Постанова № 42579079, 28.01.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2015 р. Справа № 907/754/14

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Матущака О.І.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Ужанського національного природного парку за № 595 від 29.09.2014 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2014 року

у справі № 907/754/14

за позовом: Закарпатського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача: Ужанського національного природного парку, смт. Великий Березний Закарпатської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Загорбської сільської ради, с.Загорб Великоберезнянського району Закарпатської області

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Ужоцької сільської ради, с.Ужок Великоберезнянського району Закарпатської області

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Стричавської сільської ради, с.Стричава Великоберезнянського району Закарпатської області

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Костринської сільської ради, с.Кострина Великоберезнянського району Закарпатської області

за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Стужицької сільської ради, с.Стужиця Великоберезнянського району Закарпатської області

за участю третьої особи-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Лубнянської сільської ради, с.Лубня Великоберезнянського району Закарпатської області

про стягнення суми 105 278,96 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Заяць М.В. - довіреність № 04/15 від 27.01.2015 року;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився;

від третьої особи-4: не з'явився;

від третьої особи-5: не з'явився;

від третьої особи-6: не з'явився;

прокурора: Макогон Ю.І. - посвідчення № 020325 від 06.09.2013 року;

ВСТАНОВИВ:

Закарпатський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Ужанського національного природного парку про стягнення збитків 107686,87 грн. на рахунок місцевих бюджетів сільських рад Великоберезнянського району суми. (120,52 грн. до Загорбської сільської ради, 21,50 грн. до Стричавської сільської ради, 385,53 грн. до Ужоцької сільської ради, 105308,92 грн. до Костринської сільської ради, 409,87 грн. до Стужицької сільської ради та 1440,53 грн. до Лубнянської сільської ради).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2014 року у справі № 907/754/14 (суддя Васьковський О.В.) позов Закарпатського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з Ужанського національного природного парку суму 105278,96 грн. збитків за порушення лісового законодавства до спеціального фонду місцевих бюджетів сільських рад Великоберезнянського району: 104993,99 грн. до Костринської сільської ради на р/р 33114331700044, 21,50 грн. до Стричавської сільської ради на р/р 33117331700052 та 263,47 грн. до Стужицької сільської ради на р/р 33116331700053, банк одержувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО банку одержувача - 812016, код платежу - 24062100, код ЄДРПОУ 37324477.

Не погоджуючи з даним рішенням Ужанський національний природний парк подав апеляційну скаргу за № 595 від 29.09.2014 року, в якій просить рішення господарського суду закарпатської області від 18.09.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що судом першої інстанції не вказано, які саме порушення лісового законодавства були допущені відповідачем по справі.

Закарпатським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Закарпатської області було подано відзив на апеляційну скаргу № 55-39-14(2001) від 08.12.2014 року, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Апелянтом було подано до суду апеляційної інстанції нові докази, а саме квитанцію № 0601510136 від 15.08.2014 року на суму 263,47 грн. та платіжне доручення № 622 від 05.11.2014 року на суму 21,50 грн. За твердженням апелянта судом першої інстанції необґрунтовано не було враховано зазначені документи.

Судом встановлено, що сторонами не було подано до суду першої інстанції квитанцію № 0601510136 від 15.08.2014 року на суму 263,47 грн. та платіжне доручення № 622 від 05.11.2014 року на суму 21,50 грн.

Платіжне доручення № 622 від 05.11.2014 року на суму 21,50 грн. не може бути доказом при перегляді апеляційної скарги, оскільки є новим доказом, який виник після розгляду справи.

Твердження апелянта про те, що згідно квитанції № 0601510136 від 15.08.2014 року на суму 263,47 грн. ним було сплачено збитки на рахунок Стричавської сільської ради, судом оцінюється критично. Адже, згідно зазначеної квитанції платник - Поляк Василь Юрійович.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1. Загорбську сільську раду (89011, с. Загорб, 100 Великоберезнянського району Закарпатської області), 2. Ужоцьку сільську раду (89031, с. Ужок, 155 Великоберезнянського району Закарпатської області), 3. Стричавську сільську раду (89020, с. Стричава, 40 Великоберезнянського району Закарпатської області), 4. Костринську сільську раду (89022, с. Кострина, 47 Великоберезнянського району Закарпатської області), 5. Стужицьку сільську раду (89010, с. Стужиця, 144 Великоберезнянського району Закарпатської області), 6. Лубнянську сільську раду (89013, с. Лубня, 10 Великоберезнянського району Закарпатської області).

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Актом Держаної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду в Ужанському НПП за червень 2014 року, зафіксовано наступні правопорушення: пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодженні дерев до ступеня неприпинення росту, незаконному вирубування дерев на лісосіці, не вивезення в установлений термін деревини з лісосік, самовільна заготівля сіна на території поза межами сіножатей і пасовищ та незадовільне очищення місць рубок від порубкового залишку.

Згідно розрахунку збитків, затвердженого начальником Державної екологічної інспекції у закарпатській області, встановлено, що Ужанським НПП було нанесено збитки природо заповідному фонду у сумі 107686,87 грн.

Вказана сума обрахована на основі акту планової перевірки від 12.06.14 р., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.13 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.95 №555 "Про затвердження санітарних правил в лісах України" та ст. 20-2 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища".

Крім того, на відповідальних працівників Ужанського НПП: Каганець С.В., Мушак І.М., Середа Н.М., Марич М.М., державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Дзихором Я.М. винесено постанови про накладення адміністративного стягнення, які ними добровільно сплачені (постанови про накладення адміністративного стягнення від 03.06.14 №008510, від 03.06.14 №008516, від 04.06.14 №008518, від 05.06.14 №008519), що підтверджується квитанцією №52 від 12.06.14, №53 від 12.06.14, №54 від 12.06.14, №б/н від 12.06.14.

Позивач звертався до відповідача з претензією №62/14/14 від 24.06.14 (2267/05 від 27.06.14) відшкодувати збитки, заподіяних Ужанським НПП внаслідок порушення природоохоронного законодавства у сумі 107686,87 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок Загорбської сільської ради, Стричавської сільської ради, Ужоцької сільської ради, Костринської сільської ради, Стужицької сільської ради та Лубнянської сільської ради.

Однак, відшкодування збитків відповідач в повному обсязі не здійснив.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до наказу Ужанського НПП "Про усунення недоліків та порушень природоохоронного законодавства за результатами планової перевірки природно-заповідного фонду Ужанського НПП Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області" №36 від 17.07.14, поданого відповідачем, відділу бухгалтерського обліку, відповідно до претензії №62/14/14 від 24.06.14 (2267/05 від 27.06.14), наказано утримати з винних матеріально-відповідальних осіб, суми завданих збитків, у підтвердження чого було надано платіжні доручення №413 від 28.07.14 на суму 314,93 грн., №412 від 28.07.14 на суму 120,52 грн., №414 від 28.07.14 на суму 146,40 грн., №415 від 28.07.14 на суму 1056,18 грн. та №437 від 15.08.14 на суму 384,35 грн., №416 від 28.07.14 на суму 385,53 грн.

Отже, відповідачем були частково погашені позовні вимоги, зокрема щодо заборгованості 120,52 грн. до Загорбської сільської ради в повному обсязі, згідно платіжного доручення №412 від 28.07.14, 385,53 грн. до Ужоцької сільської ради в повному обсязі, згідно платіжного доручення №416 від 28.07.14, 314,93 грн. до Костринської сільської ради частково, згідно платіжного доручення №413 від 28.07.14, 146,40 грн. до Стужицької сільської ради частково, згідно платіжного доручення №414 від 28.07.14 та 1440,53 грн. до Лубнянської сільської ради в повному обсязі, згідно платіжного доручення №415 від 28.07.14 на суму 1056,18 грн. та №437 від 15.08.14 на суму 384,35 грн.

Таким чином, невідшкодованою є заборгованість у сумі 104993,99 грн. до Костринської сільської ради, 21,50 грн. до Стричавської сільської ради та 263,47 грн. до Стужицької сільської ради.

Відповідно до ст.19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, тощо.

Згідно приписів ст.64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані: забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей; забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; здійснювати відтворення лісів; забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах; здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень; раціонально використовувати лісові ділянки.

Відповідно до ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку визначених законодавством України.

Згідно припису ч.4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно положення ст. 89 Лісового кодексу України, охорону і захист лісів на території України здійснюють: державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління; лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.60 Закону України „Про природно-заповідний фонд" охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Таким чином, оскільки лісопорушення, яке є предметом даного спору, виявлено в природно-заповідному фонді Ужанського національного природного парку, беручи до уваги вище наведені положення Лісового кодексу України, відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, а саме за незабезпечення охорони та захисту лісів на підвідомчій відповідачу території, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про підставність позовних вимог прокурора.

З огляду на часткову сплату боргу відповідачем, ще перед початком подання прокурором позовної заяви у даній справі, що підтверджується платіжними дорученнями №413 від 28.07.14 на суму 314,93 грн., №412 від 28.07.14 на суму 120,52 грн., №414 від 28.07.14 на суму 146,40 грн., №415 від 28.07.14 на суму 1056,18 грн. та №437 від 15.08.14 на суму 384,35 грн., №416 від 28.07.14 на суму 385,53 грн. суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі в частині стягнення 2407,91 грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позов прокурора в частині стягнення 105278,96 грн. за порушення лісового законодавства.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2014 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складено і підписано 02.02.2015 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.