Ухвала суду № 42578389, 05.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9302/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0002232201 від 20 березня 2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 803/26-56-22-01-03/03149949 від 05 березня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 19 317, 00 грн.

Висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства ґрунтуються на відсутності факту реальності господарських операцій з контрагентами: ТОВ «Пресбуд 900», ТОВ «АС-ТІМ», ТОВ «Центр 1000 доріг», ТОВ «Машинобудівник - 2010Д», ТОВ «Техно-буд».

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002232201 від 20 березня 2014 року, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 24 146, 00 грн. у тому числі: 19 317, 00 грн. - основний платіж, 4 829, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (замовник) та ТОВ «АС-ТІМ» (виконавець) укладено договір № 93 від 26 червня 2012 року, відповідно до якого виконавець за дорученням замовника на умовах, передбачених договором, виконує послуги з розміщення й обслуговування рекламних матеріалів замовника на рекламоносіях, відповідно до затвердженої сторонами адресної програми.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано зазначений договір; акти резервування за відповідні періоди; акти надання послуг за відповідні періоди; рахунки оплати за відповідні періоди; платіжні доручення за відповідні періоди; податкові накладні за відповідні періоди.

Апелянт посилався на недоліки податкових накладних, зокрема, що в них зазначений індивідуальний податковий номер позивача 013499426561 замість 031499426561.

Проте, вказане спростовуються примірниками податкових накладних № 2 від 03 липня 2012 року, № 14 від 26 липня 2012 року, № 22 від 31 липня 2012 року.

Також, між ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (замовник) та ПП «Пресбуд 900» (виконавець) укладено договір № 4/11 від 09 грудня 2011 року, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання по рихтуванні корпусу, надбудови 1-го ярусу і рульової рубки морського гідрографічного судна пр. Р101ГС зав.№ 081.

Виконання умов договору підтверджується зазначеним договором, актом надання послуг, рахунком-фактури, платіжним дорученням та податковою накладної.

Між ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (замовник) та ТОВ «Центр 1000 доріг» (виконавець) укладено договір № 45/43 від 05 вересня 2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, надати замовникові послуги зі спилювання та розрізання аварійних дерев на ділянці замовника, за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8 і замовник зобов'язується оплатити належним чином надані послуги.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано зазначений договір, рахунок-фактура за відповідні періоди, платіжні доручення за відповідні періоди та податкова накладна.

Також, між ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (замовник) та ТОВ «Машинобудівник - 2010Д» (виконавець) укладено договір № 2102 від 21 лютого 2012 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується поставити сталеве, чавунне лиття; пресові, молотові поковки з механічною обробкою чи без неї; металопрокат, шихтові матеріали, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити продукцію у відповідності зі специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується зазначеним договором, специфікаціями за відповідні періоди, рахунками-фактури, видатковими та податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними та податковими накладними.

Між ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» та ТОВ «Техно-буд» були господарські взаємовідносини на підставі рахунків-фактур № 1909 від 19 вересня 2012 року та № ДП-25091 від 25 вересня 2012 року на поставку товарів. Виконання умов зазначеного договору підтверджується рахунками-фактури та податковими накладними.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання договорів підтверджується вищезазначеними матеріалами справи .

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу наявності акту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 684/26-55-22-01/37265533 від 01 серпня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Пресбуд 900» щодо підтвердження господарських відносини із платниками податків за період з 01 червня 2011 року по 31 січня 2012 року»; ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 212/224/37006076 від 19 лютого 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Машинобудівник - 2010Д» з питань фінансово-господарських відносин із ТОВ «ВК Віконні системи» за період вересень 2012 року»; акт Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області № 823/22.2-08/32440544 від 10 червня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Техно-буд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року»; акту ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві № 119/3/22-03-35379970 від 05 липня 2013 року «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Центр 1000 доріг» щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Фалкон-2011» за період вересень 2012 року, ТОВ «Сучасна діагностика», ТОВ «Асс Буд Групп», ТОВ «Цитадель-буд», ТОВ «Вест Інтер'єр» за період з 01 жовтня 2010 року по 31 січня 2013 року», оскільки в них не досліджувались поставка товару та правильність формування показників податкової звітності.

Крім того, відповідно до п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.