Ухвала суду № 42578013, 05.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3723/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.12.14р. у справі №825/3723/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормник» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.10.14р. №0002212201 та №0002202201.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.12.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Будіс Плюс» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що встановлено актами про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будіс Плюс».

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Прилуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Будіс Плюс» за лютий - березень 2014 року, за результатами якої складено акт від 18.09.14р. №537/22-14223117.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 03.10.14р.:

№0002202201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 18 868,50 грн., в т.ч. основний платіж - 12 579 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6 289,50 грн.;

№0002212201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014 року у розмірі 13 753 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 12 579 грн., в т.ч. за лютий 2014 року на суму 12 579 грн.; в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 13 753 грн., в т.ч.: за березень 2014 року на суму 13 753 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на висновках актів від 14.05.14р. №1344/26-55-22-07/34046968 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будіс Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.14р. по 28.02.14р.» та від 29.04.14р. №1240/26-55-22-01/34046968 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будіс Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.03.14р. по 31.03.14р.», якими встановлено відсутність ТОВ «Будіс Плюс» за місцезнаходженням; відсутність документів за операціями у спірний період, відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, використання у господарській діяльності позивача, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Будіс Плюс» було укладено договір поставки № 022402 від 24.02.14р., за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця макуху, жмих, шрот соняшника, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість в порядку та у строки, передбачені договором.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Будіс Плюс».

На підтвердження факту придбання товару матеріали справи містять податкові та товарно-транспортні накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Матеріали справи містять докази оприбуткування придбаного товару на складських приміщеннях позивача та використання його у власній господарській діяльності підприємства, зокрема: накладні вимоги на відпуск сировини зі складу на виробництво комбікормів за період лютий - березень 2014 року; рапорти про виробництво комбікормів і використання сировини на комбікормовому заводі.

Матеріали справи також містять докази подальшої реалізації виготовленої позивачем продукції з придбаного товару у ТОВ «Будіс Плюс» на користь третіх осіб, зокрема: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Ічнянське», Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб», Сільськогосподарського ТОВ «Крупичпільське» тощо.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Покликання податкового органу на акти від 14.05.14р. №1344/26-55-22-07/34046968 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будіс Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.14р. по 28.02.14р.» та від 29.04.14р. №1240/26-55-22-01/34046968 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будіс Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.03.14р. по 31.03.14р.» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались.

На думку колегії суддів, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства, як і не доведено зв'язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Будіс Плюс».

Недотримання контрагентами контрагента позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для таких контрагентів, адже порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.12.14р. у справі №825/3723/14 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.12.14р. у справі №825/3723/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 05.02.15р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М