Рішення № 42584896, 26.01.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

643/14501/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015 р. Московський райсуд м. Харкова в складі головуючого судді Оксененко В.А., з участю секретаря Дмитрієвої Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» 29.09.2014 р. звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

По справі 06.11.2014 р. постановлено заочне рішення, яке ухвалою суду скасовано.

При новому розгляді представник позивача позовні вимоги підтримав, вказавши в обґрунтування наступне.

17.04.2007 р. між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №2001/0407/88-033, відповідно до умов якого остання отримала в кредит 50 000 доларів США, з сплатою 14% щомісяця за користування кредитом, з поверненням кредиту до 16.04.2017 р.

В порушення умов кредитного договору Боржниця в односторонньому порядку кредит не повернула, щомісячні платежі не здійснює, внаслідок чого, виникла заборгованість.

28.11.2012 р. між ПАТ "Сведбанк", якій є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк" та Факторинговою компанією "Вектор-Плюс" укладено договір факторингу, відповідно до якого Банк відступив свої вимоги по кредитних договорах, укладених з Боржниками.

28.11.2012 р. між Факторінговою компанією "Вектор-Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, відповідно до п.2.1, 2.2 якого було ним відступлено вимоги по кредитних договорах, укладених з Боржниками. Отже, проведена заміна кредитора та вони набули статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором 2001/0407/88-033 від 17.04.2007 р., укладеного між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1

Тому, просять стягнути з відповідача на їх користь заборгованість станом на 01.08.2014 р. по кредитному договору в розмірі 1 026 949 гр. 60 коп., з яких: 496 882 гр. 87 коп. заборгованість за кредитом; 398 569 гр. 47 коп. заборгованість за відсотками; 131 497 гр. 26 коп. заборгованість з пені за період з 01.08.2013 р. по 01.08.2014 р.

Представник позивача просив справу розглянути за їх відсутності, на підставі наданих доказів.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, де вказав суду, що умови кредитного договору 2001/0407/88-033 від 17.04.2007 р. позичальником (Банком) в односторонньому порядку 28.07.2009 р. було змінено- був зменшений строк дії кредитного договору до 06.08.2009 р. Повідомлення про зміну умов кредитного договору ОСОБА_1 отримала особисто 28.07.2009 р. Крім того, 03.11.2009 р. Дзержинським районним судом м. Харкова ухвалене заочне рішення № 2-7241/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Сведбанка» заборгованості по кредитному договору № 2001/0407/88-033 від 17.04.2007 р. в загальної сумі 345102 гр. 59 коп. Як на підставу задоволення позову суд послався на ч.2 ст.1050 ЦК України. Вважає, що перебіг строку позовної давності розпочався з 06.09.2009 р., тому, ТОВ звернулось до суду з пропуском строку позовної давності.

Представник позивача просив у задоволенні позову відмовити та розглянути справу у його відсутності.

Суд розглянув справу у відсутності сторін, на підставі наданих доказів.

Вивчивши надані письмові докази, суд приходить до наступного.

17.04.2007 р. між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №2001/0407/88-033, відповідно до умов якого остання отримала в кредит 50 000 доларів США, зі сплатою 14% щомісяця за користування кредитом, з поверненням кредиту до 16.04.2017 р.

Як впливає з повідомлення, умови кредитного Договору ОСОБА_1 було змінено, АК «Сведбанк», якій є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанка», встановлений термін повернення кредиту на 10-й календарний день, починаючи з 23.07.2009 р.

Відповідно до ст.1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язаний надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідачка кредит не повернула, щомісячні платежі у встановлені строки не сплачува, внаслідок чого, за Договором виникла заборгованість.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 03.11.2009 р. за №2-7241/09 з ОСОБА_1 стягнено на користь ВАТ «Сведбанка» заборгованість по кредитному договору № 2001/0407/88-033 від 17.04.2007 р. в загальної сумі 345 102 гр. 59 коп. Рішення суду набуло чинності.

28.11.2012 р. між ПАТ "Сведбанк" та Факторинговою компанією "Вектор-Плюс" укладено договір факторингу, відповідно до якого Банк відступив свої вимоги по кредитних договорах, укладених з Боржниками.

У свою чергу, 28.11.2012 р. Факторінговою компанією "Вектор-Плюс" укладено договір факторингу з ТОВ "Кредитні ініціативи", відповідно до п.2.1, 2.2 якого ними проведено відступлення вимоги по кредитних договорах, укладених з Боржниками.

Статтею 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.3).

Позивач, надавши суду розрахунок заборгованості по кредитному Договору станом на 01.08.2014 р. та висуваючи вимоги про стягнення з відповідачки 1 026 949 гр. 60 коп., яка складається з тіла кредиту, пені за останній рік та відсотків за користування кредитом, про наявність судового рішення від 03.11.2009 р., що набуло чинності, суд не повідомив, та до уваги його не прийняв.

Тому, з наданим суду розрахунком, погодитись не можна.

Відповідно ст. 213 ЦПК України:

" Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавші всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з*сованих обставин, на які сторони посилаются як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні."

Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

З розрахунку, що міститься в матеріалах цивільної справи (аркш.12) не зрозуміло, за якій саме час Боржнику нарахована заборгованість, які сумі (щомісячно) нараховані та якого виду, оскільки, позивачем, при наявності судового рішення, наданий загальний розрахунок, починаючі з 17.04.2007 р.

Скорегувати самостійно суму заборгованості за період з 03.11.2009 р. (тобто, після набуття судовим рішенням чинності) суд теж не може, тому що, в судовому рішенні №2-7241/09 не зазначено за якій період стягнена заборгованість, з яких платежів вона складається; відомостей про те, чи було звернено рішення до виконання, чи було виконано судове рішення повністю/або частково- немає.

З оглядом на наявність судового рішення від 03.11.2009 р. №2-7241/09 не зрозуміло, в якому об*ємі проведена переуступка права вимоги по кредитному договору від 17.04.2007 р. договором факторингу, укладеного 28.11.2012 р. спочатку ПАТ "Сведбанком" Факторингової компанії "Вектор-Плюс", а потім Факторінговою компанією "Вектор-Плюс" - Товариству "Кредитні ініціативи".

Вищеозначене дає суду підстави критично оцінити твердження позивача щодо

правильності та законності нарахування відповідачу заборгованості, оскільки, суд позбавлений можливості безпосередньо дослідити належні докази (тобто такі, що містять інформацію щодо предмета доказування) та їх перевірити.

Тому, суд у задоволенні позову відмовляє.

Керуючись ст. 212-215, 169 ЦПК України, ст.526,530, 611-612, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів.

СУДДЯ: В.А. ОКСЕНЕНКО.