Ухвала суду № 42578198, 27.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2014 рокусправа № 804/8740/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

без представників сторін;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технокредо"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 р. у справі № 804/8740/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технокредо"

до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

"04" липня 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технокредо" звернулось до суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби. в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 року № 0001862301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 224 723,82 грн., з яких 179 779,06 грн. - за основним платежем та 44 944,76 - за штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані реальністю укладених господарських операцій та правомірністю їх відображення в податковому обліку. Реальність виконання укладених угод поставки підтверджена належним чином сформованою первинною документацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 р. у справі № 804/8740/13-а в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технокредо" до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби. Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Постанову суду мотивовано доведенням правомірності висновків податкового органу щодо завищення валових витрат та заниження валового доходу позивачем. Судом зазначено, що відсутність товарно-транспортних документів та актів приймання-передавання товару підтверджує безтоварність операцій від постачальників до ТОВ «НВФ «Технокредо» та, відповідно, відсутність реального здійснення операцій постачання від позивача до інших замовників.

Не погодившись з постановою суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технокредо" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 р. у справі № 804/8740/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги повністю повторюють правове обґрунтування позовних вимог. Скаржник наполягає на відсутності у податкового органу повноважень щодо встановлення нікчемності укладених правочинів та вказує на реальність виконання укладених угод.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, фахівцями Лівобережної МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВФ «Технокредо» з питань взаємовідносин з ТОВ «Тексімпорт» за квітень, травень, червень, вересень 2010 року, ТОВ «Союз ОПТ» за серпень, вересень, жовтень 2010 року, ТОВ «Оптторгзапчасть» за жовтень 2009 року, червень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.05.2013 року № 2098/224/23074283, в якому зафіксовано виявлені під час перевірки порушення, зокрема:

- порушення ст. 203, 215, 216, 228, 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинна вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТОВ НВФ «Технокредо» з підприємствами покупцями: ТОВ "Тексімпорт", ТОВ "Союз Опт", ТОВ "Оптторгзапчасть";

- п. п. 4.1.1 п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого ТОВ НВФ «Технокредо» занижено податок на прибуток на загальну суму 187279,06 грн. (в т.ч. за 2009 рік на суму 7500 грн., за 2010 року 179 779,06 грн.).

Висновки податкового органу щодо виявлених перевіркою порушень ґрунтуються на наявності судових вироків, якими визнано, що керівниками підприємств-контрагентів позивача, зазначені підприємства використовувались для прикриття незаконної діяльності з переведення безготівкових коштів в готівкову форму. Крім того, відсутність доказів щодо реального виконання господарських операцій з ТОВ "Тексімпорт", ТОВ "Союз Опт", ТОВ "Оптторгзапчасть", на думку податкового органу свідчить про нікчемність укладених правочинів та відповідно протиправність формування за даними відносинами валових витрат.

На підставі акту перевірки податковим органом 14.06.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001862301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 224 723,82 грн. (основний платіж - 179 779,06 грн., штрафні санкції - 44 944,76 грн.)

В зв'язку з тим, що для визначення за матеріалами даної перевірки суми податкового пов'язання минуло 1095 днів, згідно п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2009 рік не визначено.

Не погодившись з висновками податкового органу, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що первинними документами не підтверджено реальність господарської діяльності та правомірність її відображення в податковому обліку.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як зазначено в акті перевірки, за перевіряємий період підприємством завищено валових доход в загальній сумі 3 668 119,50 грн. За цей же період підприємством завищено валові витрати на загальну суму 2 189 57,75 грн.

Наведені обставини пов'язані з встановленим порушенням позивачем ч.1 ст.203, ст.215, ст.228, ст.662, ст.655, ст. 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України).

Так, відповідно до матеріалів справи, 17.08.2009 року ТОВ НВФ «Технокредо» уклало договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ «Тексімпорт» (Покупець) прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар. Відповідно до виписаних позивачем податкових накладних, ТОВ НВФ «Технокредо» поставлено товар на загальну суму 2 451 600 грн.

02.08.2010 року між ТОВ НВФ «Технокредо» (Постачальник) та ТОВ «Союз Опт» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №2/08/10, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар. Відповідно до виписаних позивачем податкових накладних, ТОВ НВФ «Технокредо» поставлено товар на загальну суму 1 463 676 грн.

17.08.2009 року та 01.06.2010 року між ТОВ НВФ «Технокредо» (Постачальник) та ТОВ «Оптторгзапчасть» (Покупець) укладено договори купівлі-продажу №2/08/10 та №01-06/10, відповідно до умов яких постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити визначений умовами угод товар. Відповідно до виписаних позивачем податкових накладних, ТОВ НВФ «Технокредо» поставлено товар на загальну суму 499 500 грн.

На підтвердження реальності виконання укладених правочинів та правомірності їх відображення в податковому обліку позивачем до перевірки надавались копії укладених угод, видаткові, податкові накладні та платіжні документи.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону Україні "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку..; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 вказаного Закону валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону Україні "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закон №334/94-ВР).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3.Закону Україні "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З вищевикладеного вбачається, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності реального надання (отримання) послуг, придбання товару та безпосереднього зв'язку витрат на оплату цих послуг/товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів/послуг або ж призначення останніх для такого використання.

В свою чергу, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг/товарів, які б однозначно свідчили про призначення придбаних ТМЦ для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Згідно ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, викладений у вищенаведеній нормі перелік обов'язкових реквізитів носить загальний характер.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що подані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Тексімпорт», ТОВ «Союз ОПТ», ТОВ «Оптторгзапчасть» не є достатніми доказами правомірності відображення відповідних сум в податковому обліку позивача.

Позивачем не подано доказів на підтвердження здійснення перевезення, зберігання товару та його оприбуткування.

Крім того, відповідно до наявного в матеріалах вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.1010 року по справі № 1-70/2010 встановлено, що ТОВ «Тексімпорт» використовувалось ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для здійснення прикриття незаконної діяльності з переведення грошових коштів з безготівкової в готівкову форму. Організована група у складі здійснювала фіктивне підприємництво: створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Тексімпорт» з метою використання підприємства для прикриття незаконної діяльності. Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року по справі № 0417/1-298/201 встановлено, що ОСОБА_4 розробив план злочину, сформував склад організованої групи, здійснював створення, а також придбання суб'єктів підприємницької діяльності: ТОВ «Союз ОПТ», ТОВ «Оптторгзапчасть» з метою прикриття незаконної діяльності з переведення грошових коштів з безготівкової в готівкову форму.

Вказаними вироками встановлено, що з розрахункових рахунків контрагентів на розрахункових рахунків ТОВ «Тексімпорт», ТОВ «Союз ОПТ», ТОВ «Оптторгзапчасть», начебто за поставлену продукцію, здійснено перерахування грошових коштів, при цьому фактично поставка продукції не здійснювалась, ніякої господарської діяльності вказані товариства не здійснювали.

Згідно з ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позивач не мав права на формування валових витрат та валових доходів по господарським операціям з ТОВ «Тексімпорт», ТОВ «Союз ОПТ», ТОВ «Оптторгзапчасть», внаслідок чого є правомірним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів не заперечує посилання скаржника на індивідуальну відповідальність платника податків за порушення податкового законодавства, проте вважає за необхідне зазначити, що факти встановлені вироками суду по відношенню до контрагентів позивача не є єдиною підставою для притягнення ТОВ НВФ «Технокредо» до відповідальності. Сукупність досліджених в судовому засіданні обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів свідчить про обґрунтованість висновків податкового органу щодо порушень норм чинного податкового законодавства позивачем. Належним чином сповіщений про дату, час та місце судового засідання скаржник, не скористався наданим йому правом надати пояснення та підтвердити обґрунтованість заявлених позовних та апеляційних вимог.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи в достатньому обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технокредо" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 р. у справі № 804/8740/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 р. у справі № 804/8740/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко