Постанова № 42578970, 03.02.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015 року Справа №904/10095/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача,

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

від ГУЮ у Дніпропетровській області ДВС: Берелета І.В., довіреність №10-58/81 від 06.01.15;

від відповідача: Данильчук С.А., довіреність №42 від 10.01.14;

від відповідача: Буляк О.Г., довіреність б/н від 02.01.15;

від позивача: Букоємський Р.В., довіреність №14-138 від 13.05.14;

представник позивача в судове засідання не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області та дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2014 року у справі №904/10095/13

за скаргою дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ на дії державної виконавчої служби,

у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 473 015 грн. 36 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2014 року у даній справі (суддя Євстигнеєва Н.М.) скаргу дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради задоволено частково:

- визнані незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області стосовно винесення постанови від 07.08.2014 року про арешт коштів боржника по зведеному виконавчому провадженню №44289310 в частині накладення арешту на рахунки зі спеціальним режимом використання, а саме: №26030303265886, №26039304265886, відкритих в Філії - Дніпропетровське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", МФО 305482.;

- визнано недійсною постанову від 07.08.2014 року про арешт коштів боржника по зведеному виконавчому провадженню №44289310, яка винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Куліковською А.В., в частині накладення арешту на рахунки зі спеціальним режимом використання, а саме: №26030303265886, №26039304265886, відкритих в Філії - Дніпропетровське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", МФО 305482.

В задоволенні решти вимог по скарзі - відмовити.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулися відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області та дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради із апеляційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять відповідно:

- скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в задоволенні скарги дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради;

- скасувати оскаржувану ухвалу частково, визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області стосовно винесення постанови від 05.08.2014 року про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню №44171894 та скасувати цю постанову.

В обґрунтування своїх вимог у апеляційній скарзі представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області посилається на неправильність і незаконність постановленої ухвали господарського суду в частині задоволення скарги. Так, він зазначає, що Державним виконавцем накладено арешти в межах своїх повноважень і свої компетенції згідно з вимогами положень Закону України «Про виконавче провадження». Наразі боржник не повідомив його про статус рахунків, а тому арешт накладено в межах загальної процедури. Відсутні також докази такого статусу, внаслідок чого говорити про порушення вимог статті 191 Закону України «Про теплопостачання» відсутні правові підстави. Наполягає на тому, що боржник є недобросовісним і ухиляється від виконання судового рішення. Державний виконавець стверджує, що із супровідного листа, яким направлено постанову про відкриття виконавчого провадження видно, що він направлений саме тій юридичній особі, і саме за тією адресою, яка вказана у документі. В межах виконавчої процедури виконавчі дії відкладались, ухвалою суду була надана відстрочка, але рішення суду на сьогодні не виконано.

Боржник - дочірнє підприємство "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради у апеляційній скарзі наполягає на незаконності ухвали суду в частині відмови у задоволенні його вимог, а саме в частині не скасування ухвали суду про арешт коштів від 05.08.2014 року у виконавчому провадженні №44171894. Зазначає, що постанова про арешт коштів винесена не одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження і за відсутності у боржника постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, вважає необхідним застосувати положення частини третьої статті 22 Закону України «Про теплопостачання», оскільки цілісний майновий комплекс передано ДП «Північтеплоенергодор», який є правонаступником по його борговим зобов'язанням і з приводу їх розміру виник спір і розглядається він господарським судом Дніпропетровської області (справа №904/10108/13).

22.01.2015 року від дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ «НАК «Нафтогаз України», в якому представник просить відмовити в задоволенні її вимог.

В судовому засіданні, 03.02.2015 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови. Присутні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.

Перевіривши доводи сторін у справі і давши їм правову оцінку, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги апеляційної скарги боржника - дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради мають бути задоволені, ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні скарги слід скасувати, задовольнивши вимоги скарги боржника на дії державного виконавця, а вимоги апеляційної скарги відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги на дії державного виконавця, послався на ту обставину, що порушення державною виконавчою службою вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо своєчасного направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 липня 2014 року не є підставою для скасування оскаржуваної постанови

Наразі з таким висновком не можна погодитися.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 липня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання судових рішень було відкрито виконавче провадження №44171894 з приводу примусового виконання наказу №903/10095/13, виданого 07 травня 2014 року господарським судом Дніпропетровської області. Термін добровільного виконання наданий боржникові до 04 серпня 2014 року (а.с.75).

Наступного дня за днем, визначеним як останній для добровільного виконання судового рішення боржником, державним виконавцем винесено оспорювану постанову про арешт коштів боржника від 05.08.2014 року ВП №44171894 (а.с.83-84), тобто цим фактично розпочалося примусове виконання судового рішення.

На порушення частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з вимогами якої постанова про відкриття виконавчого провадження має бути направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення, державним виконавцем було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження простою кореспонденцією, а також іншій юридичній особі.

У постанові про відкладення виконавчих дій від 13 серпня 2014 року ця обставина зазначена і виконавчі дії було відкладено (а.с.86-87). Проте строк примусових виконавчих дій розпочинається тільки з наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання судового рішення (частина перша статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»), а тому у державного виконавця відсутні були правові підстави для прийняття постанови про арешт коштів боржника 05 серпня 2014 року.

Крім того, статтею 22 Закону України «Про теплопостачання» визначено умови правонаступництва у сфері теплоенергетики. Якщо при централізованому теплопостачанні технологічні витрати теплової енергії або витрати палива теплогенеруючих, теплотранспортних, теплопостачальних організацій перевищують нормативний рівень, то це може стати підставою для розірвання існуючих договірних відносин з ними.

Зміна форми власності або перехід права власності на відповідні об'єкти з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії, яка здійснюється в порядку, передбаченому законами України, не повинна призводити до погіршення умов та якості теплопостачання споживачам.

У разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

З матеріалів справи видно, що починаючи з вересня 2013 року і по січень 2014 року була здійснена передача цілісних майнових комплексів теплокотелень з балансу боржника на баланс дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради.

У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язково тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, на момент прийняття господарським судом Дніпропетровської області оспорюваної ухвали від 03.11.2014 року, боржник не був належною стороною у виконавчому провадженні і підлягав заміні правонаступником.

Що стосується доводів апеляційної скарг відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, то з вищенаведених підстав її доводи не можна визнати обґрунтованими. Порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» мало місце, доведено матеріалами справи. Воно мало істотний характер, оскільки на час вжиття примусових заходів виконання судового рішення державний виконавець не переконався, що боржник повідомлений про термін добровільного виконання рішення суду, а відтак і про початок строку примусового виконання. Та обставина, що у господарському суді слухається справа про визнання боржника правонаступником не спричиняє неможливість розгляду даної справи, оскільки закон не вимагає визнання цього факту судовим рішенням, а пов'язує факт виникнення правонаступництва тільки зі зміною управління цілісним майновим комплексом.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, діючи в межах своїх повноважень, визначених за приписами статті 113 ГПК України, вважає, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а тому оскаржувану ухвалу слід скасувати частково, скаргу дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради на дії державної виконавчої служби слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2014 року у справі №904/10095/13 відмовити.

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2014 року у справі №904/10095/13 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2014 року у справі №904/10095/13 скасувати частково.

Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області стосовно винесення постанови від 05.08.2014 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №44171894. Визнати незаконною постанову 05.08.2014 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №44171894.

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 05.02.2015 року

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков