Ухвала суду № 42590656, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокусправа № 804/5162/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 (за довіреністю від 28.02.2014 року),

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року

у справі № 804/5162/14

за позовом ОСОБА_2

до Дніпропетровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції

про визнання протиправними акту, дій та скасування акту,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернулася у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Дніпропетровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправними дій щодо складання акту опису й арешту майна від 22 січня 2014 року ВП № 35669607 та його скасування.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник Дніпропетровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції прийнято постанову від 13 грудня 2012 року ВП №35669607 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості у розмірі 139936,69 грн. з ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа від 26 листопада 2012 року № 2-6103, виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Дніпропетровська ощадна Кредитна Спілка» всього на суму 139936,69 грн., в тому числі 27500,00 грн. основного боргу, 50238,00 грн. процентів за користування кредитом, 33378,69 грн. інфляційних витрат, 27000,00 грн. пені, 1700,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У зв'язку з тим, що боржник вимоги виконавчого документа у строк для добровільного виконання не виконав та не надав до Дніпропетровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції будь-яких документів щодо виконання вимог рішення суду, керуючись статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову від 14 січня 2013 року про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, копію якої ОСОБА_3 отримала 31 січня 2013 року.

14 лютого 2013 року державним виконавцем внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження предметом якої стало все майно ОСОБА_3.

Разом з тим, 16 січня 2013 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області розглянуто та винесено рішення по справі № 2-410/4603/12 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на набуте у шлюбі майно та його поділ, яким визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Підгородне Дніпропетровської області.

При цьому, згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 1614961 від 26 березня 2013 року за ОСОБА_3 зареєстровано будинок за адресою АДРЕСА_1 Дніпропетровського району Дніпропетровської області, частка власності 1/1 форма власності - приватна.

22 січня 2014 року державним виконавцем Дніпропетровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції складено акт опису та арешту майна, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальної площі 80,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яким заборонено його відчуження, із зазначенням, що описане майно буде передане для реалізації.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, на виконання вимог суду першої інстанції від 28 квітня 2014 року, надано копії судових рішень та витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі щодо реєстрації спадкової справи, з якої не вбачається звернення про вступ у спадщину ОСОБА_5.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначена категорія справ належить до розгляду в порядку цивільного судочинства, отже, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Також, не підтверджено реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 м. Підгородне на підставі рішення суду, тобто здійснення реєстраційних дій із якими пов'язується виникнення права власності на майно.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо безпідставності позовних вимог, оскільки на час складення акту опису й арешту, будинок був зареєстрований за ОСОБА_3 із часткою власності 1/1 та встановлена відсутність зареєстрованого права власності за ОСОБА_4.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим