Постанова № 42579959, 12.01.2015, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

?

Копія. Справа № 279/12499/14-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2015 р. Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі : головуючого судді Моголівець І. А.

з секретарем Война Ю.С.

розглянувши в м.Коростені справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконними рішення державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив:

в якому зазначив, що в червні 2014 року управління отримало постанову про відкритя виконавчого провадження від 27.03.2014 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Житомирській області при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-2689/11, виданого 20.09.2011р. Коростенським міськрайонним судом.

Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся до суду із позовом до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Житомирській області, про її скасування. Постановою Коростенського міськрайонного суду від 15.07.2014 року в задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року постанову суду від 15.07.2014 року було змінено, відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог у зв'язку із пред'явленням позову до неналежного відповідача.

Позивач вказує на те, що суд першої інстанції не врахував, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, не допустив його заміну, що призвело до порушення норм процесуального права та пропуску строків звернення до суду. На підставі чого такий строк підлягає поновленню.

Позивач вважає, що дана постанова винесена з перевищенням повноважень, наданих Державній виконавчій службі, оскільки ч.2 ст.3 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В судове засідання представники сторін не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

На підставі ст.128 ч.4 КАС України суд вирішив справу на підставі наявних в ній доказів.

Судом встановлено, що 27.03.2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Луцюком А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 42665307 якою було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-2689/11 виданого 20.09.2011 року Коростенським міськрайонний судом Житомирської області про стягнення з управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області на користь ОСОБА_2 пенсії, та надбавки до пенсії, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченого ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.06.2010 року по 04.08.2010 року в сумі 8280,01 грн.. Боржнику надано 7 денний термін для самостійного виконання рішення.

Постановою Коростенського міськрайонного суду від 15.07.2014 року в задоволенні позову позивача до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Житомирській області, про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, було відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року постанову суду від 15.07.2014 року було змінено, відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог у зв'язку із пред'явленням позову до неналежного відповідача.

Відповідно до частини 1 ст. 52 КАС України, суд першої інстанції встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Враховуючи те, що суд першої інстанції не врахував, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, не допустив його заміну, це призвело до порушення норм процесуального права та пропуску строків звернення до суду. На підставі чого суд приходить до висновку, що такий строк підлягає поновленню.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.71 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.3 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст.3 ЗУ "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку . Органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності .

Відповідно до ст.17 вказаного закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом; зокрема, підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами. Вимоги до виконавчого документа наведені у ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження" .

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до приписів ч.1 ст.25 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За правилами частини другої ст.25 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Перелік випадків відмови у відкритті провадження визначений ст.26 даного закону.

Згідно ч.1 ст.26 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного уст. 17 цього закону , та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст.18 закону; 61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Доводи позивача, що відповідно до ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконання вказаного рішення суду не належить до компетенції органів державної виконавчої служби є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно приписів ст.3 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені ЗУ "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Проте, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень вказаного закону визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою ст.2 цього закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою ст.2 цього закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Як встановлено судом, постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.03.2014 року прийнята на підставі виконавчого листа, який видано на виконання постанови суду, що набрала законної сили до набрання чинності ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Таким чином, згідно перехідних положень ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконавчий лист №2а-2689/11, виданий 20.09.2011р. Коростенським міськрайонним судом, підлягає виконанню органом державної виконавчої служби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 158-160, 161-163, 167 КАС України, ЗУ "Про виконавче провадження", суд -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити управлінню Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі процесуальний строк звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин.

В позові управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в Житомирський апеляційний адміністративний суд через Коростенський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: (підпис): З оригіналом згідно.

Суддя Коростенського міськрайонного суду І.А. Моголівець