Рішення № 42586524, 23.01.2015, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2905/14-ц

Провадження № 2/306/47/15

Рядок статзвіту №

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2015 м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі :

головуючого - судді : Вінер Е.А.

з секретарем : Фалес Л.І.

з участю представника

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 10500 гривень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 10500 гривень посилаючись на те, що 31 жовтня 2011 року нею було укладено усний договір позички з відповідачем на суму 10500,00 гривень та нею було перераховано на рахунок відповідача в сумі 1500,00 гривень. 01 листопада 2011 року нею було перераховано 9000,00 гривень. Відповідно до досягнутої між ними домовленості відповідач повинен повернути позивачу 10500,00 гривень в строк до 31 жовтня 2012 року. Однак в добровільному порядку відповідач ОСОБА_2 грошові кошти не повернув та позивач вважає, що порушені її права та інтереси, а тому вона просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 10500,00 гривень, оплачений судовий збір в розмірі 121,80 гривень та витрати на правові послуги в розмірі 5000,00 гривень.

Згідно поданих письмових заперечень відповідачем ОСОБА_2 він позов не визнає, просить відмовити в задоволенні позову в зв"язку з тим, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення грошових коштів, як набутих безпідставно, оскільки ніякого договору з позивачем він не укладав та ніяких коштів в неї не отримував (а.с.31, 32).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що ніяких коштів в ОСОБА_3 він не отримував. Він тривалий час співпрацював з фірмою її батька та неодноразово сам позичав грошові кошти позивачу. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки такий є безпідставним.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з"явився та надав заяву про розгляд справи за його відсутності(а.с. 28).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що між сторонами існують правовідносини, які повинні регулюватися статтями 1046,1047,1048, 1049 Цивільного кодексу України.

Ч.1 статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках коли позикодавцем є юридична особа,- незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, в судовому засіданні було з"ясовано, що договір у письмовій формі не укладався, усний договір позики ОСОБА_2 в судовому засіданні не підтвердив, а представником позивача не було надано жодних доказів щодо позики 10 500 гривень ОСОБА_3

Квитанції, які додані до позовної заяви (а.с.5), суд не може взяти до уваги, оскільки в квитанціях не зазначено призначення платежу, за що перераховувались кошти.

За договором поруки від 18 жовтня 2013 року відповідач ОСОБА_4 поручився за виконання боржником ОСОБА_2 зобов"язань з приводу виконання обов"язку за усним договором позики, який укладений 31 жовтня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов"язаний повернути грошові кошти в розмірі 10500 гривень до 11 лютого 2014 року (а.с.3, 4). Разом з тим, договір не укладався та не підписувався самим ОСОБА_2 та і в судовому засіданні ОСОБА_2 ствердив, що про існування такого договору йому не відомо. В заяві (а.с.28) ОСОБА_4 зазначив, що він є неналежним відповідачем.

На підставі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 10500,00 гривень відмовити. Витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 гривень не підтверджені квитанцією чи чеком, а тому до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 15, 30, 57, 58, 60, 62, 88, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 1046, 1047, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, суд,

Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 10500,00 гривень, 5000,00 гривень витрат на правові послуги відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд Закарпатської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ: Е. А. Вінер