Ухвала суду № 42583453, 05.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1899/15 Справа № 186/1995/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Янжула С. А. Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015 м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючої - судді Кочкової Н.О.,

суддів - Григорченка Е.І., Каратаєвої Л.О.,

за участю секретаря - Левцунова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що між ПАТ «Платинум Банк» та відповідачкою було укладено кредитні договори №1002/2906 CLPS2 від 17 лютого 2012 року на суму 5 737,10 гривень та № 1069/2906 CLPS2 від 16 березня 2012 року на суму 4 067,39 гривень. Між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким право вимоги по кредитному договору №1002/2906 CLPS2 від 17 лютого 2012 року було відступлене на користь ТОВ «ФК «Бізнесфінанс». 8 жовтня 2012 року між ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №2, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» відступило позивачу право вимагати від відповідача повернення коштів за кредитному договору №1002/2906 CLPS2 від 17 лютого 2012 року.

19 червня 2013 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №20130619-К, у відповідності до умов якого ПАТ «Платинум Банк» відступив позивачу право вимоги по кредитному договору №1069/2906 CLPS2 від 16 березня 2012 року.

Відповідно до виписки з реєстру боржників від 08 жовтня 2012 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 2 180,66 гривень та 5 965,86 гривень. З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в розмірі 8 146,52 гривень та судовий збір в сумі 243,60 гривень (а.с. 2-3).

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2014 року позовні вимоги задоволені: стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість по кредитному договору №1002/2906 CLPS2 від 17 лютого 2012 року в сумі 2 180,66 гривень, яка складається з: 1034,62 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 566,40 гривень - заборгованість по процентах за користування кредитом, 579,64 гривень - пеня за порушення графіку погашення заборгованості; заборгованість за кредитним договором №1069/2906 CLPS2 від 16 березня 2012 року в сумі 5 965,86 гривні, яка складається з: 3260,52 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 1217,98 гривень - заборгованість по процентах за користування кредитом, 1487,36 гривень - пеня за порушення графіку погашення заборгованості, а всього 8 146 (вісім тисяч сто сорок шість) гривень 52 копійки; а також 243,60 гривень на повернення судового збору (а.с.66-68).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 17 лютого 2012 року, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог (а.с. 78).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що між ПАТ «Платинум Банк» та відповідачкою було укладено кредитні договори №1002/2906 CLPS2 від 17 лютого 2012 року на суму 5 737,10 гривень та №1069/2906 CLPS2 від 16 березня 2012 року на суму 4 067,39 гривень. Між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким право вимоги по зазначеному кредитному договору було відступлене на користь ТОВ «ФК»Бізнесфінанс».

08 жовтня 2012 року між ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №2, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Бізнесфінанс» відступило позивачу право вимагати від відповідача повернення коштів за кредитному договору №1002/2906 CLPS2 від 17 лютого 2012 року, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Бізнесфінанс», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.

19 червня 2013 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №20130619-К, у відповідності до умов якого ПАТ «Платинум Банк» відступив позивачу право вимоги від відповідача коштів по кредитному договору №1069/2906 CLPS2 від 16 березня 2012 року.

Відповідачу було направлено лист з повідомленням про відступлення права вимоги, але незважаючи на це, вона не виконала свої зобов'язання та перестала повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що оскільки права кредитора за вказаними кредитними договорами перейшли до позивача, він на підставі ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України має право вимагати повернення коштів у порядку та на умовах, передбачених договорами.

Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно розрахунку за кредитним договором №1069/2906 CLPS2 від 16 березня 2012 року заборгованість за вказаним договором складає 5 965,86 гривні, з яких: 3260,52 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 1217,98 гривень - заборгованість по процентах за користування кредитом, 1487,36 гривень - пеня за порушення графіку погашення заборгованості.

Наявність вказаної заборгованості та її розмір відповідачкою не заперечується та в цій частині рішення суду не оскаржується.

Згідно розрахунку за кредитним договором з обслуговування кредитної картки та страхування життя позичальника №1002/2906 CLPS2 від 17 лютого 2012 року заборгованість за вказаним договором станом на 25 липня 2012 року складає 2 180,66 гривень, з яких: 1034,62 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 566,40 гривень - заборгованість по процентах за користування кредитом, 579,64 гривень - пеня за порушення графіку погашення заборгованості.

Відповідно п. 3.8 Розділу 3 вказаного кредитного договору сума за договором - 5737,10грн. з яких страхова премія (сплачується одноразово) - 587,10 грн. Банк на рахунок позичальника згідно меморіального ордеру від 20 лютого 2012 року перерахував 5000 грн., попередньо відрахувавши від суми кредиту - 587,10 грн. страхової премії та 150 грн. комісії за надання кредиту. Таким чином, посилання позивача на відсутність заборгованості за кредитним договором №1002/2906 CLPS2 від 17 лютого 2012 року спростовується розрахунком заборгованості та матеріалами справи. А надана відповідачкою квитанція від 01 березня 2012 року про сплату 5000 грн. не свідчить про виконання зобов'язань у повному обсязі, оскільки сума отриманого кредиту складає 5737,10 грн., з якої нараховуються передбачені договором відсотки та пеня за порушення графіку погашення заборгованості.

Так, відповідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти А згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно кредитного договору №1002/2906 CLPS2 від 17 лютого 2012 року, зокрема з п. 1.1 кредитного договору, ОСОБА_2 зобов'язалась повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту у повному обсязі в термін та розмірах. Відповідно до п. 5.4 вказаного договору у разі прострочення сплати процентів за користування Кредитом та/або частини суми Кредиту, позичальник сплачує пеню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, підстав для виходу за межі апеляційної скарги не вбачається, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - ВІДХИЛИТИ.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: