Рішення № 42584879, 03.02.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5453/13-ц

Номер провадження 2/629/62/15

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого Харабадзе К.Ш., за участю секретаря Соколенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Лозівська міська рада Харківської області, виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, служба у справах дітей Харківської обласної державної адміністрації, Лозівська міжрайонна прокуратура Харківської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, служба у справах дітей Комітернівскої районної державної адміністрації Одеської області про визнання батьківства, визначення місця проживання дітей, усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, відібрання дітей і повернення батькові та

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів та призначення опікуна, --

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому посилаються на те, що батьки мають переважні права на особисте виховання дитини, переважні права на проживання дитини з ними, вимагати відібрання дитини від будь-якої особи, яка тримає дитину у себе не на підставі закону або рішення суду. ОСОБА_1 є батьком дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, матір дітей - ОСОБА_6 визнана недієздатною за рішенням суду. ОСОБА_1 позбавлений можливості виховувати своїх дітей, оскільки їх без законних підстав утримує матір ОСОБА_6 та бабуся дітей - ОСОБА_3. ОСОБА_3 не дозволяє батькові спілкуватися з дітьми. Також вчиняє перешкоди у спілкуванні з дітьми іншій бабусі дітей -ОСОБА_2 Позивачі просять визнати батьківство ОСОБА_1 щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, усунути перешкоди з боку ОСОБА_3 у спілкуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5, визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1, відібрати від ОСОБА_3 дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і повернути їх батькові ОСОБА_1.

ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічними позовними вимогами, в яких посилається на те, що є опікуном своєї недієздатної доньки ОСОБА_6, у якої є діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_1 визнано батьком ОСОБА_7 за рішенням суду, записано в графі батько у свідоцтві про народження ОСОБА_5. Однак діти фактично залишились без піклування батьків та перебувають на утриманні ОСОБА_3, мешкають в її квартирі. ОСОБА_1 не приймає участі в утриманні своїх дітей, в їх розвитку і вихованні, розпиває спиртні напої, матеріальної допомоги не надає, з моменту народження дітей не спілкується з ними, не цікавиться станом їх здоров'ям, життям, тощо, ухиляється від свого батьківського обов'язку. ОСОБА_3 не працює, є пенсіонером, за станом здоров'я може виконувати обов'язки опікуна. ОСОБА_3 просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_4; призначити її опікуном над ОСОБА_5 та ОСОБА_4; визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з нею, як бабусею дітей, стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у розмірі по 1/4 частини усіх видів доходів на кожну дитину, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду i до досягнення кожною дитиною повноліття.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували на те, що вони позбавлені можливості спілкуватися з дітьми, ОСОБА_3 не надає дітей їх батькові, тривалий час батько намагається повернути дітей. Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримав їх представник ОСОБА_8, посилаючись на те, що ОСОБА_9 приймає усі залежні від нього заходи, щоб виховувати та доглядати за своїми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_3 без правових підстав утримує у себе його дітей, не дозволяє бачитися з дітьми, турбуватися про них, їх стан здоров'я та розвиток, створює перешкоди у здійсненні ним свого батьківського обов'язку. ОСОБА_3 не дозволяє бачитися з дітьми і їх другій бабусі ОСОБА_2 Щодо зустрічних позовних вимог, то вказувала, що заявлений ОСОБА_3 позов є безпідставним та необґрунтованим.

ОСОБА_3 підтримала свій позов, в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просила відмовити. Інтереси ОСОБА_3 представляв її представник - ОСОБА_10, який підтримав позицію свого довірителя. В судовому засіданні ОСОБА_3 вказала, що не дозволяє ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відвідувати, спілкуватися, бачитися з дітьми, приймати участь у їх вихованні, оскільки побоюється, що дітей забере батько на виховання. Вона виховує дітей від дня їх народження, діти, проживаючи разом з нею, отримують від неї належний догляд, бажає, щоб діти і надалі проживали з нею. Вона вважає ОСОБА_1 поганим батьком, ледащим, рахує, що батько дітей не зможе належно дбати про них, виховувати їх, буде погано впливати на дітей. Вона не заперечує, щоб батько приїжджав бачитися з дітьми, але за рішенням суду і у її обов'язковій присутності. На її думку, ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями.

Представник Лозівської міської ради Харківської області та виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Брєжнева С.А.. позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просила задовольнити, у позові ОСОБА_3 - відмовити.

Прокурор Решетняк В.О. у позові ОСОБА_3 просив відмовити, щодо вирішення вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 полагався на розсуд суду.

Представник служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про розгляд справи повідомлявся своєчасно і належним чином.

Служба у справах дітей Харківської обласної державної адміністрації, орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, служба у справах дітей Комітернівскої районної державної адміністрації Одеської області просили розглядати справу у відсутність їх представників.

За клопотанням ОСОБА_3 були допитані свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, які були неблизько знайомі з ОСОБА_1, під час знаходження ОСОБА_1 в м. Лозова протягом нетривалого часу та які дали показання щодо обставин, які мали місце більше 2-3 років тому, а саме, що декілька разів бачили, що ОСОБА_1 вживав спиртні напої, проводив свій час зі знайомими, а не з ОСОБА_6 Будь-які обставини у час більш близький до розгляду справи їм відомі не були.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, третіх осіб, свідків, перевіривши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виник спір у відношенні дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1/т. 3 а.с.119, 206/.

З огляду на вік дітей їх думка при вирішенні справи не заслуховувалася.

Згідно вимог ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач сам вибирає, який позов та до кого пред'явити до суду. Предмет позову як його один з основних елементів представляє собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка витікає зі спірної матеріально-правової відносини, з приводу якої суд повинен ухвалити рішення у справі. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги.

ОСОБА_1 просить визнати своє батьківство щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Також в позові ОСОБА_1 просить визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ним, відібрати дітей від ОСОБА_3, повернути їх йому, та одночасно при цьому заявляє вимоги про усунення перешкод з боку ОСОБА_3 у його спілкуванні та ОСОБА_2 з дітьми.

ОСОБА_3 в своїх вимогах заявляє про наявність підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 у відношенні до його дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей. Також просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на дітей, призначити її опікуном дітей, визначити місце проживання дітей з нею.

Суд роз'яснював сторонам їх обов'язок подати суду свої докази. Сторони вважали, що наявні у справі докази є достатніми для обґрунтування їх позовів та вирішення справи по суті, надання інших доказів вважали непотрібним.

Суд розглядає справу за ст. 11 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Судом встановлено, що матір'ю дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є ОСОБА_6, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 та яку за рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.04.2013 року, що набрало законної сили, визнано недієздатною /Т.2 а.с 123/. Над нею призначено опікуном - ОСОБА_3, за рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.08.2013 року, що набрало законної сили/Т.2 а.с.126/.

Батьком дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є ОСОБА_1.

Батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано ОСОБА_1 за рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.06.2014 року, яке набрало законної сили, цим рішенням суду також змінено по батькові дитини на Олександрович/т. 2 а.с. 200-202, т. 3 а.с.91-93 /.

Батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, вказано ОСОБА_1 згідно актового запису про народження./т.3 а.с. 119, 122-123/. Інших даних у суду немає.

Діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають з бабусею ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_5 реєстрації місця проживання не має. ОСОБА_4 здоров, має 1 групу здоров'я, щеплений згідно віку. ОСОБА_5 має міопію слабого ступеню, 2 групу здоров'я./т. 3 а.с. 207,208, т. 4 а.с. 30,36,37/. Діти самостійного доходу не мають.

ОСОБА_3 є пенсіонером за віком.

Окрім ОСОБА_3, дитини - ОСОБА_4, матері дітей - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_21, 1982 року народження, ОСОБА_20, 1985 року народження, ОСОБА_22, 2007 року народження, ОСОБА_23, 2010 року народження /т. 3 а.с. 242/

Актом обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_20 від 05.03.2014 року встановлено, що сім*я ОСОБА_3 складається з 8 чоловік, сім'я проживає в 3-х кімнатній квартирі на 2 поверсі 2-х поверхового будинку з усіма зручностями: вода, опалення, газ, електрика. Санітарний стан приміщення є задовільним, робиться ремонт. Наявне підсобне господарство, земля 0,6 га. Матеріальна забезпеченість сім*ї складається з пенсії ОСОБА_3 - 940 грн., пенсії ОСОБА_6 -974 грн., допомоги по догляду за ОСОБА_6 - 1200 грн., допомоги по догляду за ОСОБА_4 до 3-х років - 1000 грн., допомоги на підопічну дитину - 1120 грн., допомоги на 2-х дітей ОСОБА_20, 1985 року народження, яка є матір'ю-одиначкою, - 1500 грн., які ОСОБА_20 віддає ОСОБА_3 За висновками обстеження винесено офіційне попередження ОСОБА_3, оскільки дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є нею незареєстрованим, не має свідоцтва про народження, зобов'язано ОСОБА_3 провести реєстрацію народження ОСОБА_5/Т.3 а.с. 233, 234/.

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_3 від 31.03.2014 року встановлено, що за вищевказаною адресою проживають 9 осіб, реєстрація народження дитини ОСОБА_5 так і не проведена ОСОБА_3, дитина ОСОБА_4 дошкільний заклад не відвідує. Для дітей облаштовані місця для сну, в квартирі є всі необхідні меблі, предмети побуту, проводиться косметичний ремонт, взаємини між членами сім*ї доброзичливі. Матеріальна забезпеченість сім*ї достатня./т. 3 а.с. 235-236/.

Актом обстеження матеріально-побутових умов життя сім'ї ОСОБА_3 від 07.08.2014 року встановлено, що за адресою проживають 9 осіб, діти - ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та недієздатна ОСОБА_6 сплять на одному дивані. У дітей - ОСОБА_14, ОСОБА_34 є окрема кімната, 2 ліжка. Санітарний стан приміщення є задовільним, взаємини між членами сім*ї доброзичливі. На момент обстеження опікуна ОСОБА_3 вдома не було, шестеро дітей перебували з недієздатною ОСОБА_6 Опікуна ОСОБА_3 попереджено про відповідальність за порушення прав дітей. Зобов'язано вирішити питання щодо спальних місць кожній дитині, вирішити питання щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_5/Т.3 а.с. 237-239/.

Актом обстеження матеріально-побутових умов життя сім'ї ОСОБА_3 від 07.10.2014 року встановлено, що для дітей потрібно забезпечити окремі спальні місця, привести до ладу дитячі речі. У телефонній розмові з членом комісії, яка прибула для проведення обстеження, опікун ОСОБА_3 повідомила, що її не має вдома, але після чергового дзвінка ОСОБА_3 відчинила двері, так як насправді була вдома. ОСОБА_3 була попереджена про недопустимість подібної поведінки в подальшій співпраці/Т.3 а.с. 240-241/.

Рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 25.11.2014 року № 643 з урахуванням рішення суду від 10.06.2014 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, втратив статус дитини, позбавленої батьківського піклування, і ОСОБА_3 було звільнено від здійснення повноважень опікуна та було припинено опіку над ОСОБА_4. ОСОБА_7 було передано на виховання батьку ОСОБА_1, визначено місце проживанням ОСОБА_4 з батьком за адресою: АДРЕСА_2., дозволено ОСОБА_1 зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3. /Т.3 а.с. 232/. Однак, рішення виконавчого комітету від 25.11.2014 року № 643 на час розгляду справи не виконане.

Вирішуючи позов ОСОБА_1 в частині визнання батьківство щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд виходить з того, що положеннями ст. 128 СК України передбачено, що позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, на час розгляду справи запис про батька дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у Книзі реєстрації народжень вчинено не відповідно до частини першої статті 135 СК України. Саме ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, вказано батьком дитини./т.3 а.с. 119, 122-123/. Інших даних у суду немає.

З огляду на викладене, вимоги ОСОБА_1 про визнання батьківство щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позов ОСОБА_3 суд виходить з того, що стаття 164 СК України в частині 2 в пункті 2 передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача вирішити питання про стягнення аліментів на дитину/ст. 166 СК України/. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років/ст. 243 СК України/. Статтею 161 СК України в ч. 3 встановлено, що якщо суд визнав, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.

Згідно роз'яснень п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків. Неможна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків з незалежних від неї причин.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово звертався до служби у справах дітей Лозівської міскої ради з питань його батьківства, надання інформації про стан здоров'я його дітей, умов в яких вони проживають, повернення дітей йому на виховання. В грудні 2013 року він звернувся до суду про встановлення батьківства щодо ОСОБА_4, припинення опіки ОСОБА_3 над дитиною. Про народження ОСОБА_5 дізнався в ході розгляду справи у суді, інформація про те, коли народилася та була зареєстрована його дитина йому ОСОБА_3 не надавалася. ОСОБА_3 не своєчасно провела реєстрацію народження ОСОБА_5, актовий запис про його народження був зареєстрований у реєстрі лише 19.04.2014 року, в той час як дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_10. ОСОБА_1 заявив свої вимоги до суду щодо виховання, проживання з ним і у відношенні свого другого сина. Також він звернувся до Лозівської міжрайонної прокуратури із заявою за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 137 КК України, за якою внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014220380000047 та розпочато досудове розслідування /т.3 а.с.205/. Сама ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала, що не дозволяє ОСОБА_1 відвідувати, спілкуватися, бачитися з його дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5, приймати участь у їх вихованні, погоджувалася лише на те, щоб батько приїжджав бачитися з дітьми, але за рішенням суду і у її обов'язковій присутності. Рішенням виконавчого комітету від 25.11.2014 року № 643 ОСОБА_3 було звільнено від здійснення повноважень опікуна над ОСОБА_4, дитину було передано на виховання батьку ОСОБА_1, визначено місце проживанням з батьком, але дане рішення ОСОБА_3 не виконується, ОСОБА_4 батькові так і не передано. ОСОБА_1 06.01.2014 року на адресу ОСОБА_6 направлялося відправлення з продуктами харчування, вагою 13 кг. 12.11.2014 року направлявся грошовий переказ у сумі 300 грн. /т. 4 а.с. 194,195/. З приводу відвідування ОСОБА_1 своїх дітей за адресою: АДРЕСА_1 неодноразово складалися акти. Згідно акту від 11.11.2014 року, складеного начальником ССД Брежнєвою С.А., спеціалістом ССД Пасічною І.В., батьком дітей ОСОБА_1, ОСОБА_3 не надала згоди, заперечувала та чинила перепони 11.11.2014 року о 16.00 год. у побаченні батька ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відмовилась забирати кошти для дітей та продукти харчування дітям, навіть не відчинила вхідні двері/т.3 а.с. 202/. Згідно акту від 19.11.2014 року, складеного заступником начальника ССДЛМР ОСОБА_27, провідним спеціалістом ССДЛМР Пасічною І.В., батьком дітей ОСОБА_1, на прохання батька ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2 19.11.2014 року о 16.30 хв. відчинити двері, дозволу побачити дітей, передати продукти харчування було отримано відмову від осіб, які перебували в квартирі та вимагали рішення суду. ОСОБА_3 з ними не спілкувалася/т.3 а.с.217/. В акті від 20.11.2014 року вказано, що у присутності комісії у складі провідного спеціаліста ОСОБА_26, представників Лозівського навчально-виховного комітету «Загально-навчальний заклад дошкільний навчальний заклад» №8 Поляк Л.І. - класного керівника ОСОБА_29, ОСОБА_30 - класного керівника ОСОБА_31 та ОСОБА_31 ОСОБА_34, ОСОБА_32 - практичного психологу 20.11.2014 року о 11.00 год. батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_2 хотіли побачити дітей, віддати кошти, продукти харчування, однак через двері їм було в цьому відмовлено донькою ОСОБА_3 - ОСОБА_25, яка сказала, що відчиняти двері та приймати продукти не буде, їх можна залишити у сусідів, відмовилась вийти на вулицю та забрати передачу та кошти дітям, сказала, що батько та бабуся зможуть побачити дітей на телебаченні /Т.3 а.с.218/.

Усі ці обставини у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 чиняться перешкоди щодо реалізації батьківських обов'язків щодо виховання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Виконавчий комітет Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області з приводу розв'язання спору в частині позбавлення батьківських прав вважають відсутніми правові підстави для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав у відношенні малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /т. 4 а.с. 196-197/.

Таким чином, ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не доведено належними доказами, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, не доведено винну поведінку батька ОСОБА_1, доводи ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. А тому, вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 у відношенні дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, призначення опіки, стягнення з нього аліментів на дітей, не підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо визначення місця проживання дітей, усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, відібрання дітей і повернення батькові суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дітей до осіб, у яких вони перебувають, вік дітей, стан їх здоров'я, можливість батька забезпечити належне виховання дітям, характер їхніх взаємовідносин, інші конкретні обставини справи, і виходить з того, що відповідно до ст. 7 Конвенції «Про права дитини», дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків і право на їх піклування. Саме батьки відповідно до вимог ст. 150 СК України зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Стаття 151 СК України забезпечує право саме батьків щодо виховання дитини. Так, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними/ст. 163 СК України/.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом./ст. 153 СК України/

Щодо посилань ОСОБА_3 на врахування інтересів матері дітей ОСОБА_6, то відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 р., малолітня дитина не повинна, крім випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю. Однак визнана в судовому порядку недієздатність ОСОБА_6 є такою винятковою обставиною, оскільки недієздатна особа не може відповідати за свої дії та керувати ними, а виховання дітей потребує особистої участі батьків, а не їх представників, в тому числі опікунів.

ОСОБА_1 є батьком дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у шлюбі не перебуває, інших дітей не має, має добрий стан здоров'я, у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра на обліку не перебуває/т.3 а.с.243/, проживає у ізольованій квартирі житловою площею 22,7 кв.м., загальною площею 44,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, яка розміщена на 1 поверсі одноповерхового будинку, складається з двох кімнат, з частковими зручностями, опалення пічне, технічний стан будинку, характеристика житлової площі - добрі. На житловій площі зареєстровані 2 особи: ОСОБА_1 з 2014 року, ОСОБА_33 з 2007 року. /т. 4 а.с.145-154/. ОСОБА_1 за місцем проживання у вживанні алкогольними та наркотичними речовинами помічений не був, громадський порядок не порушував, скарги на його поведінку від сусідів та інших жителів с. Гвардійське до Чорноморської селищної ради не надходили/т. 3 а.с. 221/. ОСОБА_1 працює у Tradestone energy S. A. на посаді продавця-консультанта з 11.09.2014 року, має самостійний постійний дохід, за вересень-жовтень 2014 року йому нараховано 2066, 67 грн./т. 3 а.с.219,220/.

Актом обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 21.08.2014 року встановлено, що житло розміщене за адресою: АДРЕСА_2 на 1 поверсі 1 поверхового будинку з централізованим водо-, елетропостачанням, електроопаленням, складається з 2 кімнат, коридору, кухні, туалетної кімнати, проживає 3 особи. Умови проживання є задовільними. Квартира приватизована, вмебльована сучасними меблями, технікою, відремонтована. Туалетна кімната обладнана дорогою технікою, душовою кабінкою, унітазом, пральною машиною. Біля квартири є придомова ділянка. Для виховання та розвитку дітей створено такі умови: для дітей надана окрема кімната, яка відремонтована, охайна. Є дитяче ліжко, 1-спальний диван складний, 2-х спальний диван, стіл-тумба, телевізор, місце для іграшок з дитячими іграшками, місце для власних речей дітей. Традиції сім'ї, сімейні відносини побудовані на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки. Родина хоче повернути дітей з метою створення повноцінної сім'ї/т.3 а.с. 211/.

Згідно висновку від 16.11.2014 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області вважає доцільним визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_5 разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ./Т.3 а.с.213-214/.

За висновками від 20.11.2014 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області вважає в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_5 визначити їх місце проживання разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 / Т.3 а.с.223-228/.

Таким чином, враховуючи викладене, вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з ним підлягають задоволенню. Судом не встановлено наявності підстав за ч. 3 ст. 161 СК України для передачі дітей бабусі ОСОБА_3, також не встановлено, що ОСОБА_1 своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дітей. Зазначені обставини не можуть бути доведені лише припущеннями і поясненнями свідків, які не є беззаперечними і надані щодо обставин, які мали місце 2-3 роки тому. А тому, суд відмовляє у задоволенні позову бабусі дітей - ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей з нею.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 163 СК України батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

У висновку від 22.12.2014 року щодо доцільності чи недоцільності відібрання дітей від ОСОБА_3 і повернення батькові орган опіки та піклування виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області з огляду на складні цивільно-правові відносини між сторонами в даному спорі покладається на розсуд суду, виходячи з інтересів дітей/Т.4 а.с.29-30/.

При вирішенні даного питання суд повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Так, потреба дитини проживати разом з батьками, а не з іншими родичами, є природною. Ні бабуся, ні інші родичі в повній мірі не здатні забезпечити того середовища, яке створюють саме батьки. Саме тому батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки, інші родичі по відношенню до дітей повинні враховувати не свої інтереси, а насамперед інтереси дітей, саме їх інтереси повинні бути предметом їх основного піклування, діти повинні зростати в умовах турботи, і з боку батьків, і з боку інших родичів, незалежно від того, проживає хтось з них окремо від дитини або ні.

А тому, з огляду на ставлення батька до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дітей, стан їх здоров'я, можливість батька забезпечити належне виховання дітям, характер їхніх взаємовідносин, інші конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 про відібрання його дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від ОСОБА_3 і передає їх йому. Підстав за ч. 5 ст. 170 СК України для негайного відібрання дітей не встановлено. При цьому суд зауважує на тому, що на теперішній час діти мають вік ОСОБА_4 - близько 2,5 років, ОСОБА_5 - 1 рік, позбавлення їх саме батьківського піклування, перешкоджання у їх проживанні з батьком, зволікання зі зміною місця проживання може стати в подальшому для дітей серйозною душевною травмою. Для мінімізації дискомфорту при зміні місця проживання дітей необхідний певний період адаптації та зусилля обох сторін: і бабусі ОСОБА_3, з якою проживали діти, і батька ОСОБА_1, якому діти передаються.

За нормами ст. 159, 263 СК України при розгляді позовних вимог про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною суд визначає способи участі батька, бабусі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця їх проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, бабусі, а також інших обставин, що мають істотне значення.

У зв'язку з тим, що судом вирішено визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з батьком, відібрати дітей і передати їх батькові, підстави для задоволення вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод з боку ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми відсутні.

Слід відмітити, що в даних конкретних обставинах справи сторони важко знаходять взаєморозуміння в питаннях, що пов'язані з дітьми, тому, судом звертається увага на те, що сторони для забезпечення інтересів дітей повинні їх виділити для себе як найважливіші, і для забезпечення цієї спільної мети та створення гармонійних умов для виховання і розвитку дітей дотримуватися у своїх взаємовідносинах взаємної поваги.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком, ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком, ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, від бабусі ОСОБА_3 та передати їх батькові ОСОБА_1.

В іншій частині позову відмовити.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів та призначення опікуна - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харкiвської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне рішення виготовлене 05.02.2015 року

Суддя: К.Ш. Харабадзе