Ухвала суду № 42578364, 05.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 року

справа № 804/8502/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Фірсіку Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року у справі №804/8502/14 за позовом Приватного багатопрофільного підприємства «Енерго-Імпекс» до Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року ПБП «Енерго-Імпекс» (далі по тексту – позивач) звернулося до суду з позовом до Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000522203 від 29.01.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтував тим, що постанова суду є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт вважав, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Апелянт зазначив, що перевіркою встановлено, операції з поставки товару по ланцюгу ТОВ «Модуль Стандарт» - ПБП «Енерго-Імпекс», не містять у своїй суті розумних економічних та інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит у сумі 62438,02 грн. за січень 2013 року. Суд зазначив, що факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що відповідно до положень ст. 198 ПК України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів податкового кредиту з ПДВ. Суд звернув увагу на те, що податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його контрагентом. Якщо контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання щодо виконання вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.

Матеріалами справи встановлено, що у період з 17.09.2013 року по 18.09.2013 року Лівобережною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПБП «Енерго-Імпекс» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Модуль Стандарт» за період січень 2013 року, за результатами якої 25.09.2013 року складено акт 678/22-03/13419447. Згідно висновків акту, встановлено нереальність здійснення господарських відносин ПБП «Енерго-Імпекс», а саме встановлено відсутність об’єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПБП «Енерго-Імпекс» операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «Модуль Стандарт» за січень 2013 року та встановлено порушення ТОВ «Модуль Стандарт» п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ у січні 2013 року на загальну суму 62438,02 грн. На підставі акту Лівобережною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 29.01.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000522203, яким ПБП «Енерго-Імпекс» збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 93657,03 грн., у тому числі за основним платежем – 62438,02 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 31219,01 грн.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були господарські операції позивача з ТОВ «Модуль Стандарт».

Встановлено, що основним видом господарської діяльності ПБП «Енерго-Імпекс» є електромонтажні роботи.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Модуль Стандарт» (підрядник) були укладені договори будівельного підряду, а саме:

- від 02.01.2013 року №5, згідно якого ТОВ «Модуль Стандарт» виконало роботи, а саме: прокладання інформаційних оптоволоконних кабелів, заміна високочастотних кабелів ліній Л-951, Л-952.

- від 08.01.2013 року №8, згідно якого ТОВ «Модуль Стандарт» виконало роботи з ремонту забору територія автостоянки за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.20-річчя Перемоги, 30.

- від 22.11.2012 року №279, згідно якого ТОВ «Модуль Стандарт» виконало роботи по благоустрою майданчика.

Господарські взаємовідносини з ТОВ «Модуль Стандарт» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання вищевказаних договорів ТОВ «Модуль Стандарт» видало ПБП «Енерго-Імпекс» податкові накладні, які мають необхідні реквізити, та складені відповідно до форми затвердженої наказом ДПА. Виконання договорів підтверджується локальним кошторисом №2-1-1 щодо благоустрою майданчика, локальним кошторисом №2-2-1 щодо утеплення та облаштування адміністративно-побутової будівлі автостоянки, локальним кошторисом №2-2-2 щодо облаштування підлоги адміністративно-побутової будівлі, відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних робіт/витрат, актами приймання виконаних робіт. Розрахунки за договорами здійснені за допомогою простих векселів, що підтверджується актами прийому-передачі векселя (а.с.170, 171, 172). Всі вищезазначені документи містяться в матеріалах справи.

Згідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 ПК України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Колегія суддів, аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, вважає, що господарські операції ПБП «Енерго-Імпекс» з ТОВ «Модуль Стандарт» підтверджені належними первинними документами, твердження податкового органу про відсутність об’єктів оподаткування та можливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання – ПБП «Енерго-Імпекс» ґрунтується на припущеннях та спростовується матеріалами справи. Придбані у ТОВ «Модуль Стандарт» роботи із заміни високочастотних кабелів ліній, ремонту забору, благоустрою майданчика були використані ПБП «Енерго-Імпекс» у власній господарській діяльності, а саме на виготовлення і модернізацію основних засобів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ПБП «Енерго-Імпекс» правомірно сформовано податковий кредит, відповідач не надав належних доказів нереальності господарських операцій між ПБП «Енерго-Імпекс» та його контрагентом ТОВ «Модуль Стандарт», а тому підстави для відмови у задоволенні позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року у справі №804/8502/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук