказу від 06 листопада 2013 року № 106-од, направлення на проведення перевірки від 06 листопада 2013 року № 297/16/266, акту перевірки характеристик продукції від 07 листопада 2013 року № 100283, скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 листопада 2013 року № 298, № 299 та постанови про накладення штрафних санкцій від 18 листопада 2013 року № 174.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним наказу від 06 листопада 2013 року № 106-од.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено, скасовано рішення від 18 листопада 2013 року № 298, № 299 та постанову про накладення штрафних санкцій від 18 листопада 2013 року № 174.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, на підставі наказу від 06 листопада 2013 року №106-од, направлення на проведення перевірки від 06 листопада 2013 року № 297/16/266 та доручення Держспоживінспекції України від 05 листопада 2013 року № 5090-2-7/6, проведено позапланову виїзну перевірку характеристик продукції товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» з питань перевірки обставин, що викликали звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, за результатами якої складено акт від 07 листопада 2013 року № 100283.

На підставі акту перевірки від 07 листопада 2013 року інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області прийнято Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 листопада 2013 року №298 та №299, якими встановлено обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання на ринок, шляхом тимчасової заборони реалізації продукції до повного приведення такої продукції у відповідність встановленим вимогам до 10 грудня 2013 року.

З зазначених рішень вбачається, що перевіркою встановлено розповсюдження продукції, яка не відповідає вимогам Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 року № 679, Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 785, Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149 та Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717.

За результатами розгляду справи, з урахуванням акту перевірки від 07 листопада 2013 року та рішень від 18 листопада 2013 року, інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафних санкцій від 18 листопада 2013 року № 174, в якій визначено, що позивачем порушено вимоги щодо розповсюдження продукції на якій відсутній Національний знак відповідності та розповсюдження продукції щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності та зобов'язано у 15-денний строк сплатити штраф у розмірі 250 та 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у загальній сумі 6800,00 грн. відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року визнано протиправним та скасовано наказ інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області від 06 листопада 2013 року № 106-од про проведення позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», яка набрала законної сили 23 січня 2014 року.

Даним рішенням встановлено, що всі дії відповідача з проведення позапланової перевірки, а також рішення, прийняті в ході та за наслідками такої перевірки, за відсутності законодавчо визначених підстав для проведення такої перевірки - є протиправними, оскільки проведені з питань, не визначених ні направленням, ні предметом перевірки, тобто без дотримання норм чинного законодавства.

В силу частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені вищезазначеним судовим актом факти мають преюдиційне значення в рамках досліджуваного адміністративного спору та доведенню знову не підлягають.

Оскільки наказ на проведення перевірки, який слугував підставою для винесення направлення на проведення перевірки та проведення самої перевірки, скасований у судовому порядку, то суд першої інстанції вірного дійшов висновку про закриття провадження у цій частині на підставі статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, про що прийняв відповідну ухвалу.

Щодо позовних вимог в частині скасування акта перевірки від 07 листопада 2013 року та направлення на проведення на перевірку, правильно встановив, що сам акт та направлення не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні статей 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки викладені в ньому не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків у платника податків, а отже, не породжують для позивача ніяких правових наслідків, які можуть бути предметом спору.

Судом першої інстанції встановлено, що у таблиці, викладеній в акті перевірки наведено перелік продукції, за якими встановлені порушення (ноутбук марки ASUS, чайник електричний марки Vitek, засіб для догляду вбудованої техніки Green&Clean, сумка для ноутбука марки CASE LOGIC ).

Відповідно до Правил застосування національного знаку відповідності, затверджених постановою Кабінету від 29 листопада 2001 року № 1599 - національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим. У разі підтвердження відповідності продукції, призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів. Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Відповідно до вимог пунктів 19, 24, 27 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 785, національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з Правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 № 1599; у разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинний бути нанесений на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи. Кожна одиниця апаратури повинна супроводжуватися інформацією про найменування та адресу виробника і, якщо він не є резидентом України, - найменування та адресу уповноваженого представника, а у разі, коли уповноважений представник відсутній, - найменування та адресу імпортера. Інформація, необхідна для застосування апаратури за призначенням, повинна міститися в інструкціях, якими супроводжується апаратура.

Згідно з пунктами 7, 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149, перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незамінність.

Відповідно до положень пунктів 11, 13, 15 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2009 року № 717, мийний засіб маркується шляхом нанесення на зовнішню поверхню паковання чи етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу. Маркування мийного засобу здійснюється згідно із законодавством про мови. Національний знак відповідності згідно з описом та правилами його застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2188), наноситься на зовнішню поверхню паковання чи етикетку мийного засобу, що пройшов оцінку відповідності згідно з цим Технічним регламентом.

Пунктами 16-18 Технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 року № 13встановлено, що маркування текстильних виробів здійснюється кожного разу, коли вони вводяться в обіг. Якщо вироби не призначені для кінцевого споживача або поставляються на виконання замовлення державних органів влади, вони поставляються із супровідною документацією. Маркування вітчизняних та імпортованих текстильних виробів, що вводяться в обіг, здійснюється українською мовою. Допускається маркування імпортованих виробів англійською мовою.

Таким чином, національний знак відповідності може бути нанесений на виріб і пакування, етикетку, тару, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність. Місце нанесення визначає виключно виробник та уповноважений представник виробника з урахуванням характеристик виробу.

Судом першої інстанції встановлено, що Національний знак відповідності виявлено на зворотній стороні акумулятора (батареї), який знаходиться у комплекті до вказаного ноутбуку, що підтверджується відповідними фотокопіями.

З матеріалів справи вбачається, що на частину товару щодо яких встановлено порушення нанесено додаткове маркування Національним знаком відповідності, а саме на ноутбук та засіб для догляду вбудованої техніки, про що надано фотокопії даної продукції.

Стосовно неналежного застосування Національного знаку відповідності на електричному чайнику торгової марки Vitek, встановлено, що відповідно до листів від 21 січня 2013 року № 21/01-13 товариства з обмеженою відповідальністю «Голдер-Електронікс Україна» та від 27 вересня 2012 року № 1026/27-09 товариства з обмеженою відповідальністю «Орган сертифікації «Центр сертифікації матеріалів та виробів», копії яких наявні в матеріалах справи, для оцінки відповідності продукції торгової марки «Vitek» використовується виключно модуль А2, при застосуванні якого нанесення ідентифікаційного номеру призначеного органу не є обов'язковим.

Судом першої інстанції встановлено, то товариством з обмеженою відповідальністю «Орган сертифікації «Центр сертифікації матеріалів та виробів» листом від 27 вересня 2012 року № 1026/27-09 роз'яснено, що при використанні модулів оцінки відповідності А1, А2, С1, С2 із залучення призначеного органу з оцінки відповідності, виробник або його уповноважений представник наносить разом із Національним знаком відповідності ідентифікаційний номер призначеного органу - тільки при наявності згоди такого органу. Нанесення виробником або його уповноваженим представником, разом із Національним знаком відповідності ідентифікаційного номера призначеного органу при використанні модулів А1, А2, С1, С2 не є обов'язковим.

Щодо товару - сумки для ноутбука торгівельної марки CASE LOGIC, виявлено, що дана продукція не містить ярлик в якому зазначається відомості про склад в порушення Технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 року №13. Проте, відповідно до Додатку № 4 вказаного регламенту даний різновид товару не потребує обов'язкового зазначення маркування на пакуванні та не входить до переліку текстильних виробів, під час маркування яких не зазначається відсотковий вміст текстильних волокон.

Крім того, статтею 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Так, відповідно до пунктів 11-14 статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам. Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання. До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб'єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані. Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб'єктом господарювання, підлягають обов'язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.

При цьому, пунктом 15 статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що у разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб'єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб'єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» отримало проекти Рішень про вжиття обмежувальних заходів 11 листопада 2013 року. Таким чином, оскаржувані рішення від 18 листопада 2013 року були прийняті відповідачем до закінчення 10-денного строку для надання пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення.

При цьому, інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області не надано доказів на необхідність термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим