Постанова № 42586133, 04.02.2015, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

04.02.2015

Провадження 2а/235/12/15

Єдиний унікальний № 235/6404/14-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючої судді Філь О.Є.

при секретарі Ярмаченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноармійську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Красноармійської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Красноармійської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік з урахуванням виплачених сум, у розмірі 4782 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, внаслідок чого стала інвалідом ІІІ групи, і відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду ІІІ групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Всупереч викладеному вище вона отримала щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 рік у розмірі 90 грн., який передбачено постановою № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Дана постанова була прийнята 12.07.2005 року, фінансові ресурси державного бюджету України на 2005 рік і на 2014 рік зовсім різні і формуються, як встановлено Конституційним судом України, на кожний рік окремо, тому положення постанови № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не можуть бути застосовані у 2014 році.

Так у 2005 році мінімальна заробітна плата на кінець року становила 332 грн., розмір мінімальної заробітної плати на 2014 рік затверджено ЗУ «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року № 719-VІІ, і є рівним 1218 грн., тобто вона зросла більш ніж у 3,5 рази.

Але, в порушення цього закону їй була нарахована ця допомога в 2014 р. в розмірі 90 грн., що передбачено постановою № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка була прийнята 12.07.2005 р. Фінансові ресурси Державного бюджету та 2005 рік та на 2014 р. різні і формуються окремо кожен рік, тому положення постанови № 562 від 12.07.2005 р. на можуть бути застосовані в 2014 р. Розмір мінімальної заробітної плати в 2014 році більше ніж у 3,5 рази ніж в 2005р. .

19.09.2014р. вона зверталась до відповідача із заявами про виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2014р., як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 3 групи у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що їй було повідомлено, що така допомога була їй нарахована відповідно до Постанови КМУ від 12.07.2005р. № 562, і яка буде їй виплачена по мірі надходження фінансування з державного бюджету. З цим позивачка не може погодитись, оскільки вважає, що відповідно зо Закону «Про державний бюджет України на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати на момент нарахування складає 1218 грн. і сума, що підлягає до сплати з урахуванням раніше сплачених сум складає: 1218 грн. х 4 - 90 = 4782 грн.

Посилаючись на норми Конституції України та ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачка просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської Ради Донецької області в частині виплати одноразової допомоги на оздоровлення за 2014р. громадянам, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 3 групи неправомірною та стягнути з відповідача щорічну допомоги на оздоровлення за 2014р. в розмірі, визначеному ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 4782 грн.

Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, адміністративний позов просить задовольнити.

Представники відповідача УСЗН Красноармійської міської ради в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить відмовити в їх задоволенні посилаючись на Постанову КМ України за №562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої позивачеві було виплачено 90 грн. одноразової компенсації за шкоду, заподіяну його здоров'ю, як інваліду 3-ї групи, особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 15-17).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка по справі ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на пільги та компенсації відповідно до ст.20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.5).

19.09.2014 р. ОСОБА_1 зверталась до відповідача із заявами про виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2014р., як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 3 групи у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, на що листами від 23.09.2014р. та від 04.12.2014р. їй було повідомлено, що така допомога була їй нарахована відповідно до Постанови КМУ від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і буде виплачена по мірі надходження фінансування з державного бюджету. (а.с. 4, 15).

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ , щорічна допомога на оздоровлення особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується в таких розмірах: інвалідам 3 групи - 4 мінімальних заробітних плат.

Розмір щорічної допомоги на оздоровлення особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та складає для інвалідів 3 групи - 90 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 562 всупереч Закону № 796 встановлені конкретні розміри одноразової компенсації як величини, кратної відносно до розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796 та Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік», яким встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2014 рік, а не постанова КМ України № 562 від 12.07.2005р «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», з 1 січня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено 1218 грн., з 1 липня 2014 року - 1250 грн., з 1 жовтня 2014 року - 1301грн.

Стаття 8 Конституції України передбачає, що Конституція має найвищу юридичну силу, закони і інші нормативні акти повинні їй відповідати. Відповідно до Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; дотримання державою і її органами встановлених законом особистих, майнових прав гарантується Конституцією.

Відповідно до ч.1 ст. 8, ч.2,3,4 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права, застосовує Конституцію, закони України, інші нормативно-правові акти; у разі невідповідності акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

З врахуванням викладеного суд вважає, що дії Управління соціального захисту населення Красноармійської міської ради щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам 3 групи відповідно до ст. 48 Закону України"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ є неправомірними та вважає за необхідне зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської Ради Донецької області здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 3 групи у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, тобто виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік», за вирахуванням суми, що була їй виплачена.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Красноармійської міської ради про визнання задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Красноармійської міської ради в частині виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення на 2014 рік.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Красноармійської міської Ради Донецької області ідентифікаційний код № 25953161 здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення ї ОСОБА_1, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи АЕС 1 категорії, інваліду 3 групи у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, яка склалася на час нарахування позивачеві одноразової компенсації, тобто виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік», за вирахуванням суми, що їй була виплачена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: