Ухвала суду № 42585255, 02.02.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Провадження: № 22-ц-/790/1316/15 Головуючий: 1 інстанції

Справа: № 638/13288/14-ц Гайдук Л.П.

Категорія: земельні Доповідач: Даниленко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 року м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Даниленка В.М.,

Суддів: Малінської С.М., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Каменської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах ОСОБА_2 до Харківської міської ради Харківської області, третя особа: ОСОБА_3 про поновлення порушеного права землекористування та зобов'язання надати земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року заступник прокурора Харківської області в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом про поновлення порушеного права останнього на землекористування та зобов'язання Харківської міської ради Харківської області надати ОСОБА_2 земельні ділянки в м. Харкові із земель комунальної власності, аналогічні по своїм характеристикам земельним ділянкам площею 0,1189 га. по АДРЕСА_1 та площею 0,11792 га. по АДРЕСА_2, які належали ОСОБА_2 на праві приватної власності та були вилучені у нього Харківською міською радою Харківської області на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.03.2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18.03.2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.07.2013 року.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2014 року було відкрито провадження за вищевказаним позовом заступника прокурора Харківської області та призначено її до розгляду в судовому засіданні по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2014 року позовну заяву заступника прокурора Харківської області, подану в інтересах ОСОБА_2, залишено без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі заступника прокурора Харківської області ставиться питання про скасування зазначеної ухвали районного суду, як необґрунтованої, постановленої з порушенням норм цивільного процесуального права, та направлення справи до того ж суду першої інстанції для подальшого її розгляду по суті.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване процесуальне рішення про залишення позовної заяви прокурора, поданої в інтересах ОСОБА_2, на підставі п.1 ч.1 ст.207 ЦПК України, помилково ототожнив прокурора з фізичною чи юридичною особою.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали районного суду відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Згідно статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Повноваження апеляційного суду визначені у статті 307 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема є:

- невідповідність висновків суду обставинам справи;

- порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позовну заяву заступника прокурора Харківської області, поданої в інтересах ОСОБА_2, про поновлення порушеного права останнього, як землевласника, без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що у прокурора відсутня цивільна процесуальна дієздатність звертатися до суду в інтересах позивача ОСОБА_2

Однак, із таким висновком районного суду судова колегія погодитись не може, оскільки цей висновок є помилковим і таким, що не ґрунтується на законі.

Підстави для залишення заяви без розгляду визначені законодавцем у ст. 205 ЦПК України, їх перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, на який послався районний суд, приймаючи оскаржуване процесуальне судове рішення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Тобто, з наведеної підстави заява залишається без розгляду, якщо вона подана недієздатною особою. За загальним правилом цивільного судочинства до суду за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу можуть звертатися тільки особи, які наділені цивільною процесуальною дієздатністю.

Особисте звернення до суду процесуально недієздатної особи є недійсним з юридичної точки зору і не породжує для такої особи ніяких процесуальних наслідків.

Для особистої участі в цивільній справі недостатньо володіти тільки правоздатністю, необхідна ще й цивільна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (ст. 29 ЦПК України).

Таким чином, змістом цивільної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Це означає, що наявність цивільної процесуальної дієздатності необхідна лише для самостійного ведення процесу. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття, а також юридичними особами.

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.

У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому цим Кодексом, надано повну цивільну дієздатність.

Цивільною процесуальною дієздатністю наділені усі юридичні особи з моменту їх реєстрації до припинення юридичної особи. Юридичних осіб у суді представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Роз'яснення поняття «прокурор» надано в ст. 56 Закону України «Про прокуратуру», згідно якої . під поняттям «прокурор» слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.

Завдання прокурора в судовому процесі визначені у ст. 34 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до вказаної правової норми прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах,

додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.

Прокурор має рівні права з іншими учасниками процесу (ст. 35 Закону України «Про прокуратуру»).

Підстави для вступу у справу, а також обсяг і межі повноважень прокурора у судовому процесі визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної

Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), міжрайонним прокурорам, прокурорам міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх першим заступникам і заступникам (ст. 37 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду .

Згідно ч. 1 ст. 46 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересів, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Таким чином, з огляду на викладене, слід визнати, що прокурор, як учасник процесу, не підпадає під дію п. 1 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки не є особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Однак, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване процесуальне рішення, на зазначені норми матеріального та процесуального права належної уваги не звернув, у зв'язку з чим безпідставно залишив позовну заяву заступника прокурора Харківської області, подану в інтересах ОСОБА_2, без розгляду з посиланням на п.1 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2014 року про залишення позовної заяви заступника прокурора Харківської області, поданої в інтересах ОСОБА_2, без розгляду не може бути визнана обґрунтованою й такою, що постановлена з дотриманням вимог процесуального закону, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України скасувати це судове рішення, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області - задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2014 року - скасувати.

Цивільну справу за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах ОСОБА_2 до Харківської міської ради Харківської області, третя особа: ОСОБА_3 про поновлення порушеного права землекористування та зобов'язання надати земельну ділянку направити до того ж суду 1-ї інстанції для продовження її розгляду по суті.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: