Постанова № 42579318, 15.01.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 р. Справа № 804/20577/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: Мішукової Т.А., Вовчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1

до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

в с т а н о в и в :

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 22.09.2014р. №87-Р.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржуване розпорядження є протиправним через те, що було прийнято з порушенням приписів Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013р. №1284/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013р. за №1113/23645, а також без урахування матеріалів, що були додані позивачем до пояснень на довідку, складену за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, в тому числі рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2013р. у справі №905/242/13-г, яким вже були вирішені питання, порушені у скарзі ОСОБА_4, з яких і була призначена перевірка позивача відповідачем. Також позивач зазначав, що в акті, складеному після розгляду його заперечень на довідку, відповідачем вже було зазначено інше порушення з боку ОСОБА_1, ніж первинно зазначалося у довідці, а саме: у довідці вказувалося на виявлення порушення ОСОБА_1 приписів ч.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що полягало у прийнятті на посаду виконавчого директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» ОСОБА_5 в ліквідаційній процедурі, при заходах пов'язаних з завершенням технологічного циклу в зв'язку з ліквідацією підприємства, в той час, як в акті вже йшлося про встановлення порушення з боку позивача, що виявилося у не повідомленні ОСОБА_5 про звільнення та прийнятті його на посаду виконавчого директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» у ліквідаційній процедурі. Однак, наведене в акті не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_5 був попереджений про звільнення згідно абз.10 ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ще 10.10.2013р., але це попередження не надавалося до перевірки, оскільки не запитувалося і взагалі відносно цього питання перевірка не призначалася, а стосувалася лише питань, порушених у зверненні ОСОБА_4, яке і стало підставою перевірки. При цьому ОСОБА_4 у зверненні порушував питання щодо правомірності переведення ОСОБА_5 на посаду виконавчого директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро», замість призначення його помічником ліквідатора - ОСОБА_1 з урахуванням вимог наявності у такого помічника вищої юридичної або економічної освіти.

У судовому засіданні позивач підтримав пред'явлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на підставі доручення Міністерства юстиції України від 29.07.2014р. №12956-0-33-14/13.0.2, а також звернення гр. ОСОБА_4 від 17.07.2014р. б/н було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, за результатами якої встановлено, що позивачем під час виконання обов'язків ліквідатора в процедурі ліквідації ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» в порушення приписів ч.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було не повідомлено ОСОБА_5 про звільнення та прийнято його на посаду виконавчого директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» в ліквідаційній процедурі, при заходах пов'язаних з завершенням технологічного циклу в зв'язку з ліквідацією підприємства. При цьому доказів на підтвердження повідомлення працівників банкрута про звільнення арбітражним керуючим ОСОБА_1 до перевірки надано не було. Також відповідач зазначав, що позивачем 18.12.2014р. було надано до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області повідомлення про виконання оскаржуваного розпорядження від 22.09.2014р. №87-Р та докази на підтвердження цього. Отже, оскаржуване розпорядження є фактично виконаним.

Представники відповідача у судовому засіданні також заперечували проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснює діяльність арбітражного керуючого згідно свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 08.02.2013р. НОМЕР_1, виданого згідно наказу Міністерства юстиції України від 25.01.2013р. №175/5 (а.с.92,93).

Відповідно до п.1.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1284/5 від 27.06.2013р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013р. за №1113/23645 (далі - Порядок №1284/5), контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст) як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган контролю).

Згідно п.п.2.1-2.3 Порядку №1284/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці. Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Судом також встановлено, що на підставі доручення Міністерства юстиції України від 29.07.2014р. №12956-0-33-14/13.0.2 та наказу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 14.08.2014р.№643/8, а також звернення гр. ОСОБА_4 від 17.07.2014р. б/н було призначено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 терміном проведення з 05.09.2014р. по 09.09.2014р., про що позивача було поінформовано шляхом надіслання повідомлення про проведення вказаної перевірки від 29.08.2014р. №97 (а.с.14).

Разом із повідомленням про проведення перевірки позивачеві було надіслано копію звернення ОСОБА_4, запит про надання інформації та посвідчення на проведення перевірки.

У запиті про надання інформації від 29.08.2014р. №10-50/5274 зазначалося, що Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області буде проведена перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_4 від 17.07.2014р. б/н, тому позивачу в термін до 04.09.2014р. необхідно надати до відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Дніпропетровській області вмотивовану відповідь та завірені належним чином копії відповідних документів по суті питань, викладених у вказаному зверненні (а.с.15).

У посвідченні на проведення позапланової невиїзної перевірки від 29.08.2014р. №96 також зазначалося, що предметом цієї перевірки є дотримання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» піж час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_4 від 17.07.2014р. б/н (а.с.16).

Як вбачається зі звернення ОСОБА_4 від 17.07.2014р. б/н, останній, зокрема, не погоджується з діями арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» в частині того, що позивач під час ліквідаційної процедури не звільнив керівника підприємства ОСОБА_5, а перевів його на посаду виконавчого директора замість того, щоб взяти його у якості помічника з вимогами на наявність вищої юридичної або економічної освіти і ніде не працюючого (а.с.17).

На виконання запиту про надання інформації від 29.08.2014р. №10-50/5274 позивачем було надано до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області пояснення щодо питань, викладених у зверненні ОСОБА_4 від 17.07.2014р. б/н, в тому числі і відносно вищеозначених з приводу ОСОБА_5 (а.с.18-27).

Так, арбітражний керуючий ОСОБА_1 пояснив, що постановою господарського суду Донецької області від 09.10.2013р. було припинено процедуру санації ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» та визнано боржника банкрутом, тому згідно приписів ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діє з 19.01.2013р.) наказом ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» від 10.10.2013р. №7, виданим за підписом ліквідатора, були припинені повноваження органів управління підприємством та власників майна ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро», зобов'язано в.о. генерального директора передати ліквідатору печатки та штампи підприємства, бухгалтерську та іншу документацію. Згідно актів приймання-передачі від 25.10.2013р. №1 та №2 ОСОБА_5 були передані ліквідатору печатки, штампи, бухгалтерська та інша документація ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро». При цьому ОСОБА_5 був залучений до здійснення ліквідаційної процедури ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» на посаду виконавчого директора (за згодою) як фахівець в галузі авіаційного обладнання, а не як помічник арбітражного керуючого відповідно до вимог статті 110 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діє з 19.01.2013р.). Отже, питання стосовно помічника арбітражного керуючого та вимог до його освіти жодним чином не відноситься до здійснення ліквідаційної процедури ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро». Також арбітражний керуючий ОСОБА_1 у поясненнях зазначив, що питання, які містяться в заяві ОСОБА_4 від 17.07.2014р. б/н відносно того, що в процедурі ліквідації ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» позивач не звільнив керівника підприємства ОСОБА_5, а за переводом призначив його виконавчим директором, замість помічника з вимогами наявності вищої юридичної або економічної освіти, вже були предметом розгляду в суді у справі №905/242/13-г і за результатами розгляду цих питань господарським судом Донецької області було постановлено ухвалу від 17.12.2013р., якою встановлено, що порушень з боку ліквідатора ОСОБА_1 з цього приводу не було, доводи ОСОБА_4 є необґрунтованими та недоведеними, а, отже, його клопотання про заміну ліквідатора задоволенню не підлягає. Означена ухвала не оскаржувалася та станом на 01.09.2014р. є такою, що набрала законної сили.

На підтвердження означених пояснень позивачем була надано копію клопотання про уточнення вимог ліквідатора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» від 20.11.2013р. №34.12-132; копію ухвали господарського суду Донецької області від 20.11.2013р. №905/242/13-г; копію листа ліквідатора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» від 03.12.2013р. №34.12-143; копію пояснень та заперечень ОСОБА_4 від 04.12.2013р. №300-7-47; копію ухвали господарського суду Донецької області від 05.12.2013р. №905/242/13-г; копію ухвали господарського суду Донецької області від 17.12.2013р. №905/242/13-г.

За результатами розгляду пояснень позивача та доданих до них матеріалів було складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 09.09.2014р. №91-Д, у висновку якої зазначено, що за результатами перевірки з питань, що викладені у зверненні ОСОБА_4 від 17.07.2014р. б/н встановлено порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень на ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» вимог ч.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у частині прийняття на посаду виконавчого директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» ОСОБА_5 в ліквідаційній процедурі, при заходах пов'язаних з завершенням технологічного циклу в зв'язку з ліквідацією підприємства (а.с.28-46).

Не погодивши з висновками, викладеними у цій довідці, позивач подав на неї заперечення від 15.09.2014р. за вих.№01-05/02/353, в яких ще раз звернув увагу відповідача на наявність ухвали господарського суду Донецької області від 17.12.2013р. у справі №905/242/13-г, якою вже вирішувалися питання, порушені у зверненні ОСОБА_4 щодо правомірності переведення ОСОБА_5 на посаду виконавчого директора замість того, щоб взяти його у якості помічника з вимогами на наявність вищої юридичної або економічної освіти і ніде не працюючого. Також у запереченнях зазначалося, що переведення ОСОБА_5 на посаду виконавчого директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» було здійснено з дотриманням приписів ст.38, абз.10 ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та положень чинного трудового законодавства України. При цьому вказаним Законом, в тому числі і ч.3 ст.98, не встановлено заборони або обмеження по переведенню фахівців з однієї посади на іншу при ліквідації підприємства, якщо цього потребує необхідність залучення таких фахівців при ліквідації боржника. До того ж ч.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ні частково, ні повністю, ні в будь-якій частині не містить положень про порядок звільнення та/або прийому працівників в ліквідаційній процедурі (а.с.47-52).

За результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, з урахуванням довідки та наданих на неї заперечень, відповідачем було складено акт від 18.09.2014р. №91-А, висновками якого зафіксовано встановлене у ході перевірки порушення позивачем під час виконання обов'язків ліквідатора в процедурі ліквідації ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» приписів ч.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у частині не повідомленння ОСОБА_5 про звільнення та прийнятття його на посаду виконавчого директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» в ліквідаційній процедурі (а.с.53-71).

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області було винесено розпорядження від 22.09.2014 р.№87-Р про усунення порушень шляхом повідомлення ОСОБА_5 про звільнення з ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» та здійснення його відповідно до законодавства України про працю у термін до 20.12.2014р., з поданням у цей самий строк у письмовій формі інформації про усунення виявлених перевіркою порушень та завірених належним чином копій документів, що це підтверджують (а.с.89).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вказаного розпорядження, суд зважає на наступне.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

За приписами ч.1 ст.38 цього Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Згідно ч.2 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Судом встановлено, що постановою господарського суду Донецької області від 09.10.2013р. було припинено процедуру санації ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» м.Донецьк, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру по справі та призначеного ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ч.3 ст.41 вказаного Закону з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

При цьому ч.6 цієї статті передбачено, що протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

За приписами ч.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

На виконання вимог ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» наказом по ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» від 10.10.2013р. №7 за підписом ліквідатора були припинені повноваження органів управління підприємством та власників майна ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро», зобов'язано в. о. генерального директора передати ліквідатору печатки та штампи підприємства, бухгалтерську та іншу документацію. Згідно актів приймання-передачі від 25.10.2013р. №1 та №2 в. о. генерального директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» ОСОБА_5 були передані ліквідатору ОСОБА_1 печатки, штампи, бухгалтерська та інша документація ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро».

Наказом по ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» від 10.10.2013р. №175/л, виданим за підписом ліквідатора ОСОБА_1, в. о. генерального директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» ОСОБА_5 було переведено на посаду виконавчого директора цього підприємства, з ним було переукладено трудовий договір, укладений за основним місцем роботи, на трудовий договір за сумісництвом з 01.11.2013р. (а.с.90).

Крім того, на виконання вимог абз.10 ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», 10.10.2013р. ОСОБА_5 був попереджений про звільнення на підставі п.1 ч.1 ст.40КЗпП України у зв'язку із визнанням ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури, що посвідчується його розпискою у відповідному попередженні (а.с.91).

При цьому слід зазначити, що питання про попередження ОСОБА_5 про звільнення не ставилося ні у зверненні ОСОБА_4 від 17.07.2014р. б/н, ні зазначалося у складі предмету перевірки у посвідченні на її проведення від 29.08.2014р. №96.

Крім того, це питання не досліджувалося і у довідці про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 09.09.2014р. №91-Д.

Документальне підтвердження такого попередження не вимагалося у позивача ні у запиті про надання інформації до перевірки від 29.08.2014р. №10-50/5274, ні будь-якими іншими запитами.

Вперше це питання було висвітлено лише в акті від 18.09.2014р. №91-А, складеному за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, що позбавило позивача можливості спростувати висновки відповідача про не попередження ОСОБА_5 про звільнення згідно вимог абз.10 ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В той час, як зазначалося вище, фактично таке порушення позивачем не допускалося і ОСОБА_5 був попереджений про звільнення одночасно з іншими працівниками ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» 10.10.2013р.

Також слід зазначити, що звільнення працівників підприємства-банкрута у зв'язку із ліквідацією, з огляду на приписи абз.10 ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», здійснюється відповідно до законодавства України про працю, а саме: на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

За змістом приписів ч.1 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Разом з тим, ч.1 ст.91 ГК України встановлено, що припинення господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до статті 59 цього Кодексу, а частиною 5 цієї статті визначено, що ліквідація господарського товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинилося, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.

Таким чином, у зв'язку із поступовим завершенням господарської діяльності банкрута з подальшою процедурою його ліквідації фактично відбувається поступове скорочення штату такого підприємства до повного звільнення працівників, в порядку передбаченому нормами КЗпП України.

При цьому ні Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ні чинним трудовим законодавством України не встановлено будь-яких заборон або обмежень по переведенню фахівців з однієї посади на іншу при ліквідації підприємства, якщо цього потребує необхідність залучення таких фахівців при ліквідації боржника.

Позивач суду пояснив, що переведення ОСОБА_5 з посади виконуючого обов'язки генерального директора на посаду виконавчого директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро», а не прийом на посаду при відкритті ліквідаційної процедури (як зазначено в довідці), було обумовлено наявністю спеціального авіаційного майна, запасних частин, обладнання тощо загальною кількістю більш ніж 20000 найменувань, в кількості більше 120000 одиниць і необхідністю залучення для ліквідації висококваліфікованого фахівця з авіаційної техніки, яким саме і є ОСОБА_5

Також позивач суду пояснив, що ним, як ліквідатором, також було видано наказ від 11.10.2013р. №176л, яким був затверджений штатний розпис персоналу, залученого до процедури ліквідації, а також було затверджено доповнення до структури та штатної чисельності (посади, що не підлягають скороченню до повної ліквідації та які знаходяться під скороченням відповідно до наказу від 11.10.2013 №176/л), який включає 35,5 штатних одиниць з яких 33,5 - це вагітні жінки, або доглядають дітей віком до 3 років (ст.184 КЗпП України) та дві штатні одиниці, які не можуть бути звільненими у зв'язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, (ст. 252 КЗпП України). Наведене було вчинено ним на виконання рекомендацій Міністерства соціальної політики України, викладених у листі від 25.04.2013 №336/13/155-13, в якому наголошується про необхідність мати штатний розпис на діючому підприємстві тобто до повної його ліквідації шляхом виключення його із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі відповідної ухвали господарського суду.

Отже, позивачем, як ліквідатором ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро», на якого згідно абз.6 ч.1 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» покладено функції керівника, які полягають, зокрема, і в організації підприємства, формуванні його штатного розпису та фонду оплати праці до настання ліквідації, було видано наказ від 10.10.2013р. №175л на підставі якого ОСОБА_5 був не прийнятий на посаду виконавчого директора (як про це зазначено в довідці, акті та оскаржуваному розпорядженні), а переведений з посади в. о. генерального директора на вакантну посаду виконавчого директора.

При цьому, як зазначалося вище, предметом перевірки були саме питання, викладені у зверненні ОСОБА_4 від 17.07.2014р. б/н, яким порушувалося питання відносно його незгоди з діями арбітражного керуючого ОСОБА_1 в частині того, що позивач під час ліквідаційної процедури не звільнив керівника підприємства ОСОБА_5, а перевів його на посаду виконавчого директора замість того, щоб взяти його у якості помічника з вимогами на наявність вищої юридичної або економічної освіти і ніде не працюючого (а.с.17).

Дійсно, відповідно до п.4 ч.12 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Проте це лише право ліквідатора, а не обов'язок. І в даному випадку, як було встановлено судом, ОСОБА_5 не залучався до ліквідаційної процедури ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» у якості помічника ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1

Крім того, судом встановлено, що питання відносно правомірності дій арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо переведення ОСОБА_5 під час ліквідаційної процедури ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» на посаду виконавчого директора цього підприємства замість того, щоб взяти його у якості помічника арбітражного керуючого з вимогами на наявність вищої юридичної або економічної освіти і ніде не працюючого, вже розглядалося у судовому порядку.

Так, 29.10.2013р. та 04.12.2013р. ОСОБА_4 звертався до господарського суду Донецької області з клопотаннями про заміну ліквідатора ОСОБА_1 на іншу кандидатуру з реєстру арбітражних керуючих, зокрема, з посиланням на вищенаведені обставини щодо переведення ОСОБА_5 (а.с.72, 76-79).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.12.2013р. у справі №905/242/13-г у задоволенні клопотань ОСОБА_4 від 29.10.2013р. та 16.12.2013р. було відмовлено, оскільки ці клопотання є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають, та встановлено, що наказом по ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» від 10.10.2013р. №7 за підписом ліквідатора були припинені повноваження органів управління підприємством та власників майна ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро», зобов'язано в. о. генерального директора передати ліквідатору печатки та штампи підприємства, бухгалтерську та іншу документацію. Згідно актів приймання-передачі від 25.10.2013р. №1 та №2 в. о. генерального директора ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» ОСОБА_5 були передані ліквідатору ОСОБА_1 печатки, штампи, бухгалтерська та інша документація ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро». Станом на 17.12.2013р. ОСОБА_5 повноваження керуючого санацією у даній справі не виконує, повноваження органів управління банкрута та розпорядження його майном не здійснює. Також в ухвалі значилося, що присутній у судовому засіданні прокурор повідомив про відсутність зауважень до проведення ліквідаційної процедури, представники членів комітету кредиторів, що також були присутні у судовому засіданні, повідомили про відсутність зауважень та заперечень до роботи ліквідатора ОСОБА_1 та проведення ліквідаційної процедури по справі; висловилися про надуманість, безпідставність поданих представником трудового колективу клопотань (а.с.83-88).

Означена ухвала господарського суду не оскаржувалась та є такою, що набрала законної сили.

Згідно ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, відповідачем не було взято до уваги вищеозначену ухвалу господарського суду Донецької області, хоча її копія надавалася позивачем до своїх пояснень, в яких також зазначалося про наявність цього судового рішення.

За таких обставин, відповідач прийшов помилкового висновку про порушення позивачем приписів ч.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому слід зазначити, що у вказаній нормі Закону взагалі не йдеться ні про порядок звільнення чи прийому працівників в ліквідаційній процедурі, ні про обов'язковість їх попередження про таке звільнення, ні про заборону чи будь-які обмеження у здійсненні переведення працівників з однієї посаду на іншу під час такої процедури.

Частина 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить загальні вимоги щодо зобов'язання арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) під час реалізації своїх прав та обов'язків діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Питання ж звільнення працівників підприємства-боржника в ліквідаційній процедурі та попередження їх про таке звільнення врегульовано зовсім іншими статтями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, статтями 38 та 41, однак, порушення позивачем цих статей відповідачем за результатами перевірки встановлено не було.

В той час, як абз.1,2 п.п.6.6.3 п.6.6 розділу VІ Порядку №1284/5 чітко встановлено, що у резолютивній частині акта перевірки комісією з урахуванням Довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень, а також Висновку (у разі якщо орган контролю було зобов'язано надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу) робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого. У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються.

Зважаючи на вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного розпорядження Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.09.2014р. №87-Р, а, отже, про його скасування.

При цьому відносно доводів відповідача про те, що вказане розпорядження є фактично виконаним позивачем, оскільки 18.12.2014р. ним було надано до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області повідомлення про виконання оскаржуваного розпорядження від 22.09.2014р. №87-Р та докази на підтвердження цього, суд зазначає наступне.

18 грудня 2014 року арбітражним керуючим ОСОБА_1 фактично було подано до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області не повідомлення про виконання розпорядження від 22.09.2014р. №87-Р, а повідомлення щодо цього розпорядження, в якому позивач ще раз наголошував на тих обставинах, що і у запереченнях до довідки, а також зазначав, що всі порушення, вказані у цьому розпорядженні були виконані ще у жовтні 2013 року, тобто за рік до перевірки, про що до відома надсилав документи, зокрема, копію попередження про звільнення ОСОБА_5, яку був позбавлений можливості надати до перевірки через обставини, що зазначалися раніше (а.с.116-117).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 73грн. 08коп., що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 73 грн. 08 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.09.2014р. №87-Р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Арбітражного керуючого ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору у розмірі 73,08грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова