Ухвала суду № 42584379, 05.02.2015, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Провадження № 2-р/616/1/15

Справа № 616/260/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

5 лютого 2015 року Великобурлуцький районний суд Харківської області у складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання Долі Ю.С.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши заяву представника позивача про розяснення судового рішення,

в с т а н о в и в:

До суду надійшла заява ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про розяснення рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 14.08.2013р. у справі № 616/260/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави.

У судовому рішенні, яке просить розяснити представник позивача (наразі- стягувача), зазначено, що в рахунок погашення заборгованості за договором позики грошей від 03.04.2012 р. в розмірі 200000 гривень звернути стягнення на предмет застави: автомобіль MITSUBISHI модель PAJERO ЗНГ, 2007 року випуску, тип ТЗ легковий універсал - В, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2,- який належить ОСОБА_3 на праві власності та зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК 140161, виданого ВРЕР № 1 ГУМВС України Харків 30 листопада 2011 року, - шляхом продажу вказаного автомобіля ОСОБА_2 з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі продажу з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ОСОБА_2 всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Згідно з ч.1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що просить розяснити вказане вище судове рішення, цитуючи при цьому текст резолютивної частини рішення, однак не ставить конкретне питання, що саме є незрозумілим в зазначеному рішенні суду і потребує розяснення.

У судовому засіданні представник стягувача пояснив, що виявилося неможливим примусово виконати рішення, сформульоване судом, і просив покласти певні обовязки на державного виконавця з метою примусового виконання судового рішення.

Вирішуючи заяву, суд виходить з такого.

Зазначене вище рішення суду ухвалено відповідно до ст. 11 ЦПК України у межах заявлених позивачем вимог, оскільки лише про такий спосіб звернення стягнення на предмет застави просив позивач.

Вказаний спосіб звернення стягнення на заставне майно передбачено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до ст. 25 якого у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

За таких обставин визначення іншого, ніж зазначено у судовому рішенні, способу продажу автомобіля фактично буде зміною змісту судового рішення, чого суд робити не вправі, оскільки це суперечить ч.1 ст. 221 ЦПК України.

За таких обставин у задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись ст. 221 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У розясненні рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 14.08.2013р. у справі № 616/260/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Великобурлуцький районний суд протягом 5 днів після її проголошення.

Суддя Ю.В. Нестайко