Рішення № 42578756, 27.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015Справа № 910/26592/14За позовом: публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярило"

про: стягнення 38 032,89 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Кабанцев Я.І. - пред. по дов., Залерцов М.О. - пред.по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярило" про стягнення 38 032,89 грн., з яких 19 443,06 грн.- сума заборгованості за послуги холодного постачання та приймання стоків такої води, 7 202,45 грн. - сума заборгованості за послуги на постачання води на підігрів, 4 159,82 грн. - сума заборгованості за послуги приймання стоків гарячої води, 3649,11 грн - інфляційні втрати, 1508,01 грн - 3 % річних, 530,17 грн - пеня, 1540,27 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором від 17.08.2007 № 07620/4-10 на послуги постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.14р. порушено провадження у справі №910/26592/14.

У судовому засіданні 27.01.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2007р. між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ярило" (абонент) укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 07620/4-10 від 17.08.2007р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1. Договору постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва ( в подальшому - місцеві правила приймання), а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг - на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водо відведення в містах, та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р„ зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002р. за №403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно п. 2.1.1 Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у Абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за Абонентом.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників та/або іншими способами визначення об'ємів стоків.

Як вбачається з п.2.1.2. Договору зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті Постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до п.2.1.6 Договору облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою Постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених розрахунків вважаються безумовно погодженими Абонентом.

Згідно п. 2.2.1 Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у 10-тиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що у разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документа до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтованими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4 Договору).

Позивач вказує, що у відповідача перед позивачем у період з жовтня 2011р. по червень 2014р. за послуги холодного постачання та приймання стоків такої води виникла заборгованість в розмірі 19 443,06 грн., за послуги на постачання води на підігрів заборгованість склала 7 202,45 грн., за приймання стоків такої води склала 4 159,82 грн.

Матеріалами справи, а саме актами про зняття показників водо лічильників, розшифровками рахунків абонента, реєстрами дебетових повідомлень, розрахунком заборгованості підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем у період з жовтня 2011р. по червень 2014р. за послуги з холодного водопостачання та прийняття стоків холодної води в розмірі 19 443,06 грн. та за послуги прийняття стоків гарячої води на суму 4 159,82 грн.

З матеріалів справи відповідача вбачається, що він не заперечує проти обсягів спожитої холодної води та відповідно стоків води. Контррозрахунку обсягів стоків гарячої води відповідач не надав, жодного спростування обсягів стоків під час розгляду справи відповідач не заявляв. Доказів того, що відповідач звертався до позивача за врегулюванням розбіжностей з приводу визначення обсягів стоків матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, доказів її погашення останнім не надано.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1014,28 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 350,85 грн та пеню в розмірі 330,57 грн, які нараховані позивачем з суми заборгованості за послуги постачання холодної води та приймання стоків холодної води 19 443,06 грн.

Також, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 160,52 грн., інфляційні втрати в розмірі 472,53 грн та пеню в розмірі 84,42 грн з суми заборгованості за послуги приймання стоків гарячої води 4159,82 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.4.2. Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата Абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3 % річних, інфляційних втрат та пені , у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1174,80 грн., інфляційні втрати в розмірі 2823,38 грн., пені в розмірі 414,99 грн за порушення строків оплати послуг з постачання холодної води та приймання стоків холодної води та стоків гарячої води.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем в період з жовтня 2011р. по червень 2014р. за послуги на постачання води на підігрів в розмірі 7 202,45 грн суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України наказу від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила), визначено, що суб'єкти господарювання, в яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, враховується в загальному обсязі стічних вод споживачів та оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, відповідно до пункту 3.13 Правил розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Із залучених до матеріалів справи письмових доказів та пояснень відповідача вбачається, що теплові пункти за адресами, на які позивачем постачається питна вода на підігрів для виготовлення гарячої води, та за якими позивач виставляє рахунки відповідачу перебувають у обслуговуванні та на балансі ПАТ «Київенерго».

Позивачем даний факт не спростовано належними засобами доказування. А відтак, відповідач не є балансоутримувачем зазначених бойлерів. Зворотного позивачем суду доведено не було.

Окрім того, за правилами статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, а частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Оскільки Договір не регулює відносин постачання питної води для виготовлення гарячої, то підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з постачання такої води, суд не вбачає.

Отже, підстав для стягнення з відповідача заборгованості за воду, обліковану позивачем на підігрів для виготовлення гарячої води, суд не вбачає. Нараховані на вказану суму заборгованості 3% річних, інфляційні втрати, пеня та штраф також не підлягають стягненню.

Крім того, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 1540,27 грн.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Відповідно до п. 4.6. Договору № 07620/4-10 від 17.08.2007, штраф повинен нараховуватися на суму рахунку, яку відповідач відмовився сплатити та не повинен нараховуватися на всю суму заборгованості в цілому або на залишок частково сплачених рахунків від яких відповідач не відмовлявся.

Таким чином, заявлена позивачем вимога на підставі п. 4.6. Договору про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1540,27 грн, визнається судом недоведеною та безпідставною, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярило" (01034, м.Київ, вул.Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ-15, вул.Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 23 602 (двадцять три тисячі шістсот дві) грн 88 коп - суми основного боргу, 1174 (тисячу сто сімдесят чотири) грн 80 коп - 3 % річних, 2823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) грн 38 коп - інфляційних втрат, 414 (чотириста чотирнадцять) грн 99 коп - пені та 1345 (тисячу триста сорок п'ять) грн 82 коп.- суми судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 03.02.2015р.

Суддя Шкурдова Л.М.