Ухвала суду № 42588275, 03.02.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/5316/14-к 03.02.2015 03.02.2015 03.02.2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 лютого 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого Куценко О.В.,

суддів Царюка В.В., Семенчука О.В.

за участю секретаря Пінчука О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12014150000000092, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2014 року, відносно

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Магдебург Німеччина, мешканця АДРЕСА_1,

за обвинуваченням за ч. 2 ст. 121 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурори Бороденко С.А.,Ткачова Л.О.

обвинувачений ОСОБА_1,

захисник ОСОБА_2

потерпілий ОСОБА_3

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Обвинуваченим ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати вирок суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалити новий вирок.

Короткий зміст вироку.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 8 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 15 246 грн. 77 коп.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений зазначив, що він не вчиняв злочин за який засуджений вироком суду. Під час розгляду справи залишились недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення рішення. Так, даючи аналіз дослідженим доказам, суд спростував його доводи про незамкнені вхідні двері до квартири, проте не взяв до уваги зникнення грошей та продуктів із помешкання, не допитав свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

В судовому засіданні не були допитані працівник міліції ОСОБА_6 та сусіди ОСОБА_7, проте в описовій частині вироку вказано, що ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_6 та експерта ОСОБА_8 повідомив , що він у вечір вчинення кримінального правопорушення вдарив батька два рази по обличчю та пішов спати. Вважає, що описова частина судово-психіатричної експертизи № 313 від 10 липня 2014 року не підтверджується фактичним обставинам справи. Також вважає, необґрунтованими та не підтвердженими висновок експерта про те, що не ідентифіковані сліди папілярних узорів рук випадкові і не відносяться до скоєного злочину.

Вказує, що кримінальне правопорушення не вчиняв.

Обставини встановлені судом першої інстанції.

14 квітня 2014 року в денний час, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 із ОСОБА_7 почали вживати спиртні напої - горілку, в кількості одного літру. Ввечері цього ж дня ОСОБА_1 в магазині біля будинку мешкання придбав ще один літр горілки. Після чого, повернувшись до квартири, зачинив вхідні двері квартири на замок з середини, та спільно зі своїм батьком продовжили вживати спиртні напої.

В ході вживання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в спальній кімнаті квартири між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_1 виник умисел на протиправне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7

ОСОБА_1, у вечірній час, перебуваючи в спальній кімнаті квартири, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7, почав руками та ногами наносити удари в область голови та верхньої частини тулуба ОСОБА_7

Усвідомлюючи характер тілесних ушкоджень, які він наносить ОСОБА_7 в життєво важливі органи - голову і верхню частину тулубу, їх небезпечність та кількість, ОСОБА_1 наніс не менше 27 ударів в область голови та тулуба потерпілого, завдавши наступні тілесні ушкодження у виді:

- чотирьох саден в ділянці чола по центру, на межі з волосистою частиною голови зліва, у зовнішнього кінця лівої брови та поверхневої рани №1 на фоні садна у зовнішнього кінця лівої брови;

- синця у зовнішнього кута лівого ока;

- семи саден на переніссі, спинці носа, з переходом на праве крило носа;

- трьох синців та множинних (не менш одинадцяти) саден в обох щічних ділянках з переходом у праву виличну ділянку;

- садна в проекції нижнього краю правої очниці з переходом у праву скроневу ділянку;

- шести крововиливів в м'які тканини голови в лобних, скроневих та тім'яних ділянках;

- повного поперечного перелому лівої гілки нижньої щелепи на межі з суглобовим відростком;

- шести саден на передній з переходом на ліву бокову поверхню шиї;

- повного поперечного перелому лівого великого ріжка щитоподібного хряща;

- поширеного синця на передній поверхні грудної клітки у верхній та середній третині праворуч з переходом на передню поверхню грудної клітки у середній третині ліворуч та ліву бокову поверхню грудної клітки у середній третині;

- синця на правій боковій поверхні грудної клітки в проекції 8 ребра;

- переломів ребер 1-2-го по середньо ключичній лінії, 8-го по середній пахвовій лінії праворуч, 3-8-го по передній пахвовій лінії зліва, 3-7-го по передній пахвовій лінії праворуч;

- п'яти саден на передній поверхні правого плечового суглоба, задній поверхні правого передпліччя в середній третині, задній поверхні лівого передпліччя у верхній третині, задній поверхні лівого променево-зап'ясткового суглоба, чотирьох саден передній поверхні лівого колінного суглоба, передній поверхні правої гомілки у верхній та середній третині, зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині;

- поширеного синця на передній, зовнішній, задній - та внутрішній поверхні лівого плеча з переходом з одного боку на внутрішню поверхню лівого передпліччя з другого боку передню, верхню, зовнішню та задню поверхню лівого плечового суглоба та лівого надпліччя;

- повного багато уламкового перелому лівої плечової кістки у верхній третині.

Від нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_7 впав на підлогу в кімнаті, після чого ОСОБА_1 задовольнившись побиттям свого батька, вважаючи, що сильної шкоди його здоров'ю не завдав, залишив свого батька лежати на підлозі та ліг відпочивати на крісло в тій же кімнаті.

ІНФОРМАЦІЯ_3 вранці ОСОБА_1 прокинувшись побачив, що його батько - ОСОБА_7 не подає ознак життя та зрозумівши, що останній мертвий, усвідомлюючи, що завдав смерті своєму батьку він не повідомивши правоохоронні органи, перебував в квартирі разом з трупом батька.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1071 від 14.05.2014 смерть ОСОБА_7 настала внаслідок тупої поєднаної травми тіла у вигляді множинних переломів кісток лицьового скелета (нижньої щелепи зліва), ребер по декільком анатомічним лініям, лівої плечової кістки з послідуючим розвинутим травматичним шоком.

При судово-медичному дослідженні трупа виявлено вказані вище тілесні ушкодження.

Всі вищеописані тілесні ушкодження є прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів, підтверджених гістологічно, в місцях пошкоджень, утворилися від неодноразової дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею незадовго до настання смерті.

За ступенем тяжкості тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_7 в своїй сукупності, окрім пошкоджень у вигляді 4 саден на передній поверхні лівого колінного суглоба, передній поверхні правої гомілки у верхній та середній третині, зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині; відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть, і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю.

За ступенем тяжкості тілесні ушкодження у вигляді 4 саден на передній поверхні лівого колінного суглоба, передній поверхні правої гомілки у верхній та середній третині, зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині, стосовно до живих осіб, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та в причинному зв'язку зі смертю не перебувають.

Характер та морфологічні особливості ушкоджень, які виявлені на тілі потерпілого свідчать про те, що дані ушкодження не могли утворитись в результаті падіння з висоти власного зросту.

Враховуючи дані судово-медичного дослідження, не виключено, що при наданні ОСОБА_7 своєчасної кваліфікованої медичної допомоги життя останнього могло бути врятована.

Ступінь наявності трупних явищ свідчить про те, що з моменту смерті і до моменту дослідження трупа пройшло близько 1,5 діб.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_7 етиловий спирт не виявлений.

Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України, як скоєння умисних тяжких тілесних ушкоджень, що потягли смерть потерпілого.

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, потерпілого ОСОБА_3 , який підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оцінивши перевірені докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 в умисному нанесені тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7, що спричинило смерть потерпілого за обставин викладених у вироку.

Матеріалами справи з'ясовано, що досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, таких порушень цього закону, котрі були б суттєвими і призвели до скасування вироку, у справі не допущено, а висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним зазначеного злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами і , зокрема, даними, що містяться у показаннях самого засудженого, потерпілої, свідків, протоколі огляду місця події, висновку судово-медичної експертизи.

Твердження у апеляційній скарзі про неповноту судового слідства і відсутність доказів на підтвердження винності ОСОБА_1 є необґрунтованими і спростовуються наявними у справі доказами.

Обвинувачений ОСОБА_1, хоча і не визнав себе винним в нанесені умисних тяжких тілесних ушкоджень своєму батькові, що спричинило смерть потерпілого, проте не заперечував, що на передодні вони разом з потерпілим розпивали спиртні напої. Пояснив, що в цей день в квартирі знаходились тільки він та потерпілий, сторонніх осіб не було, про смерть батька він повідомив лише через добу тому що був п'яний і погано себе почував. Допускає, що в той час як він заснув, в квартиру могли зайти сторонні особи які і спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_7

Проте показання обвинуваченого щодо непричетності його до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому спростовуються дослідженими судом та наведеними у вироку доказами.

Так, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 в судовому засіданні показали, що вони є сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_7. Обвинувачений та його батько проживали в квартирі вдвох, сторонніх осіб в квартирі обвинуваченого вони не бачили, як в день вчинення злочину так і в інші дні. ОСОБА_1 зловживав спиртними напоями, проте сторонніх до себе в квартиру не водив.

Свідок ОСОБА_12 показала, що 16 квітня 2014 року ОСОБА_1 повідомив їй по телефону про смерть свого батька та просив допомоги з похоронами. Приїхавши в квартиру, вона побачила мертвого ОСОБА_7, який лежав на підлозі , у нього на тілі були сліди побоїв. Проте слідів крові та безладу в квартирі вона не бачила.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1071 від 14.05.2014 року смерть ОСОБА_7 настала внаслідок тупої поєднаної травми тіла у вигляді множинних переломів кісток лицьового скелета (нижньої щелепи зліва), ребер по декільком анатомічним лініям, лівої плечової кістки з послідуючим розвинутим травматичним шоком.

Всі вищеописані тілесні ушкодження є прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів, підтверджених гістологічно, в місцях пошкоджень, утворилися від неодноразової дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею незадовго до настання смерті.

За ступенем тяжкості тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_7 в своїй сукупності, окрім пошкоджень у вигляді 4 саден на передній поверхні лівого колінного суглоба, передній поверхні правої гомілки у верхній та середній третині, зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині; відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть, і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю.

Характер та морфологічні особливості ушкоджень, які виявлені на тілі потерпілого свідчать про те, що дані ушкодження не могли утворитись в результаті падіння з висоти власного зросту.

Дані обставини підтвердила експерт ОСОБА_13, яка оглядала труп на місці події та проводила судово-медичне дослідження трупу. Експерт показала, що тілесні ушкодження виявлені на трупі могли утворитись від дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки та ноги. Потерпілому було нанесено не менше 25 ударів.

16 квітня 2014 року нею також проводився огляд обвинуваченого ОСОБА_1, на стегні, передпліччі, руках та пальцях рук якого були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців та саден, про що нею було складено висновок № 486 від 16 квітня 2014 року. Під час обстеження ОСОБА_1 пояснив їй, що тілесні ушкодження отримав під час бійки з батьком 14 квітня 2014 року з 19-00 до 20-00 години.

Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що саме ОСОБА_1 були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7, що потягли смерть останнього.

Про це свідчать ті обставини, що в той час, коли потерпілому були спричиненні тілесні ушкодження, які потягли настання смерті, крім потерпілого та обвинуваченого в квартирі інших осіб не було. Наявність тілесних ушкоджень у обвинуваченого в області кінцівок, які виникли саме 14 квітня 2014 року, свідчать про те, що ОСОБА_1 завдавав удари в область голови, тулубу та кінцівок потерпілого і саме від його дій потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження що потягли смерть.

Тому доводи апелянта про недоведеність його вини є безпідставними і спростовуються дослідженими судом доказами.

Доводи обвинуваченого про причетність до злочину інших осіб перевірялись органом досудового слідства та судом, але підтвердження не знайшли.

Так, твердження обвинуваченого про проникнення до їх квартири в ніч з 14 на 15 квітня 2014 року сторонніх осіб об'єктивно не підтверджені і не відповідають фактичним обставинам справи.

Із показів свідків, які були в квартирі при огляді місця події та з протоколу огляду місця події від 16 квітня 2014 року, вбачається, що в квартирі не був порушений порядок, в приміщені квартири не виявлено слідів інших осіб крім потерпілого та обвинуваченого. Що також підтверджується висновками дактилоскопічних експертиз №698 від 05.05.2014 року та №836 від 13.05.2014 року.

Експерт ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердив, що під час огляду місця подій в квартирі були виявлені лише сліди пальців рук потерпілого ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_1, неідентифіковані папілярні сліди були ним виявлені лише на зовнішній стороні дверей квартири.

Дані протоколу огляду місця події та покази експерта узгоджуються з висновками імунологічних та генетичних експертиз з яких вбачається, що в квартирі біологічних слідів сторонніх осіб не виявлено.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що дані папілярні сліди могли належати особами, які прибули на місце події після вчинення злочину, а саме сусідами обвинуваченого його бувшою дружиною чи працівниками міліції.

Допитані апеляційним судом свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що 14 квітня 2014 року ввечері, біля під'їзду будинку, розташованого по АДРЕСА_1, вони бачили двох чоловіків, один з яких був похожий на обвинуваченого. Вказані свідки також показали, що з ОСОБА_1 вони знайомі не були, раніше ніколи з ним не зустрічались, крім того у дворі було темно, Свідок ОСОБА_5 зазначив, що вказаного чоловіка він бачив тільки зі спини. Таким чином, показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підтверджують покази обвинуваченого про те, що в квартиру, де стався злочин могли проникнути сторонні особи і не спростовують причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину.

Отже, наведені з зазначеного приводу у апеляційній скарзі обвинуваченого доводи позбавлені підстав.

Всі докази, надані стороною обвинувачення та досліджені судом, отриманні в порядку визначеному кримінальним процесуальним законом, а тому судом вірно визнані достовірними, належними та допустимими, відповідно до вимог ст. 85 та ст. 86 КПК України.

Таким чином, суд на підставі досліджених доказів, в їх сукупності, дійшов правильного висновку щодо доведеності винності ОСОБА_1 і обґрунтовано кваліфікував його злочинні дії за ч.2 ст. 121 КК України.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, що ставлять під сумнів доведеність винності ОСОБА_1 у зазначеному у вироку обсязі злочинних дій, не встановлено. Рішення судом постановлено відповідно вимогам ст. 370 КПК України є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому доводи обвинуваченого, щодо неповноти та неправильності судового розгляду є безпідставними.

Покарання обвинуваченому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів та особи обвинуваченого, який раніше не судимий, зловживає алкоголем, за місцем проживання характеризується негативно.

З урахуванням обтяжуючих покарання обставин, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, стосовно особи похилого віку, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років, і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 532 КПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2014 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий

Судді